Україна втрачає впливових союзників у США, які роками виборювали зброю: хто йде з Конгресу

Після проміжних виборів у США, які відбулися 3 листопада, американський Конгрес готується до масштабного оновлення складу. Серед законодавців, які не повернуться до Вашингтона в січні 2027 року, — низка впливових прихильників України від обох партій, які роками домагалися військової допомоги Києву та підтримували санкції проти Росії. Про це повідомляє українська служба "Голосу Америки", яка проаналізувала результати цьогорічних перегонів.

Хто з республіканців залишає Конгрес

Серед республіканців, які залишають Палату представників, — конгресмен від Небраски Дон Бейкон і Майкл Маккол із Техасу, який раніше очолював Комітет Палати представників із закордонних справ. Обидва неодноразово виступали за підтримку України.

Дон Бейкон, зокрема, неодноразово виступав за підтримку України та критикував недостатню рішучість Вашингтона щодо Росії. В інтерв’ю Радіо Свобода 3 листопада Бейкон назвав російське вторгнення в Україну найважливішою кризою для вільного світу.

"Я – республіканець старої школи, прихильник Рейгана, і вважаю російське вторгнення в Україну найважливішою кризою, з якою стикається вільний світ. Сподіваюся, що ми оберемо 120-й Конгрес, який буде ще рішучішим у підтримці нашого друга та союзника", — сказав він.

Втім, у червні 2025 року політик оголосив, що не балотуватиметься на новий термін.

Що ж стосується Майкла Маккола із Техасу, то він очолював Комітет із закордонних справ Палати представників у 2023–2025 роках і був одним із законодавців, які виступали за підтримку України. У вересні 2025 року Маккол оголосив, що не балотуватиметься на новий термін. Він пояснив рішення бажанням продовжити роботу у сфері національної безпеки та зовнішньої політики, але вже поза Конгресом.

Ще одна помітна втрата для прихильників України — Мітч Макконнелл із Кентуккі. Колишній лідер республіканської більшості в Сенаті протягом багатьох років підтримував військову допомогу Україні, санкції проти Росії та посилення безпеки європейських союзників США. Про завершення політичної кар'єри в Сенаті він оголосив ще у 2025 році.

Також Сенат залишає республіканець Том Тілліс із Північної Кароліни. Він відмовився від участі в переобранні після конфлікту з президентом Дональдом Трампом щодо бюджетної політики. На виборах його місце здобув демократ, колишній губернатор штату Рой Купер.

Також журналісти звернули увагу на відхід сенаторів-республіканців Стіва Дейнса, Джоні Ернста і Синтії Ламміс. Вони підтримували окремі законодавчі ініціативи щодо України та санкцій проти Росії, хоча їхні позиції щодо обсягів військової допомоги не завжди були однаковими.

Окремо згадується сенатор Алан Армстронг від Оклахоми, який отримав місце в Сенаті після відставки Марквейна Малліна, але не балотувався на повний термін.

Демократи також втрачають досвідчених прихильників України

Серед демократів, які залишають Палату представників, — колишня спікерка Ненсі Пелосі та колишній лідер демократичної більшості Стені Гоєр. Обидва політики десятиліттями працювали в Конгресі та мали значний вплив на формування позиції Демократичної партії. Втім, вони добровільно вирішили не балотуватися на новий термін.

Пелосі оголосила про це в листопаді 2025 року. Вона була першою жінкою на посаді спікера Палати представників і відіграла важливу роль у наданні допомоги Україні. Особливо важливою для України була роль Пелосі під час блокування пакета американської допомоги у 2024 році. Тоді спікер Палати представників Майк Джонсон не виносив законопроєкт на голосування, а прихильники України намагалися зібрати достатньо підписів, щоб змусити керівництво провести його розгляд.

За словами старшої наукової співробітниці Атлантичної ради Мелінди Гарінг, саме Пелосі допомогла залучити додаткових законодавців до цієї ініціативи.

"На той час, коли я вийшла з її кабінету, у мене вже було ще три підписи під цією петицією", — розповіла Гарінг, згадуючи зустріч із Пелосі.

Що ж стосується Стені Гоєра, то він повідомив про рішення піти з Конгресу в січні 2026 року. Політик майже 45 років працював у Палаті представників і тривалий час був одним із керівників демократів.

У Сенаті завершують роботу ще кілька демократів, які підтримували Україну:

• Джин Шахін із Нью-Гемпширу — старша представниця демократів у Комітеті Сенату із закордонних справ. Вона брала участь у формуванні двопартійної підтримки України та виступала за посилення санкцій проти Росії. Про рішення не балотуватися на виборах 2026 року оголосила в березні 2025-го.
• Тіна Сміт із Міннесоти — членкиня Сенатського кокусу з питань України, яка підтримувала відповідні законодавчі ініціативи. У лютому 2025 року вона повідомила, що не балотуватиметься на новий термін.
• Гері Пітерс із Мічигану — також учасник Сенатського кокусу з питань України. У січні 2025 року оголосив, що не шукатиме переобрання.

До цього переліку належить і сенатор-демократ Дік Дурбін від Іллінойсу. Він був одним із керівників демократів у Сенаті та співголовою Сенатського кокусу з питань України. Його відхід також означає втрату політика, який допомагав формувати двопартійну підтримку Києва.

Чому відхід цих політиків важливий для України

Значення цих кадрових змін полягає не лише в тому, що Україна втрачає знайомих політиків. Частина з них мала досвід переговорів між республіканцями й демократами, знала процедури Конгресу та могла залучати голоси для ухвалення рішень на підтримку Києва. Саме такі політики допомагали просувати рішення, які не завжди мали підтримку всередині республіканської фракції.

Колишній посол США в Польщі та ексзаступник держсекретаря з питань Європи Деніел Фрід в інтерв’ю Independence Avenue Media звернув увагу на наслідки відходу сенаторів, які підтримували Україну.

"Кілька сенаторів, які рішуче підтримували Україну, підуть, і це проблема", — сказав він.

Водночас Фрід висловив сподівання, що серед новообраних законодавців будуть політики з подібною позицією.

Чи означає це, що підтримка США послабиться

Відхід досвідчених законодавців не означає автоматичного припинення американської підтримки України. Проте Києву доведеться вибудовувати відносини з новим поколінням конгресменів і сенаторів, зокрема з тими, хто ще не визначився зі своєю позицією щодо війни.

За підсумками виборів демократи здобули контроль над обома палатами Конгресу. Це дасть їм більше можливостей визначати порядок розгляду законопроєктів і контролювати дії адміністрації Дональда Трампа. Водночас президент має право вето, а для подолання його заперечень потрібна значна підтримка законодавців обох партій.

Експерт Гудзонівського інституту Люк Коффі вважає, що двопартійна підтримка України може зберегтися. Однак для цього Києву потрібно працювати не лише з політиками, які вже мають проукраїнську позицію, а й будувати контакти з новими представниками обох партій.

"Українці мають додавати й примножувати прихильників у Конгресі, а не віднімати й ділити", — наголосив Коффі.

За оцінкою експертів, майбутнє двопартійної підтримки залежатиме від того, чи зможуть нові законодавці об'єднатися навколо допомоги Україні, як це раніше робили їхні попередники.

Зазначимо, що новий склад Конгресу розпочне роботу в січні 2027 року. До цього часу законодавці, які залишають свої посади, продовжуватимуть брати участь у роботі Конгресу та голосуваннях під час перехідного періоду.Відхід досвідчених прихильників України створює для Києва потребу налагоджувати відносини з новими членами Конгресу. Однак це не означає автоматичного припинення або скорочення американської підтримки.

Нагадаємо, вибори до Конгресу США принесли Трампу неприємний фінансовий сюрприз: акції його компанії Trump Media почали дешевшати після завершення основних торгів. Одночасно просів і пов’язаний із президентом мемкоїн Official Trump (TRUMP), втративши майже 5% вартості за добу.

Також Фокус писав про те, що Росія розгортала таємну кампанію впливу напередодні проміжних виборів у США, використовуючи штучний інтелект і дезінформацію для маніпулювання громадською думкою. За даними американських законодавців, Кремль намагався дискредитувати політиків обох партій, які підтримують Україну, та підірвати довіру американців до виборів і державних інституцій.