Ракети по заводах, фейки проти оборонки: як росія намагається послабити український ОПК

Поки росія атакує українські оборонні підприємства ракетами та безпілотниками, в інформаційному просторі регулярно з'являються маніпуляції та неправдиві звинувачення на адресу вітчизняних виробників озброєння. Частину таких повідомлень підхоплюють і поширюють уже всередині України, зокрема публічні особи та політики. Експерти попереджають, що інформаційні атаки можуть мати цілком матеріальні наслідки – від втрати міжнародних контрактів до уповільнення виробництва зброї, необхідної Силам оборони України. УНН розбирався, як працює цей механізм і чому інформаційні маніпуляції становлять загрозу для розвитку українського оборонного сектору.

Два фронти проти українського ОПК

Від початку повномасштабного вторгнення українська оборонна промисловість стала однією з пріоритетних цілей російських атак. Підприємства, які розробляють та виготовляють БпЛА, ракети, боєприпаси й інше озброєння, змушені працювати в умовах постійної загрози. Виробники розосереджують потужності, посилюють заходи безпеки та водночас нарощують виробництво, від якого безпосередньо залежить забезпечення української армії.

Однак фізичне знищення виробництва - це лише один із методів ведення війни кремлем. Паралельно з обстрілами йде інформаційна боротьба, спрямована на підрив довіри до українських оборонних компаній, дискредитацію їхньої продукції та створення сумнівів у спроможності виконувати державні замовлення.

Якщо говорити про нинішню ситуацію, то ми бачимо дві паралельні складові цієї стратегії. З одного боку, росіяни системно завдають ударів по українських оборонно-промислових підприємствах, щоб послабити можливості України з виробництва озброєння та засобів захисту. З іншого - використовують інформаційно-психологічні інструменти, які є частиною когнітивного виміру сучасних бойових дій

За словами військового експерта, така стратегія не нова. росія намагалася обмежити можливості українських зброярів на міжнародних ринках ще задовго до повномасштабного вторгнення. Зокрема, через дискредитаційні кампанії, інформаційні скандали та поширення конспірологічних теорій.

Мета таких атак - скорочення спроможностей України самостійно забезпечувати армію сучасним озброєнням.

Інформаційна війна як стратегія москви

Про те, що інформаційний вплив може використовуватися для послаблення противника паралельно із традиційними військовими операціями, російське військове керівництво відкрито заявляло ще задовго до початку агресії проти України.

У лютому 2013 року начальник генерального штабу збройних сил рф Валерій Герасимов опублікував у російському виданні "Военно-промышленный курьер" статтю "Ценность науки в предвидении", присвячену змінам у характері сучасних воєн. У ній російський генерал наголошував, що межі між станом війни та миру поступово стираються, а невійськові інструменти набувають дедалі більшого значення для досягнення стратегічних цілей.

Герасимов акцентував увагу на посиленні ролі політичних, економічних, інформаційних та гуманітарних заходів, які можуть застосовуватися в комплексі з прихованими військовими діями та операціями спеціальних сил. Окремо він наголошував на можливостях інформаційного протистояння для послаблення противника.

Інформаційне протиборство відкриває широкі асиметричні можливості щодо зниження бойового потенціалу супротивника

Тож очевидно, що кремль ще у 2013 році ІПСО не просто як пропаганду, а як інструмент, здатний зменшувати бойовий потенціал противника.

Хоча військові аналітики Міжнародного центру оборони та безпеки (ICDS) зазначали, що йдеться не про офіційно затверджену російську доктрину, а про бачення начальника генштабу рф сучасних конфліктів, в нинішніх інформаційних атаках на український ОПК показовим є саме той підхід, який описував Герасимов.

росія за допомогою ІПСО намагається дискредитувати виробників озброєння та підірвати довіру міжнародних партнерів, щоб вони зменшили фінансування. Це вже не про боротьбу за думку громадськості чи суспільні настрої, а про конкретний інструмент економічного і технологічного послаблення держави.

Ворог розуміє, що такі дії можуть призводити до цілком практичних наслідків - здорожчання виробничих і розробницьких циклів, збільшення часу на розробку та постачання тих чи інших рішень і компонентів. Більше того, це може призводити до фактичного витіснення з ринку окремих розробок, які справді працюють і дають Україні певну перевагу

Як російські наративи повертаються в український інформаційний простір

Особливість сучасних інформаційних операцій полягає в тому, що для їхнього проведення не завжди потрібно вигадувати відверті фейки. Значно ефективнішим може виявитися використання реальної події, неоднозначної заяви або окремого фрагмента інтерв'ю, який після зміни контексту, компіляції чи "нарізки" набуває зовсім іншого змісту.

російські інформаційні структури системно відстежують український інформаційний простір, шукають вразливості та оперативно використовують їх у власних цілях. Якщо представник оборонної галузі робить неоднозначну заяву або допускає помилку в комунікації, російська пропаганда може миттєво підхопити ці слова, вирвати їх із контексту й побудувати на їхній основі потрібний їй наратив

Потім ця інформація поширюється через соціальні мережі, анонімні Telegram-канали, блогерів та інших публічних коментаторів. У процесі багаторазового переповідання та репостів первинний контекст губиться, натомість емоційні оцінки та звинувачення набувають дедалі більшої ваги. У результаті маніпулятивне повідомлення може повернутися в український інформаційний простір уже як нібито самостійна суспільна дискусія.

Одні люди поширюють його (російський наратив - ред.) свідомо, інші - не усвідомлюючи, що фактично допомагають противнику. У результаті інформаційна кампанія починає жити власним життям, а першопричина та реальний контекст події відходять на другий план

Експерт звертає увагу, що додаткового впливу таким інформаційним кампаніям може надавати участь політиків та інших публічних осіб, які мають значну аудиторію.

Деякі народні депутати ведуть власні Telegram-канали, мають значні аудиторії та публічно змагаються за охоплення з медіа й блогерами. Для них кількість переглядів і реакцій стає важливим показником впливу. Проблема виникає тоді, коли прагнення привернути увагу починає переважати над необхідністю перевіряти інформацію та оцінювати можливі наслідки її поширення

На думку експерта, участь політиків у таких дискусіях - це не завжди свідома робота на ворога. Поширення маніпулятивних чи сумнівних фактів може бути наслідком політичної конкуренції, прагнення привернути увагу або недостатньої інформаційної гігієни.

Проте незалежно від мотивів результат грає на руку російській пропаганді: фейки та маніпуляції отримують додаткове охоплення, а оборонне підприємство у підсумку змушене витрачати ресурси на захист власної репутації.

Чим інформаційні атаки загрожують українським виробникам зброї

Українська оборонна промисловість потребує значних інвестицій для розширення виробництва та створення нових технологій. Тому один із найбільш небезпечних наслідків російського ІПСО - погіршення відносин українських оборонних компаній із міжнародними партнерами. Адже міжнародна співпраця передбачає перевірку контрагентів, оцінку репутаційних ризиків та впевненість у здатності виробника виконувати контрактні зобов'язання.

Саме тому тривалий негативний інформаційний фон навколо підприємства може створювати додаткові труднощі під час переговорів з іноземними партнерами.

Передусім росія намагається впливати на рівень міжнародної довіри до українського оборонно-промислового сектору. Ми бачимо, що сьогодні існує ціла низка міжнародних та європейських програм, пов’язаних із закупівлею української зброї для українських військових, зокрема із залученням коштів західних партнерів. Відповідно, інформаційний тиск і скандали можуть впливати на суспільну думку в країнах-партнерах, а через неї - і на рішення щодо подальшої підтримки українського ОПК

За його словами, російські інформаційні кампанії проти українських виробників озброєння можуть призводити до скасування закупівель, обмеження участі окремих компаній у міжнародних програмах та ускладнення доступу до тендерів.

Причому репутаційні ризики можуть впливати не лише на отримання нових замовлень. Підприємства також можуть стикатися з труднощами під час пошуку кваліфікованих працівників та налагодження співпраці з постачальниками.

Експерт з питань гібридних загроз та протидії дезінформації Андрій Шаповалов наголошує, що втрата довіри до українських виробників здатна позначитися й на розподілі міжнародного фінансування.

Якщо партнери втрачатимуть довіру до українських виробників через інформаційні кампанії, ці ресурси можуть спрямовуватися на закупівлю озброєння в інших країнах. У результаті Україна втратить не лише потенційні контракти, а й можливості для розвитку власної промисловості

Де межа між критикою оборонних підприємств і маніпуляціями

Питання інформаційної безпеки оборонної промисловості неминуче порушує ще одну проблему: як забезпечити захист стратегічних підприємств від дискредитаційних кампаній, не обмежуючи водночас суспільний контроль за використанням державних коштів. На думку Андрія Шаповалова, принципова відмінність полягає в обґрунтованості звинувачень та відповідальності за поширювану інформацію.

Під час війни необхідно особливо уважно ставитися до публічних заяв про українську оборонну промисловість. Це не означає, що галузь не можна критикувати або що потрібно замовчувати реальні проблеми. Але між фаховою критикою, яка допомагає виправляти недоліки, та публічними звинуваченнями, які можуть послаблювати позиції України, є суттєва різниця

Особливо обережно, на його думку, слід комунікувати про технічні характеристики озброєння, виробничі можливості та інші чутливі аспекти діяльності виробників. Він нагадує, що саме для розгляду таких питань є профільні парламентські комітети, закриті засідання та інші механізми контролю, які дозволяють перевіряти інформацію без розголошення відомостей, що можуть становити інтерес для ворога.

Адже проблема виникає саме тоді, коли замість документально підтверджених фактів суспільству пропонують емоційні звинувачення, неперевірені припущення або вирвані з контексту заяви.

Як не стати інструментом ворожого ІПСО

Опитані УНН експерти сходяться на думці, що протидія інформаційним маніпуляціям потребує в першу чергу відповідального ставлення до інформації з боку медіа, політиків та суспільства.

Потрібно усвідомлювати, що такі спеціальні інформаційні операції часто орієнтовані насамперед на емоційне сприйняття людини. Їхня мета – викликати обурення, недовіру або бажання негайно поширити певну інформацію. Тому для об’єктивної оцінки важливо не поспішати з висновками, а дати собі певний час, щоб з’явилося більше інформації та підтверджень

Важливо також звертатися до першоджерел і переглядати повні записи інтерв'ю та з'ясовувати обставини, за яких було зроблено ту чи іншу заяву.

Особливо уважними варто бути людям з великими аудиторіями, адже їхні публікації здатні в рази збільшувати охоплення неперевірених повідомлень.

Тому головне правило сьогодні - не ставати ретранслятором інформації, яку ви не перевірили. Особливо якщо вона стосується оборонної промисловості, військових спроможностей або людей, від роботи яких залежить обороноздатність держави