Сенченко Андрій Віленович: екснардеп і організатор припинення подачі води до Криму
Сенченко Андрій Віленович — за даними ЗМІ, мав зв'язки в кримінальному світі, займався розкраданням бюджетних коштів.
Біографія
Андрій Віленович Сенченко народився 1 листопада 1959 року в місті Сімферополь.
Освіта
Після школи Андрій переїхав до Ленінграда, де вступив в механічний інститут. У 1983 році Сенченко отримав диплом інженера-ракетобудівника. Юриспруденцію Андрій вивчав в Одеській юракадемії.
Сім’я
Андрій одружений на Тетяні Сенченко. У 1981 році у подружжя народився син Дмитро.
Кар'єра
У студентські роки Сенченко працював теслею в будівельних загонах на будівництві БАМу. Після закінчення інституту Андрій повернувся до Криму, де став співробітником заводу «Фіолент». Протягом року він працював в цеху і в відділі праці та зарплати, а в 1984 році Андрій пішов по комсомольській лінії.
Протягом семи років (1990-1997) Сенченко працював в кримському Радміні. Був співробітником комітету у справах молоді, потім обіймав посади заступника голови кримського уряду і віцепрем'єра з питань економіки та економічних реформ. У 1993 році Андрій став засновником і керівником Чорноморської телерадіокомпанії.
Наступні три роки Андрій був членом ради директорів компанії «IFEX Global». Також він керував справами компанії в Україні, Росії і Західній Європі. У 2001 році Сенченко очолив Наглядову раду ЗАТ «Сучасні інформаційні технології». На цій посаді він пробув п'ять років. У 2002 році Сенченко був обраний до Верховної Ради АРК. Очолював кримське відділення БЮТу.
Через чотири роки Андрій був вперше обраний до парламенту від ВО «Батьківщина». В рядах політсили Юлії Тимошенко Сенченко ставав нардепом ще два рази — у 2007 і 2012 роках. За три каденції він входив в комітети з питань економічної політики, з питань правосуддя та з питань податкової та митної політики.
З березня по серпень 2014 року Андрій Сенченко був в.о. заступника голови Адміністрації Президента. У 2014 і 2019 років два рази невдало балотувався в парламент. В перший раз під 32-м номером у списку ВО «Батьківщина», вдруге — під першим номером партії «Сила права».
Сенченко керує Всеукраїнським громадським рухом «Сила права», яка займається правоохоронною діяльністю, а також міжнародним визнанням Російської Федерації як агресора. Координатор військового кабінету цієї організації (з 30 жовтня 2018).
Наприкінці травня 2019 року Андрій покинув ряди ВО «Батьківщина». У березні 2020 року ЗМІ називали Сенченко кандидатом на пост міністра оборони.
Політик займає жорстку позицію з приводу окупації своєї малої батьківщини — півострова Крим. Так, на посаді в.о. заступника глави Адміністрації Президента, Сенченко організував блокування Північно-Кримського каналу.
За його словами, розмови про відновлення постачання води в анексований Крим є «слюнявими маніпуляціями». Він закликає зробити все, щоб «мінімізувати доходи окупантів і зробити утримання захопленого півострова непосильним для агресора».
Компромат
Андрія Сенченка ЗМІ пов'язують з діяльністю однієї з найбільших на кримському півострові ОЗУ — «Сейлем». Його прізвище часто спливало в зв'язку з черговими «земельними» скандалами на півострові: великі ділянки приморських земель «віджималися» у власників (навіть і держави) шахрайським способом.
У «дев'яностих» Сенченко мав зв'язки з кримінальним світом, створив схему розкрадання бюджетних коштів та переведення їх на особисті рахунки за кордон, займався аферами по використанню фіктивних векселів і дутим наповненням статутних фондів підприємств туристичного комплексу Криму з метою привласнення грошових коштів.
За даними деяких ЗМІ, війна між кримськими угрупованнями призвела до знищення багатьох учасників, Сенченко вирішив покинути півострів, прихопивши з собою партійні заощадження — близько 3 мільйонів доларів.
Декларація
В останній раз Андрій Сенченко подавав декларацію ще у 2013 році, бувши народним депутатом. Тоді в графі «доходи» парламентарій вказав суму у 26 мільйонів гривень. Його сім'я заробила майже 8,5 мільйона.
Разом з дружиною Сенченко володів двома квартирами і двома гаражами, а також шістьма нежитловими приміщеннями. По два було у подружжя й автомобіля: в Андрія (Land Rover Defender та Porsche Cayenne Turbo) і у Тетяни (дві Audi A8).