Високі ціни на пальне змінили екологічну ситуацію в Китаї

Різке подорожчання нафти та нафтопродуктів на тлі війни на Близькому Сході призвело до суттєвого скорочення викидів вуглекислого газу в Китаї. Через високі ціни на пальне та проблеми з постачанням енергоносіїв країна зменшила споживання нафти, а показники викидів CO₂ продемонстрували найбільше квартальне падіння з 2022 року. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на Bloomberg.

Скорочення споживання нафти

За результатами дослідження Центру досліджень енергетики та чистого повітря (Crea), опублікованого на аналітичній платформі Carbon Brief, у третьому кварталі 2026 року викиди вуглекислого газу в Китаї скоротилися на 3,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року.

Йдеться про найбільше квартальне падіння викидів із часів пандемії Covid-19. Востаннє настільки суттєве скорочення фіксували у 2022 році, коли економічна активність у Китаї зазнавала значних обмежень.

Однією з головних причин нинішніх змін стало скорочення використання нафтопродуктів. Через війну на Близькому Сході та перебої з транспортуванням енергоносіїв через Ормузьку протоку світові ціни на нафту різко зросли.

Ормузька протока є одним із ключових маршрутів світового постачання нафти. Обмеження судноплавства в цьому районі вплинули на доступність енергоносіїв і змусили великих споживачів переглядати обсяги їх використання.

За підрахунками Crea, загальне споживання нафти в Китаї протягом липня-вересня скоротилося приблизно на 4% у річному вимірі. Найбільші зміни відбулися у транспортному секторі, де споживання нафтового пального зменшилося приблизно на 9%.

Дослідники пов'язують таку динаміку не лише з високими цінами на бензин і дизельне пальне, а й із поступовими змінами в транспортній системі країни.

Зокрема, Китай активно розвиває електротранспорт. Збільшення кількості електромобілів та їх ширше використання сприяють скороченню попиту на традиційні види автомобільного пального.

Висока вартість нафтопродуктів стала додатковим чинником, який прискорив перехід на електричні транспортні засоби та зменшення залежності від бензину й дизеля.

Споживання вугілля скоротилося попри будівництво нових електростанцій

Водночас у Китаї скоротилося і споживання вугілля. За даними дослідження, у третьому кварталі його використання зменшилося приблизно на 3% порівняно з аналогічним періодом минулого року.

Це відбулося попри активне будівництво нових вугільних електростанцій. Співзасновник Crea та провідний аналітик Лаурі Міллівірта звернув увагу на те, що частина нинішнього скорочення споживання нафти може виявитися тимчасовою.

За його оцінкою, після зниження світових цін на енергоносії попит на пальне здатен частково відновитися. Однак нинішня енергетична криза вже прискорила структурні зміни в китайській економіці. Насамперед ідеться про електрифікацію транспорту та поступове зменшення залежності країни від нафтопродуктів.

Китай залишається найбільшим у світі джерелом викидів парникових газів. На країну припадає понад 30% глобальних викидів, тому зміни в її енергетичному балансі мають суттєве значення для світових кліматичних показників. За підсумками перших трьох кварталів 2026 року китайські викиди CO₂ також продемонстрували загальну тенденцію до зниження.

Подальше скорочення викидів залежатиме від цін на енергоносії

Водночас дослідники застерігають, що подальша динаміка залежатиме від низки чинників. Серед них – ситуація на світовому нафтовому ринку, розвиток відновлюваної енергетики, темпи поширення електромобілів та можливості китайської енергосистеми використовувати чисту електроенергію.

Окрему увагу аналітики приділяють ризику відновлення попиту на нафту після стабілізації цін. Якщо пальне подешевшає, частина споживачів здатна повернутися до попередніх обсягів використання нафтопродуктів.

Водночас уже досягнуті зміни в транспортному секторі свідчать про поступове послаблення залежності Китаю від викопного пального.

При цьому скорочення викидів вуглекислого газу не означає автоматичного очищення повітря від усіх забруднювачів. CO₂ насамперед впливає на зміну клімату, тоді як якість повітря в містах визначається також концентрацією дрібнодисперсного пилу, оксидів азоту та інших шкідливих речовин.