/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F131%2F6ee64f2abcc7a10bcd1836836e903c0c.jpg)
Провал Трампа на виборах: Золотарьов – про наслідки для України та ядерний удар по Ірану
Загроза ядерного удару знову з’явилася на порядку денному. Та тільки про ядерку цього разу заговорили не з ініціативи Росії чи КНДР, які звикли розмахувати "ядерною дубиною" через будь-яку дрібницю. Неймовірно, але цього разу йдеться про те, що ядерного удару може завдати головний гарант світової безпеки – США.
Американський журналіст Такер Карлсон напередодні виборів зробив гучну заяву: мовляв, США та Ізраїль обговорюють можливість завдання ядерного удару по Ірану. Хочеться вірити, що це був своєрідний передвиборчий "подаруночок" Карлсона Трампу, з яким він раніше посварився. Однак немає диму без вогню, а масла у вогонь зараз підливає феєричний провал республіканців на виборах до Конгресу. Адже тепер ніхто не знає, на які ексцентричні та радикальні кроки може піти ображений американський президент, щоб повернути ініціативу.
Політолог, директор аналітичного центру "Третій сектор" Андрій Золотарьов розповів Главреду, чи можуть США застосувати ядерку проти Ірану і чому такий крок американців неминуче вдарить по Україні – і вона стане наступною жертвою, що Трамп робитиме з війнами в Ірані та в Україні після поразки республіканців на виборах, чому нашій країні зарано радіти перемозі демократів, як діятиме Росія, не зумівши за допомогою Трампа нав’язати Києву капітуляцію, а також коли можливий реальний прорив у переговорах щодо врегулювання російсько-української війни.
Наскільки ймовірним ви вважаєте ядерний удар США по Ірану? Чи може Трамп піти на такий крок, зважаючи на невтішний для нього та республіканців результат виборів? Хочеться сподіватися, що сказане було лише домислом Такера Карлсона.
У ЗМІ з’явилася інформація про те, що США нібито схвалили й взяли за основу іранський меморандум щодо врегулювання цього конфлікту. Якщо це справді так, то це крок Вашингтона в напрямку, протилежному можливості завдання ядерного удару.
Навіть якщо такий крок обговорювався, то всім відомий улюблений прийом Трампа – піднімати до небес, лякати, а потім відступати. У США у зв’язку з цим навіть з’явився вислів "синдром TACO": "Trump always chickens out", тобто "Трамп завжди відступає".
Тому я вважаю, що ймовірність завдання ядерного удару Штатами по Ірану вкрай мала. З імовірністю 30-40% Трамп повторить серію ракетних і авіаційних ударів по Ірану. Але ймовірність застосування ядерної зброї – мізерна.
З огляду на зіпсовані стосунки Трампа з Такером Карлсоном, сказане журналістом слід сприймати з обережністю, тим більше напередодні виборів. Адже поширення цієї інформації точно не пішло на користь республіканцям і Трампу. Тож, з огляду на контекст, я вважаю, що Карлсон оприлюднив недостовірну інформацію. Адже ніколи не брешуть так багато, як під час війни, перед весіллям і напередодні виборів.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F131%2Fc5d25797a8cbd18d50a5eff123a87096.jpg)
Думаєте, ця заява про можливий ядерний удар позначилася на результатах виборів?
Була ж не лише ця заява. Демократи активно роздували тему втягування Трампом Сполучених Штатів у війну з Іраном, яка боляче вдарила по кишені американців. Як ми знаємо, внаслідок війни на Близькому Сході злетіли ціни на паливо. При цьому "дизельна угода" з Путіним, на яку дуже розраховував Трамп, сподіваючись, що вона сприятиме зниженню цін на дизель, не спрацювала. Ціни на нього лише трохи знизилися – приблизно на 5%. Напередодні виборів ціни на дизель були досить високими – 6–7 доларів за галон, а в Каліфорнії – до 9 доларів.
Високі ціни на дизель у поєднанні із заявою Такера зіграли проти Трампа. Адже американцям байдуже, що відбувається з Україною, Тайванем чи Іраном. Їх цікавлять дві речі: цінник на стелі найближчої заправки та залишок на банківській картці наприкінці місяця. Саме за цими критеріями американці роблять висновки, наскільки успішною є влада.
Як бачимо, для Республіканської партії США висновки, зроблені американцями, виявилися вкрай негативними. Республіканці програли навіть у тих штатах, де раніше завжди перемагали. Наприклад, у Техасі демократи не перемагали 40 років, але цього разу здобули перемогу. Канзас сто років був республіканським штатом, але й там демократи цього разу святкують перемогу.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F131%2Fb52c2d058eebf22cb9e4863af50d637c.jpg)
Чи не підштовхне Росію до застосування ядерної зброї проти України навіть гіпотетичне обговорення можливості завдання ядерного удару Сполученими Штатами? Іран, як бачимо, активно готується до такого сценарію.
Безумовно, якщо, не дай боже, США завдадуть удару по Ірану ядерною зброєю, Росія діятиме аналогічно. У Кремлі вже давно міркують приблизно так: "раз НАТО може бомбити Югославію, то й ми маємо право діяти так само".
Тож нехай нам і не подобається іранський режим, але все-таки краще б не дійшло до ядерної зброї. Адже якщо ядерка піде в хід, наступною жертвою може виявитися Україна.
А що тепер Трамп робитиме з Іраном?
Трамп тепер шукатиме варіанти виходу з ситуації, в якій опинився. Це цугцванг: кожен наступний хід погіршує його становище. Але йому потрібно не втратити обличчя. До речі, саме тому Трамп уже визнає, що війна з Іраном згубно позначилася на цінах на дизель, і не звинувачує в цьому Зеленського. Тому я скептично дивлюся на перспективу продовження війни з Іраном, не кажучи вже про можливість ядерного удару.
Водночас Іран зацікавлений у тому, щоб дотиснути Трампа. Він чудово розуміє, що час працює на нього. Тому в Тегерані вітають результат цих виборів.
Втім, важливо зазначити, що для Трампа нічого фатального не станеться. Проблеми будуть у його наступника, який піде на президентські вибори у 2028 році. Для республіканців, поза всяким сумнівом, усе складається найгіршим чином. Але Трамп допрацює свій термін, я в цьому не сумніваюся.
Чого очікувати Україні у зв’язку з поразкою республіканців на виборах у США?
У нас багато хто сподівався на перемогу демократів, розраховуючи, що демократична більшість проголосує за пакети допомоги Україні, як за часів Байдена. Але повернутися до порядку денного Байдена не вдасться: неминуче буде накладено президентське вето, а голосів для його подолання, навіть за умови переконливої перемоги демократів, не набереться. Так само як не набереться й достатня кількість голосів для імпічменту Трампа.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F131%2F96414d734a23a5eaa69519ecf36ae0f4.jpg)
Так, демократи "поп'ють крові" Трампа і будуть "робити йому нерви", адже, напевно, вони ініціюватимуть парламентські розслідування. Але далі інформаційного шуму справа не піде. Це треба мати на увазі. Тому для України кардинально нічого не зміниться.
Ба більше, надмірно активні прояви радості з приводу перемоги демократів можуть рикошетом відбитися на Україні у вигляді більш жорсткої позиції США щодо Києва. Наприклад, може розпочатися аудит витрат фінансової допомоги, тобто перевірка того, куди й як використовувалися американські гроші та поставлена американська зброя.
Крім того, Зеленський залишається для Трампа "персоною нон-грата". Недарма на зустріч із Меланією Трамп летіли Арахамія та Лубінець. Ймовірно, це ті, кого Білий дім бачить як представників України, з якими можна вести переговори, можливо, і в рамках продовження мирних переговорів.
Найімовірніше, протягом найближчого місяця Білий дім докладатиме максимум зусиль, щоб бодай до кінця року досягти певного результату в переговорному процесі. Трамп, імовірно, мріяв зібрати "раду миру" на полях для гольфу в Маямі, де сторони підпишуть угоду. Але це фантазії, що не мають нічого спільного з реальністю: занадто багато перешкод – і в позиції Кремля, і в позиції України, і в позиції Європи. Тому якщо щось і зміниться, то в кращому разі ближче до весни, не раніше.
Слід зазначити, що найпомітніших успіхів серед республіканців на виборах досягли саме MAGA та прихильники Трампа: вони відтіснили старих республіканців. І та частина республіканців, яка виступала за підтримку України, також втрачає позиції. Так само й у Демократичній партії – близько 40 місць отримають представники "лівих" демократів, для яких Україна не має жодного значення – для них важливіші "свобода Палестини", припинення допомоги Ізраїлю, а то й санкції щодо нього. Тому напередодні виборів Трамп заговорив про припинення фінансової допомоги Ізраїлю, оскільки в США панує переконання, що Ізраїль втягнув США у цю війну – вкрай непопулярну з самого початку. Рейтинг підтримки військової операції був на вкрай низькому рівні, і все це зараз навалилося на Трампа.
Побачимо, в якому душевному та емоційному стані він перебуватиме найближчими днями. Це, до речі, значною мірою вплине й на відносини з Києвом.
Як можуть змінитися дії Росії щодо України з урахуванням результатів виборів у Штатах?
Росія, як і раніше, робитиме ставку на продовження війни та тиск на Україну. У Путіна така позиція: раз не вдалося досягти бажаного політичним шляхом – через Трампа та "дух Анкоріджа", значить, він домагатиметься цього військовою силою. Насамперед триватимуть удари по інфраструктурі України. Кремль посилюватиме умови та висуватиме нові вимоги. Тому оптимізму щодо того, що щось зміниться на краще для нас або що Кремль перейде до більш раціональної позиції, у мене немає. Поки що для України все складається не найкращим чином.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F131%2F5c4dd1a749beeace17126dce1bf5a284.jpg)
Чи не надихне переключення уваги Трампа на внутрішні процеси в США Росію на, наприклад, операцію проти країн НАТО?
Поки триває війна в Україні, у Кремля немає жодного сенсу розпилювати ресурси. Тому операція проти НАТО, на мій погляд, малоймовірна. Росія навряд чи наважиться на масштабні провокації чи дії такого типу, не закінчивши війну з Україною.
Однак можливі елементи гібридної війни та провокації, зокрема, нелегальне проникнення якихось груп на територію Польщі чи країн Балтії з Білорусі. Але до масштабної військової агресії проти НАТО Росія зараз не готова.
Хоча слід зазначити, що Ленінградський військовий округ, який межує з Фінляндією, Норвегією та країнами Балтії, Кремль насичує ресурсами як ніколи раніше. Його оснащують приблизно так само масштабно, як інші військові округи для війни в Україні.
Про персону: Андрій Золотарьов
Андрій Володимирович Золотарьов (народився 15 травня 1965 року, Дніпропетровськ) – український політолог, керівник аналітичного центру "Третій сектор". Політичний консультант Олександра Рябченка (1994), Володимира Литвина (1994), Юлії Тимошенко (1996–97), пише Вікіпедія.

