Нестача €500 млн: ЧАЕС потребує термінового ремонту до 2030 року

Пошкодження захисної споруди ЧАЕС створило нову загрозу, що вимагає негайного міжнародного втручання. Хоча безпосередньої небезпеки витоку радіації немає, президентка ЄБРР Оділь Рено-Бассо наголосила, що ремонт необхідно завершити до 2030 року. Інакше волога може спричинити корозію інфраструктури під захисною аркою, що значно ускладнить і здорожить управління радіоактивними матеріалами.

ЄБРР активно шукає кошти для відновлення гігантської сталевої конструкції, зведеної над уламками четвертого реактора, який вибухнув у 1986 році. Ця конструкція захищає залишки реактора та забезпечує безпечне поводження з радіоактивними матеріалами. За оцінками банку, відновлення захисної споруди коштуватиме близько 500 мільйонів євро, хоча подальші технічні оцінки ще тривають.

У жовтні країни G7 вже виділили 260 мільйонів євро, що становить понад половину необхідної суми. Однак залучення решти коштів залишається викликом. Для прискорення процесу Франція, Україна та ЄБРР організовують конференцію в Парижі 9 листопада, яка має на меті отримати подальші зобов'язання від міжнародних партнерів.

Банк прагне забезпечити необхідне фінансування, щоб укласти контракти та розпочати основні відновлювальні роботи на ЧАЕС у 2028 році. За їхніми оцінками, ремонт триватиме близько двох років. Раніше Німеччина планувала надати до 50 мільйонів євро, Європейський Союз обіцяв 75 мільйонів євро грантової допомоги, а Норвегія виділяє понад 9 мільйонів євро на відновлення саркофага.

Попри те, що Росія несе відповідальність за удар безпілотника, ЄБРР не очікує, що Москва добровільно покриє витрати на ремонт. Однак Рено-Бассо зазначила, що в рамках майбутніх військових репарацій можна буде спробувати стягнути витрати, пов’язані з цими пошкодженнями.

Проблема фінансування ремонту Чорнобильської АЕС не є суто українською, а стосується глобальної ядерної безпеки. Вона не повинна конкурувати з іншими нагальними потребами у підтримці України, яка бореться з відновленням енергетичної інфраструктури, пошкодженої внаслідок російського вторгнення. Уряди повинні розглядати це як інвестицію в міжнародну ядерну безпеку, наслідки якої виходять далеко за межі України.

Новий безпечний конфайнмент, що є гігантською сталевою аркою, був зведений над залишками четвертого енергоблока ЧАЕС за участі близько 46 країн під час попередньої міжнародної кампанії зі збору коштів. Тепер ЄБРР сподівається знову об'єднати зусилля не лише європейських держав, а й країн Перської затоки та інших партнерів, щоб продемонструвати здатність світу спільно протистояти ядерним загрозам.

«Це не лише проблема України. Усі повинні турбуватися про ядерну безпеку в глобальному масштабі», – заявила президентка ЄБРР Оділь Рено-Бассо в інтерв’ю виданню Politico, підкреслюючи важливість міжнародного фінансування для запобігання потенційній екологічній катастрофі.

«Це також значною мірою питання довіри. Коли ви бачите, що так багато країн інвестують у ядерну енергетику, потрібно мати впевненість, що коли щось трапиться – якщо щось трапиться – буде можливість з цим впоратися», – зазначила Рено-Бассо, наголошуючи на інвестиційному характері цього ремонту для світової довіри до ядерної енергетики.

Потреба у фінансуванні ремонту захисного саркофага Чорнобильської АЕС є яскравим нагадуванням про крихкість глобальної безпеки та важливість міжнародної співпраці. Залучення 500 мільйонів євро — це не просто відновлення пошкодженої споруди, а інвестиція у майбутнє, що дозволить зберегти довіру до ядерної енергетики та запобігти можливим екологічним наслідкам для всього світу.