/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F33%2Fb2bc48092fe85e3693a437bc0e00f9c8.jpg)
FT: Росія погодилася поставити Ірану 90 пускових установок для ракет, якими б'є по Україні
Росія погодилася поставити Ірану 90 пускових установок для керованих ракет, які її армія масово застосовує в Україні. Замовлення фігурує у виробничому графіку великого російського оборонного підприємства на 2024-2025 роки. Москва продовжує посилювати військову підтримку Тегерана, хоча її власна війна, за оцінкою видання, пробуксовує.
Як передає "Хвиля", про це повідомляє Financial Times, журналісти якого ознайомилися з документом.
Графік виданню передала українська приватна розвідувальна організація Dallas Analytics. Його додали до листа, який у травні 2024 року надіслало конструкторське бюро "Вимпел" - один із провідних російських розробників ракет і пускових систем.
"Вимпел" вимагав від іншого оборонного бюро, КБМ, прискорити постачання комплектуючих для двох типів пускових установок - АПУ-Л та АПУ-305. Їх переважно монтують на гелікоптери. Через затримки, попереджало КБ, під загрозою опинилися дев'ять контрактів.
У графіку значаться сім російських замовників і двоє іноземних. Один із них - Китай, який замовив 192 установки АПУ-305. Другий покупець прихований під кодом "К-10" і замовив 90 установок АПУ-Л. За даними співрозмовника FT та внутрішніх російських документів, які отримало видання, саме так державний експортер зброї "Рособоронекспорт" позначає Іран.
Код збігається з іншими паперами. В одному з контрактів на навчально-бойові літаки Як-130 покупця прямо названо "К-10, Іран". Ще один графік 2023 року від дочірньої структури "Ростеху" передбачав шість Як-130 для "К-10": два в першому півріччі й чотири в другому. Це відповідає реальним поставкам: іранське агентство Tasnim 2023 року повідомляло про отримання двох літаків, а до кінця 2024 року, за даними Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру (SIPRI), Іран отримав усі шість.
Водночас документ не підтверджує, що пускові установки зрештою дісталися Ірану.
"Це свідчить про готовність Росії й далі постачати зброю Ірану попри власні воєнні потреби і з набагато меншою оглядкою на заперечення Заходу, ніж раніше", - зазначила Ніколь Граєвскі, позаштатна дослідниця Фонду Карнегі за міжнародний мир.
Західні розвідники стверджують, що під час війни на Близькому Сході цього року Росія та Іран ще більше зміцнили партнерство. Хоча президент США Дональд Трамп нещодавно заявляв, що Москва робить "дуже мало, якщо взагалі щось", щоб допомогти Ісламській республіці. Раніше FT повідомляла, що Росія допомагала Ірану розробляти надзвукові крилаті ракети, продала йому ПЗРК "Верба" та обговорювала з Тегераном інформацію, яка потенційно може стосуватися ядерної зброї.
Обидва типи установок призначені для легкої багатоцільової керованої ракети ЛМУР, відомої також як "виріб 305". Ця високоточна зброя здатна вражати цілі в русі. Ракету вперше показали на російській виставці "Армія-2021", на озброєння вона надійшла 2022 року і відтоді масово застосовується проти України.
"Ця ракета значно швидша за дрон і досягає цілі набагато раніше. Зі швидкістю близько 230 метрів на секунду вона долає 14 км приблизно за хвилину", - пояснив представник Dallas Analytics.
За його словами, оператор може керувати ракетою в польоті, тому вона точно влучає в невеликі рухомі цілі. "Концепція - "вистрілив і втік": вийти на вогневу позицію, запустити, влучити в ціль і швидко відійти", - додав він. Ракета малої дальності особливо підходить для рейдів і засідок, коли противник майже не має часу зреагувати.
Згідно з довідником озброєнь армії США, АПУ-Л розраховані на ударні гелікоптери Мі-28 і несуть по дві ракети, АПУ-305 - по одній. Мі-28 в Ірані вже є. У листопаді 2023 року заступник міністра оборони Ірану Мехді Фарахі заявив Tasnim, що домовленості про їхнє надходження до армії завершено. У січні 2026 року в мережі з'явилися фото Мі-28 в ангарі в Тегерані, а OSINT-дослідники встановили, що він стоїть на іранському авіаційному об'єкті.
Росія балансує, щоб підтримка Ірану не зруйнувала її відносин з іншими країнами Близького Сходу та США, вважає Ганна Нотте, директорка Євразійської програми Центру досліджень нерозповсюдження імені Джеймса Мартіна.
"Росія досі має певні червоні лінії щодо своєї участі в цій війні. Саме тому підтримка, яку вона надала Ірану, корисна в оперативному сенсі, але не стала переломною для цієї війни", - сказала Нотте.

