Апти Алаудінов

Алаудінов Апти Аронович: чеченський генерал і командир спецзагону "Ахмат"

Алаудінов Апти Аронович — його бійці з тік-ток військ "загубилися" під час пригожинського заколоту і "розминулися" з ЗСУ, коли ті почали наступ в Курській області

1. Біографія
2. Освіта
3. Сім’я
4. Кар’єра
5. Компромат

Біографія

Апти Аронович Алаудінов народився 5 жовтня 1973 року в селищі Горний Передгірного району Ставропольського краю, нині Російська Федерація.

Освіта

Середню освіту здобув у сільській школі. Потім Апти став студентом Ставропольської філії Московської держюридичної академії. Також у нього є диплом юриста Чеченського держуніверситету, який закінчив у 2001 році. Як йому вдалося закінчити навчання під час війни, залишається загадкою.

У віці сорока років Апти захистив кандидатську дисертацію з політології. На початку 2024 року став випускником академії генерального штабу росармії.

Сім’я

Близько 20 родичів Алаудінова, в тому числі батько і брат, загинули у двох чеченських війнах. Вони воювали на боці федеральних сил проти Чеченської Республіки Ічкерія.

Про особисте життя Апти інформації небагато. За словами самого Алаудінова, у нього дванадцять дітей у віці (на осінь 2024 року) від 8 до 24 років.

Кар'єра

У середині 1990-х років Алаудінов проходив строкову службу в російській армії. Потім за даними ЗМІ, торгував на ринку Грозного. На початку "нульових" Апти був співробітником чеченської прокуратури, потім перейшов на роботу в міліцію.

Всього за дев'ять років служби в міліції Алаудінов зробив карколомну кар'єру від простого лейтенанта до генерал-майора. Генеральські погони Апти отримав в 38 років, ставши наймолодшим в російських правоохоронних органах. 

За цей час він обіймав посади від заступника начальника відділу оперативно-розшукової роботи управління власної безпеки МВС до заступника міністра внутрішніх справ Чечні. Паралельно, він керував всією чеченською поліцією з 2013 до 2021 рік. Хоча формально Апти пішов з цих посад ще у 2019 році.

Своєму стрімкому піднесенню він зобов'язаний Рамзану Кадирову, якого Апти підтримав у 2006 році, коли той фактично захоплював владу в республіці.

Алаудінов порушив кримінальну справу стосовно одного з головних опонентів Кадирова за владу в Чечні командира загону "Горець" Мовладі Байсарова. Він був оголошений в розшук, а восени того ж 2006 року був убитий в Москві нібито під час затримання. Це послужило початком низки політичних вбивств опонентів Кадирова, що в підсумку закінчилося абсолютизацією його влади в республіці.

У 2021-2022 роки Апти значився в помічниках чеченського голови Рамзана Кадирова. Коли почалося повномасштабне вторгнення російської армії в Україну Алаудінов став ватажком чеченського підрозділу окупантів "Ахмат". Періодично у пресі прослизає інформація, що Алаудінов може стати наступником Кадирова на посаді керівника Чечні.

У другій половині 2022 року він був секретарем чеченської Ради економічної та громадської безпеки. Потім півтора року був заступником командувача "з ведення бойових дій" при терористичній "міліції ЛНР". У цьому ж році "вшанувався" званням героя Росії і "ЛНР".

На базі університету спецназу в Гудермесі Апти керував вербуванням добровольців з усієї Росії на війну з Україною. Попри національність всі вони значилися "чеченськими добровольцями" і знаходилися під керівництвом місцевих командирів.

На початку лютого 2023 року Кадиров заявив, що на Алаудінова скоєно замах. Йому нібито через племінника передали отруєний бромціаном (токсична речовина, що подразнює слизову оболонку очей і носа) лист. Але генерал "дивом" вижив та поїхав лікуватися до Москви.

На початку 2024 року Апти значився довіреною особою Путіна "на президентських виборах". Навесні того ж року Алаудінов став заступником голови головного управління з "військово-політичної роботи" в російському міністерстві "оборони".

Коли українські війська в серпні 2024 року прорвали оборону російських сил в Курській області, Апти командував розміщеними в регіоні кадировцями. Їх основним завданням було охорона кордону. З моменту Курської операції ЗСУ Алаудінов став "голосом Кремля".



Компромат

Алаудінов довгий час був одним з найближчих соратників чеченського "князька" Кадирова. Як і його сюзерена, Апти мало цікавили права простих людей. 

Ім'я Алаудінова часто фігурувало в організації тортур, позасудових страт, підкиданні підозрюваним заборонених препаратів, залякуванні свідків, спаленні будинків та інших злочинах. У 2006 році він прямо говорив, що якщо "треба вбивати — будемо вбивати, якщо треба підкладати наркотики — будемо підкладати".

У 2014 році Апти потрапив до списку Магнітського (санкційний список Держдепу США) за участь у тортурах і побиттях колишнього віцепрем'єра з відносин з Росією Руслана Кутаєва. Чеченський генерал перебуває під санкціями багатьох західних держав.

У 2019 році Алаудінов потрапив в опалу і ледь не втратив прихильність свого покровителя. Нібито на одній з вечірок Апти напився і дав запотиличник портрету Рамзана Кадирова. 

За іншими даними, відправлений у відставку мер одного з чеченських міст був так незадоволений цим рішенням Кадирова, що почав обдзвонювати всіх силовиків, в тому числі Алаудінова. У розмовах обговорювався і змова проти Рамзана, яка планувалася ще у 2006 році. Прослушка розмов потрапила до Кадирова і він особисто розбирався з силовиками. Дійшло навіть до затримання і тортур.

Коли ж Апти все-таки відпустили, він почав активно "замолювати гріхи". Генерал публічно клявся в любові сюзерену і навіть написав на його честь поетичні оди. Однак з найближчого кола Кадирова він випав.

На початку 2022 року очільник республіки заявив, що Алаудінов вирушить на війну з Україною "на чолі тисячі добровольців" з Чечні. Думка у фахівців з чеченської політики з приводу цієї новини розділилася. Одні вважали, що Апти "прощений", інші були впевнені, що Кадиров відправив у зону бойових дій "того, кого не шкода", а Апти може загладити провину лише кров'ю. 

В ході україно-російської війни й подій навколо неї Алаудінов відзначився низкою висловлювань, які стали мемами. Так, коли ЗСУ почали успішне звільнення Харківської області від окупантів, ватажок "Ахмата" заявив, що це така тактика заманювання противника в чисте поле з наміром його там розгромити.

Алаудінов стверджував, що "сво" почалася через спроби Заходу розвалити Росію, яка насправді воює не з Україною, а з усім блоком НАТО.

Під час пригожинського бунту влітку 2023 року кадировці на чолі з Апти були відправлені для того, щоб зупинити просування бійців ПВК "Вагнер". Однак по дорозі чеченські силовики "загубилися". Хоча сам чеченський генерал запевняв, що його бійці були в 500 метрах від бунтівників, і лише чекали команди керівництва Міноборони зупинити "вагнерівців".

На той час за кадировцями вже закріпилася репутація "тік-ток військ". На камеру вони знімали ролики про свої перемоги в боях з кущами та деревами, але не з реальними супротивниками. Сам же Апти Алаудінов отримав іронічне прізвисько "Лапті Алладіна".

У серпні 2024 року, коли ЗСУ почали операцію в Курській області, кадировці з Алаудіновим повинні були зупинити просування української армії, або хоча б затримати їх. Але керовані генералом бійці "розминулися" з ЗСУ.

Скориставшись тим, що федеральна влада в перші дні українського наступу на Курськ не коментувала ситуацію, Алаудінов став "глашатаєм" Кремля. Спочатку він стверджував, що ситуація для росармії не критична і контрольована. Потім, що все під контролем "Ахмата", який блокував і зупинив противника.

За його словами, в боях в Курській області жоден чеченець не потрапив до полону. Коли ж стало відомо, що кадировці масово здаються, Апти заявив, що він "не поважає" таких бійців і не збирається домагатися їх звільнення. За його словами, зганьблені добровільним полоном, тепер вони не потрібні ні Чечні, ні своїм сім'ям.

Коли в російському суспільстві почала зростати стурбованість, що обороняти Курську область відправлять 18-річних строковиків, Алаудінов заявив, що не треба з них робити дітей, яким повинні дати соску і відправити його спати. 

"Навіщо ви й ваші діти потрібні цій країні?", — запитував чеченський генерал, звертаючись до батьків строковиків. На його думку, всі хто "гине за Батьківщину", потрапляють в рай. Однак чеченських бійців серед тих, хто відправився в рай до гурій майже не спостерігається. Вони або здаються в полон, або тікають зі своїх позицій. Також їх багато серед мародерів. Через це жителі Курської області навіть почали здавати позиції кадирівців ВСУ.