Аньєс Калламар

Калламар Аньєс: французька правозахисниця та генеральна секретарка Amnesty International

Калламар Аньєс — стверджувала, що ЗСУ розміщували військові об'єкти в житлових районах, наражаючи цивільних осіб на небезпеку

1. Біографія
2. Освіта
3. Сім’я
4. Кар’єра

Біографія

Аньєс Калламар народилася 30 листопада 1964 року в муніципалітеті П'єррлат, регіон Овернь-Рона-Альпи, Франція.

Освіта

У 1985 році Аньєс закінчила Інститут політичних досліджень в Греноблі, здобувши ступінь бакалавра. Потім Калламар продовжила навчання в США, де в 1988 році здобула ступінь магістра міжнародних і африканських досліджень в Говардському університеті. 

У 1995 році Калламар закінчила докторську дисертацію в Новій школі соціальних досліджень у Нью-Йорку. Тема її роботи була присвячена проблемам біженців: «Населення під вогнем, населення в умовах стресу: дослідження мозамбікських біженців і жителів малавійських сіл в Малаві".

Калламар має ступінь магістра від університету Башкент в Анкарі.

Сім’я

Про особисте життя Аньєс Калламар відомо небагато. Вона вважає за краще не афішувати деталі своєї сім'ї, зосереджуючи увагу на професійній діяльності. 

Відомо, що її дід, Леон Савіу, був героєм французького руху Опору в роки Другої світової війни й був розстріляний нацистами в останні дні війни.

Кар'єра

Кар'єра Аньєс пов'язана з роботою в сфері захисту прав людини, зокрема, біженців. Вона проводила дослідження в Африці, Азії та на Близькому Сході, вивчаючи проблеми переміщених осіб та порушення прав людини.

З 1998 по 2001 рік Калламар обіймала посаду Chef de Cabinet (керівника апарату) генерального секретаря Amnesty International, а також координатора дослідницької політики організації.

У 2001 році Аньєс стала засновницею і директоркою HAP International (Міжнародне партнерство з підзвітності в гуманітарній сфері), де займалася питаннями підвищення відповідальності гуманітарних організацій перед постраждалим населенням. 

З 2004 по 2013 рік вона очолювала правозахисну організацію «Стаття 19», що займається захистом свободи слова. З 2013 року Аньєс викладає в Колумбійському університеті, де керує проєктом «Глобальна свобода вираження поглядів».

Вона також активно працювала у сфері міжнародного переміщення біженців, співпрацюючи з Центром досліджень біженців у Торонто.

З 2016 по 2021 рік Калламар працювала спеціальним доповідачем ООН з питань позасудових страт, страт без належного судового розгляду або свавільних страт. 

У цій ролі вона провела ряд важливих розслідувань, включаючи вбивство саудівського журналіста Джамаля Хашоггі у 2018 році. Її доповідь, представлена в ООН, викликала широкий резонанс і привернула увагу до проблеми безкарності за політичні вбивства.

Також Аньєс прийшла до висновку, що удар безпілотника по іранському генералу Касему Сулеймані був незаконним, що було відображено в попередній версії її звіту для сорок четвертої сесії Ради з прав людини.

У 2021 році Аньєс Калламар повернулася до Amnesty International, ставши генеральною секретаркою Організації. На цій посаді вона продовжує боротися за права людини, виступаючи проти порушень в різних країнах світу.

Компромат

Попри її значний внесок у правозахисну діяльність, Аньєс Калламар неодноразово ставала об'єктом критики. У 2013 році вона викликала суперечки своїм твітом, в якому стверджувала, що ізраїльський політик Шимон Перес визнав вбивство Ясіра Арафата. Пізніше Amnesty International заявила, що цей твіт не відображає позицію організації або самого генсека.

У 2022 році Калламар і Amnesty International зазнали різкої критики з боку української влади після публікації доповіді про дії української армії. У доповіді стверджувалося, що розміщення військових об'єктів в житлових районах піддає цивільних осіб небезпеці. 

Президент України Зеленський звинуватив організацію в спробі перекласти відповідальність з агресора на жертву. Калламар захищаючи доповідь, підкреслювала необхідність «неупередженого підходу до розслідувань».

Крім того, Аньєс критикували за її позицію з інших питань, включаючи відмову визнавати ХАМАС терористичною організацією та її погляди на конфлікт у Газі. Деякі звинувачували Калламар в упередженості, особливо в контексті її роботи в ООН та Amnesty International.