Анатолій Кіпіш: горілчаний король, який "викурив" з компанії Nemiroff одного зі своїх компаньйонів
Анатолій Кіпіш - співвласник великого підприємства "Nemiroff", з ім'ям якого пов'язано ряд гучних скандалів. Наприклад, одна з його компаній "кинула" кілька міжнародних банків на мільйони доларів. Більш того, партнери Кіпіш і Грибов розв'язали справжню війну за горілчану корпорацію, в ході якої, не гребуючи обманом, рейдерством і злодійством, позбулися сімейства Глусів, які володіли 1/4 часткою компанії.
1. Біографія
2. Сім'я
3. Кар'єра
4. Чутки і компромат
5. Скандал через несплату боргів
6. Війна за Nemiroff
7. Статки і джерела доходів
Біографія
Кіпіш Анатолій Зіновійович народився 1 січня 1970 року в Києві. Бізнесмен є одним з мажоритарних акціонерів компанії Nemiroff. Попри це, підприємець залишається найзагадковішим співвласником великого горілчаного підприємства: він вкрай рідко спілкується з журналістами, а також не поширюється про своє особисте життя. Каже, що черезмірна увага його напружує.
Сім'я
Анатолій Кіпіш досі не одружений. Має рідного брата Віктора, який також має відношення до холдингу Nemiroff.
Кар'єра
За даними ЗМІ, до кризи підприємець активно займався виробництвом полімерних виробів. Однак у 2010 році з'ясувалося, що його компанія ТОВ "Хекро Пет Лтд" опинилася в центрі скандалу у зв'язку з неповерненням боргів на мільйони доларів через відмову банків піти на поступки і переглянути кредитні зобов'язання підприємства Кіпіша.
Співвласником Nemiroff бізнесмен став ще в 1998 році. У 2010 році він планував продати свою частку в компанії. Хоча акціями Кіпіш в горілчаному холдингу зацікавилися деякі перспективні покупці (поляки, росіяни і навіть британці), угода так і не була здійснена.
У 2011 році між співвласниками Nemiroff розпочалася справжня війна за підприємство, в ході якої Анатолій Кіпіш разом зі своїм партнером Яковом Грибовим змістили чинного гендиректора підприємства і призначили свою людину (Юрія Сорочинського).
У підсумку, під кінець року партнери силою встановили контроль над корпорацією Nemiroff, контролюючи на той момент 74,96% її акцій. Вони також заявили, що планують перенести виробництво в Росію і Білорусь, а також перереєструвати підприємство в США.
Чутки і компромат
Діяльність компаній Анатолія Кіпіша неодноразово потрапляла в поле зору правоохоронних органів, як українських, так і російських.
Скандал через несплату боргів
Наприклад, у 2010 році постало питання про те, що одне з підприємств бізнесмена ТОВ Хекро Пет Лтд, яке займалося виробництвом пластикової тари і навіть лідирувала на європейському ринку в своєму сегменті, заборгувало кільком українським банкам мільйони доларів.
Розуміючи, що Кіпіш не збирається платити за кредити, керівники банківських установ (таких як ОТП Банк, Райффайзен Банк Аваль, СЕБ Банк) подали в Генпрокуратуру, СБУ, МВС та Державну податкову службу спільне звернення, в якому просили посприяти поверненню компанією Хекро Пет Лтд заборгованості по кредитах.
Нагадаємо, що хмельницьке підприємство бізнесмена Анатолія Кіпіша, який також контролює корпорацію Nemiroff, ще в 2007-2008 роках отримало від зазначених вище банків кредит на суму понад 30 мільйонів доларів.
Кредити банкіри видали без проблем, адже компанія лідирувала на європейському ринку з виробництва полімерної пакувальної продукції, та й сам цей напрямок діяльності приносив хороші доходи.
Однак після отримання позики підприємство Хекро Пет Лтд в особі Анатолія Кіпіша просто відмовилося повертати кредитні кошти або хоча б виплачувати відсотки. Цікаво, що перед тим, як "кинути" банки, позичальник різко розпродав активи своєї компанії на загальну суму понад 130 мільйонів гривень, після чого формально "відхрестився" від Хекро Пет Лтд, залишивши займану ним керівну посаду.
Так, бізнесмен продав практично весь виробничий комплекс крім окремих його частин, що перебували в заставі за кредитами. Примітно, що новим власником відчужених активів стала компанія Сіріус Екстружен того ж Анатолія Кіпіша. Ось і вийшло, що за допомогою такої хитрої схеми підприємець перевів активи на іншу свою компанію, продовжуючи займатися бізнесом по випуску полімерної пакувальної продукції на потужностях колишнього Хекро Пет Лтд.
Більш того, оскільки компанія Сіріус Екстружен формально не мала причетності до заборгованості Кіпіша, її керівництво блокувало вхід на територію підприємства банківським працівникам, які хотіли перевірити, чи є там ще заставне майно і в якому стані воно знаходиться.
Найбільше позичальники переживали, що їх спільний боржник може провернути штучне банкрутство однієї зі своїх компаній, перетворивши її за допомогою родинних підприємств в "пустишку".
Війна за Nemiroff
У 2004 році у відомої української компанії Nemiroff з'явилися проблеми спочатку з податковою службою Вінницької області, а потім і з Генпрокуратурою України, які пред'явили підприємству Кіпіша звинувачення відразу за кількома порушеннями.
Одним з таких порушень було те, що за даними ГПУ керівництво Nemiroff створило фіктивні збиткові схеми з метою ухилення від сплати податків на суму майже 100 мільйонів гривень.
І хоча власникам горілчаного холдингу вдалося уникнути тиску з боку правоохоронних органів завдяки протекції впливових політиків, пізніше у них виникли проблеми вже з української та російської митною службою.
Але, попри всі ці негаразди, корпорація Nemiroff продовжувала нарощувати потужності. У 2007 році підприємством зацікавився німецький Дойче банк, який запропонував викупити Nemiroff за 800 мільйонів доларів. Однак мажоритарний акціонер Яків Грибов не пішов на угоду, зажадавши за свою компанію не менше мільярда доларів.
Після кризи в 2008 році за Nemiroff вже давали всього 380 мільйонів. Звичайно, за такі гроші Грибов і Кіпіш, які на той час мали серйозні фінансові труднощі, відмовилися продавати компанію.
Для обох бізнесменів рік був важким: компанія Кіпіша Хекро Пет Лтд заборгувала кільком банкам мільйони доларів, а Грибов за допомогою своєї сестри, яка управляла в Nemiroff фінансами, потайки вивів з компанії 17 мільйонів доларів. Замість того, щоб понести відповідальність за свої махінації, партнери вирішили об'єднати зусилля і "кинути" свого компаньйона Глуся разом з його сім'єю. Це і поклало початок війні за горілчаний холдинг.
Відсторонити Глусів від керівництва горілчаною корпорацією виявилося порівняно нескладно, оскільки їм належало всього 25% акцій, а за статутом підприємства всі рішення приймалися за згодою більшості акціонерів, якими були Яків Грибов, Белла Фінкельштейн (його сестра) і Анатолій Кіпіш. Попри нерівномірний розподіл сфер впливу, Глусі міцно утримували Немирівський лікеро-горілчаний завод, за який партнерам довелося поборотися.
Протистояння акціонерів компанії "Nemiroff" розгорталося наступним чином. У 2010-2011 роках власники підприємства прийняли рішення продати його російським олігархам за 380 мільйонів доларів і навіть уклали договір купівлі-продажу. З огляду на це, сім'я Глусів розраховувала на 95 мільйонів доларів за свою чверть частки в компанії. Однак незабаром Яків Грибов порушив умови договору, вимагаючи від покупців збільшити суму до 400 мільйонів доларів. В результаті цього росіяни спочатку призупинили, а потім і зовсім відмовилися від угоди. Після цього Грибов запропонував Глусям викупити їх акції за 65 мільйонів "зелені".
На початку 2011 року Грибов і Кіпіш спробували відправити Глуся у відставку, проте через юридичну "подушку" змістити його з посади гендиректора компанії "Nemiroff" виявилося не так просто. Тому партнери пішли на більш радикальні заходи: у квітні того ж року на будинок сімейства Глусів було скоєно напад, який, за словами гендиректора скандального підприємства, замовив Яків Грибов.
На цьому історія не закінчилася. Приблизно через місяць після інциденту Немирівський лікеро-горілчаний завод Глусів захопили "тітушки", яких за чутками також найняли Грибов і Кіпіш. Через деякий час охоронці заводу, а також міліцейський спецназ повернули підприємство, нахабно захоплене рейдерами.
Невдала спроба "віджати" у Глусів завод "підстебнула" одіозних компаньйонів привласнити російське представництво компанії Nemiroff шляхом призначення на посаду гендиректора своєї людини. Завдяки цьому Грибов і Кіпіш незаконним чином вивели з російського ТД Nemiroff майже 15 мільйонів доларів на свої рахунки.
Наступні 2 роки Глусі боролися за горілчану корпорацію в судах, домігшись того, що їх партнерам було заборонено знімати і призначати топ-менеджерів компанії до з'ясування ситуації. Крім цього, закордонні суди наклали заборону на виробництво і реалізацію продукції російською фірмою "Nemiroff Горілка Рус", яку свого часу заснував Анатолій Кіпіш. Однак наполегливі компаньйони знайшли інший спосіб поповнити свої капітали. Вони запустили виробництво горілки через інше підприємство, випускаючи (за відгуками ЗМІ) продукцію низької якості.
У 2013 році, через роки судових розглядів із залученням українських, російських, кіпрських і британських судів сімейству Глусів вдалося захистити свої права і повернутися до управління Nemiroff. Скандальних співвласників компанії зобов'язали поновити на посаді попереднього директора компанії і повернути вкрадені понад 14,5 мільйонів доларів.
Однак відновлення правосуддя тривало недовго. Уже в березні 2014 року озброєні рейдери Грибова і Кіпіша силовими методами знову захопили Немирівський лікеро-горілчаний завод. Цікаво, що при цьому всьому були присутні співробітники МВС, які своєю бездіяльністю дозволили бізнесменам незаконним способом взяти контроль над заводом.
Хоча Глусі знову звернулися в суди для відновлення справедливості, на цей раз вони зазнавали поразку за поразкою.
Спочатку Грибов з Кіпішем позбавили свого партнера і членів його сім'ї права працювати в компанії і тим більше бути причетними до управлінських процесів, а потім почали відбирати їх активи, звинувативши їх в розтраті корпоративних коштів і збитки на загальну суму 250 мільйонів гривень.
В результаті шестирічної війни за підприємство Nemiroff Глусі були повністю "видавлені" з компанії, а горілчане підприємство розділили між собою Яків Грибов, його сестра Белла Фінкельштейн і Анатолій Кіпіш, в розпорядженні якого залишилося 46,64% акцій.
Статки і джерела доходів
У нинішній час Анатолій Кіпіш володіє приблизно 1/3 часткою української корпорації Nemiroff. У 2011 році його капітали були оцінені в 123 мільйони доларів за версією видання "Кореспондент", яке поставило його на 73 місце в сотні найбагатших українців.
У тому ж році кореспонденти журналів "Фокус" і "Форбс" оцінили матеріальні статки бізнесмена в 178 і 179 мільйонів доларів відповідно.
Через рік "горілчаний король" втратив більшу частину своїх активів: його статки оцінювалися вже в 53 мільйони доларів за версією "Кореспондента". За 2013 рік Кіпіш повернув свої позиції, маючи в своєму розпорядженні на пару з братом 122,5 мільйона доларів за оцінками видання "Фокус".