Наркокартель «Хімпром» шукав вплив на міністра Клименка через його оточення

Сюжет почався з того, що Єгор Буркін, лідер російського наркосиндикату «Хімпром», відомий як «Мексиканець», активно шукав способи заблокувати рішення Міністерства внутрішніх справ. Йшлося про внесення до переліку заборонених синтетичних речовин, які його угруповання використовувало для виготовлення та продажу наркотиків через мережу магазинів U420, що маскувалися під торгівлю сувенірною продукцією.

Спочатку «Мексиканець» обмірковував прямі домовленості з міністром внутрішніх справ Ігорем Клименком. Однак його спільник, відомий як «Кримінал», відмовив його від такого прямого контакту. Замість цього була запропонована альтернативна схема: передати частку в наркобізнесі особам, які, за їхніми твердженнями, могли б впливати на міністра.

Ця пропозиція виникла з розуміння, що внесення хімічних формул до списку заборонених вимагало б зміни всієї рецептури наркотиків та знищення вже виготовленої продукції. Таким чином, Буркін прагнув уникнути значних фінансових втрат і зберегти функціонування своєї мережі.

За словами керівника підрозділу детективів НАБУ Олександра Абакумова, ім'я міністра Клименка дійсно фігурувало в обговореннях керівника «Хімпрому». Проте безпосереднього спілкування між Буркіним і міністром не відбулося. Посередники переконали «Мексиканця», що краще «зайти в долю» до тих, хто мав вплив на Клименка.

Детективи Національного антикорупційного бюро України активно встановлюють коло осіб, які заявляли про свій вплив на тодішнього міністра внутрішніх справ та планували отримати частку від прибутків наркобізнесу. Ці розслідування мають виявити, наскільки глибоко злочинні мережі проникали в державні структури.

Наркосиндикат мав значні тіньові кошти, пропонуючи два мільйони доларів лише за звільнення одного посадовця, який відмовлявся співпрацювати зі злочинцями. Ця сума підкреслює масштаби фінансових можливостей «Хімпрому» та їхню готовність платити за збереження свого нелегального бізнесу.

Ця справа є частиною ширшої спецоперації НАБУ та САП під назвою «Карфаген», що викрила злочинну організацію 4 листопада. Її учасники систематично надавали неправомірну вигоду високопосадовцям правоохоронних органів для забезпечення безперешкодної роботи шахрайських кол-центрів та інших незаконних бізнесів. До цієї діяльності, за даними антикорупційних органів, були причетні чинні високопосадовці СБУ, Національної поліції, Офісу Генерального прокурора, а також представники кримінального середовища.

Одним із ключових фігурантів, який, за версією слідства, виконував силові завдання угруповання, є Віталій Рибалко на прізвисько «Боксер», якого Вищий антикорупційний суд відправив під варту. Також був заарештований генерал-майор СБУ Дука, відомий у справі як «Акім». Ці арешти підкреслюють рішучість правоохоронних органів у боротьбі з корупцією та організованою злочинністю на всіх рівнях.

«Прізвище міністра дійсно обговорював керівник “Хімпрому”. Він бачив шлях вирішення своїх проблем через міністра, щоб той не вживав заходів щодо заборони формул їхнього наркотику. Але кримінал, який мав передати цю пропозицію, сказав йому: “Навіщо вирішувати питання прямо з міністром? Давайте ми зайдемо в долю до тих людей, які мають можливість на нього впливати”. Тобто безпосереднього спілкування з Клименком не було»

«Навіщо вирішувати питання прямо з міністром? Давайте ми зайдемо в долю до тих людей, які мають можливість на нього впливати» — так процитував пропозицію посередників керівник підрозділу детективів НАБУ Олександр Абакумов у програмі УП ЧАТ.

Історія з «Хімпромом» та спробою підкупу демонструє постійну боротьбу між злочинними синдикатами, які шукають шляхи для легалізації своєї діяльності, та правоохоронними органами, що намагаються протистояти цим загрозам. Розслідування тривають, і від того, наскільки ефективно будуть виявлені та покарані винні, залежатиме довіра суспільства до правової системи та здатність держави захищати своїх громадян від організованої злочинності.