Схоф Дік: прем'єр-міністр Нідерландів з липня 2024 року
Схоф Дік — раніше був гендиректором Служби загальної розвідки та безпеки і Національним координатором по боротьбі з тероризмом і безпеки
Біографія
Хендрікюс Вільхельмюс Марія (Дік) Схоф народився 8 березня 1957 року в селі Сантпорт, Північна Голландія, Нідерланди.
Освіта
З 1975 по 1982 рік Дік вивчав міське та регіональне планування в університеті Радбода Неймегена (до 2004 року - Католицький університет). Під час навчання Схоф був членом студентського гребного клубу "Фокас". З 1979 по 1980 рік навіть був його головою.
Сім'я
Дік — друга дитина в багатодітній (всього 7 дітей) сім'ї. Батько Схофа був муніципальним службовцем у сфері соціальних послуг. Старший на десять років брат Діка, Ніко Схоф раніше обіймав посаду мера муніципалітетів Акерслот, Ліммен, Хейлу та Альфен-ан-ден-Рейн.
Дік був одружений з Йоландою Сенф, з якою усиновив двох китайських дівчат. Зараз політик зустрічається з психологинею Лоес Мерс.
Кар'єра
Схоф розпочав трудову кар'єру як політичний радник з питань освіти в Асоціації муніципалітетів Нідерландів. У 1988 році Дік став державним службовцем у міністерстві освіти і науки.
З 1996 року Схоф обіймав різні керівні посади у сфері безпеки. Він був заступником генерального секретаря міністерства безпеки та юстиції, а потім обіймав посаду директора Служби імміграції та натуралізації.
У 2003 році цю посаду він залишив, щоб стати генеральним директором міністерства внутрішніх справ і у справах королівства. Схоф на цій посаді відповідав за реструктуризацію поліції з ряду регіональних організацій в Єдиний національний поліцейський корпус.
З 2010 по 2013 рік Дік був генеральним директором міністерства безпеки та юстиції. Наступним місцем його роботи була посада Національного координатора з безпеки та боротьби з тероризмом.
Після того як над Донецькою областю у 2014 році російські терористи збили Боїнг, що летів за маршрутом Амстердам — Куала-Лумпур, Схоф координував дії з реагування на кризу в Нідерландах.
З 2018 по 2020 рік Дік очолював Службу загальної розвідки та безпеки на посаді генерального директора. У березні 2020 року Схоф став генеральним секретарем міністерства юстиції та безпеки.
У листопаді 2023 року в Нідерландах відбулися парламентські вибори. Очільник партії-переможиці виборів, правої "Партії свободи" Герт Вілдерс не зміг отримати достатньої підтримки, щоб стати прем'єр-міністром, а інший кандидат — Рональд Пластерк з "Партії праці" відмовився сам.
Після довгих переговорів чотири партії-переможці дійшли висновку, що для формування нового кабінету міністрів необхідний кандидат, який не входить до жодної з цих політичних сил. Таким став Дік Схоф. Хоча до 2021 року він тридцять років був членом "Партії праці".
На посаду прем'єр-міністра він вступив 2 липня 2024 року, змінивши Марка Рютте. З середини XIX століття Схоф став 44-м очільником нідерландського уряду.
Компромат
Під час розслідування збиття "малайзійського Боїнга" Схоф намагався чинити тиск на висновки і змінити склад слідчої комісії до публікації розслідування. У відповідь міністерство юстиції та безпеки заявило, що його спроби впливу провалилися.
У 2024 році Нідерландські журналісти виявили, що Схоф на посаді Національного координатора по боротьбі з тероризмом дав вказівку своїм підлеглим стежити за співвітчизниками за допомогою фейкових сторінок в соцмережах. Хоча юристи кілька разів заявляли йому, що така діяльність незаконна.
Представники преси отримали інсайдерську інформацію, що Дік заявляв на дану тему: "хто буде порушувати це питання, може забиратися". Малося на увазі таємне стеження за політиками, релігійними лідерами, лівими й правими активістами.