Призовний вік та Німеччина: лише троє чоловіків звернулися щодо повернення
Призовний вік та Німеччина: лише троє чоловіків звернулися щодо повернення

Призовний вік та Німеччина: лише троє чоловіків звернулися щодо повернення

Коли Unity Hub Berlin розпочав свою діяльність як спільний проєкт України та Німеччини, його метою було допомогти українцям підтримувати зв'язок з батьківщиною, отримувати консультації з міграційних, соціальних та юридичних питань, а також надавати інформацію про можливості працевлаштування та освіти. Загалом за перші шість місяців роботи центр зареєстрував близько 60 звернень щодо можливого повернення в Україну. Більшість цих запитів стосувалися умов повернення, доступних програм підтримки та можливостей облаштування життя після приїзду.

Найбільший інтерес до питань повернення виявили українці пенсійного віку, тоді як серед молодших поколінь ця тема викликала менше зацікавлення. Однак ключовим показником, що привернув увагу, стала мізерна кількість звернень від чоловіків призовного віку – лише три запити з понад 1,3 мільйона українських біженців, які перебували в Німеччині станом на кінець травня. Серед них майже 266 тисяч чоловіків віком від 23 до 60 років.

Переважна більшість заявників, які зверталися до Unity Hub Berlin, розглядають можливість повернення додому лише після остаточного припинення активних бойових дій та стабілізації безпекової ситуації в Україні. Ці настрої чітко відображені у звітах центру та підтверджуються соціологічними дослідженнями. На 28 жовтня 2026 року центр не мав підтверджених статистичних даних про те, скільки людей після консультацій фактично розпочали підготовку до повернення.

Небажання українців повертатися додому не є новим явищем. Дослідження Європейського агентства з питань притулку, проведене у 2025–2026 роках, показало, що лише близько 20% опитаних українців у Німеччині заявляли про готовність повернутися. Серед осіб віком понад 65 років цей показник становив 40%, а серед українців віком від 18 до 44 років — лише 17%. Статус зайнятості також відіграє роль: серед тих, хто працював у Німеччині, лише 13% висловили бажання повернутися.

Німеччина, яка прийняла найбільшу кількість українців у Європі, продовжила тимчасовий захист для біженців до березня 2028 року. Водночас були запроваджені додаткові вимоги для військовозобов'язаних чоловіків, які вперше прибувають до ЄС, що вимагає від них підтвердження законного виїзду з України або звільнення від військової служби. Однак ті, хто вже перебував під тимчасовим захистом до запровадження нових правил, зберігають свій статус.

Дані щодо кількості українських біженців у Німеччині, опубліковані Welt та Rheinische Post, показують, що станом на кінець травня в країні перебувало понад 1,3 мільйона українців. Серед них значна частка чоловіків призовного віку, проте їхня чисельність не означає, що всі вони підлягають мобілізації, оскільки частина може мати законні підстави для звільнення від військової служби. Цей нюанс важливий для розуміння загальної картини міграційних процесів.

Консультаційний центр Unity Hub Berlin є першим у Європі багатофункціональним простором для підтримки українців за кордоном. Його створення було зумовлене потребою в комплексній допомозі тим, хто був вимушений покинути батьківщину через війну. На рівні державних відомств України та Німеччини обговорювалося повернення військовозобов’язаних чоловіків, для чого було створено спільну робочу групу. У липні посол України в Німеччині Олексій Макеєв зазначив, що центри Unity Hub також надають інформацію про можливості повернення.

«Переважна більшість заявників розглядає можливість повернення лише після остаточного припинення активних бойових дій та стабілізації безпекової ситуації в Україні», – повідомило німецьке видання Rheinische Post з посиланням на звіт центру.

Таким чином, дані Unity Hub Berlin і результати соціологічних досліджень висвітлюють складність питання повернення українців із Німеччини. Незважаючи на підтримку та можливості, надані центром, більшість біженців, особливо працездатного віку, бачать своє повернення в Україну лише після завершення війни. Це підкреслює глибокий вплив конфлікту на життя людей та їхні життєві плани, формуючи нову реальність для української діаспори в Європі.

Джерело матеріала
loader
loader