Довіле Шакалене

Політик

Шакалене Довіле: міністерка національної оборони Литви з грудня 2024 року

Шакалене Довіле — прихистила родину українських біженців після початку повномасштабного вторгнення РФ

Біографія
Освіта
Сім’я
Кар’єра
Компромат

Біографія

Довіле Шакалене народилася 1 червня 1978 року в місті Каунас, Литва.

Освіта

Свою освіту Довіле розпочала у Паневежисі, де у 1996 році з відзнакою закінчила місцеву 5-ту середню школу (нині гімназію).

У 1994-1995 роках в рамках програми обміну школярів Фонду відкритої Литви вона провела семестр в Cibola High School в штаті Нью-Мексико, США.

У 2001 році Шакалене здобула ступінь бакалавра психології на філософському факультеті Вільнюського університету. Продовживши навчання, у 2003 році Довіле з відзнакою закінчила магістратуру з юридичної психології в університеті імені Миколаса Ромеріса.

Під час навчання вона брала активну участь в академічному житті: була членкинею комітету з програм психологічного спрямування, а також заснувала і очолила відділення юридичної психології в студентському науковому товаристві.

Сім’я

Довіле Шакалене одружена із Валдасом Шакалісом. У подружжя є син.

Кар'єра

Професійний шлях Довіле почався у 2004 році, коли вона стала викладачкою в університеті імені Миколаса Ромеріса. Там Шакалене протягом року вела практичні семінари з психології антисоціальної поведінки та кримінальної психології.

Паралельно у 2004-2015 роках вона працювала в Інституті моніторингу прав людини, де пройшла шлях від керівниці проєктів до виконавчої директорки. У цій ролі Довіле займався захистом прав людини, включаючи критику законодавчих ініціатив, що обмежують права ЛГБТ та доступ до абортів.

З 2011 по 2015 роки Довіле проявила себе в журналістиці, ставши засновницею, ведучою і продюсеркою авторської програми «Žmogus žmogui» («Людина людині») на радіостанції Žinių radijas.

Пізніше Шакалене вела передачі «Kas graužia tėvus» («Що турбує батьків») і «Nepaprastos istorijos» («Незвичайні історії»). У 2012-2016 роках вона працювала акредитованою журналісткою при Раді Європи в Страсбурзі.

У 2016 році вона співпрацювала з інтернет-виданням Delfi як рецензентка, а також консультувала в галузі державної політики в компанії Big Idea Group Lietuva.

Політична кар'єра Довіле почалася в 2016 році, коли вона була обрана до Сейму Литви за списком партії «Союз селян і зелених Литви».

Однак у 2017 році через розбіжності з питань захисту дітей вона покинула партію. Спочатку Шакалене приєдналася до групи «Рух лібералів», а в грудні того ж року стала членкинею Соціал-демократичної партії Литви.

У Сеймі вона працювала в комітетах із закордонних справ, Європи, освіти та науки, національної безпеки та оборони, а також була заступницею голови комісій із запобігання самогубствам та здорового способу життя.

Значущим досягненням стало прийняття у 2017 році ініційованого нею закону про захист прав дитини, який заборонив всі форми насильства над дітьми, включаючи фізичні покарання, і реформував систему захисту дітей в Литві.

У 2020 та 2024 роках вона переобиралася до Сейму від Соціал-демократичної партії.

З 12 грудня 2024 року Довіле обіймає посаду міністерки національної оборони Литви в уряді Гінтаутаса Палуцкаса, зосередивши увагу на модернізації збройних сил, зміцненні співпраці з НАТО та протидії гібридним загрозам.

Її внесок у суспільне життя включає багаторічну роботу над переходом від інституційного догляду до сімейного для дітей, людей з інвалідністю та людей похилого віку.

У 2010 році Довіле ініціювала перегляд фінансового механізму Європейської економічної зони, а у 2011-2016 роках керувала програмою підтримки громадянського суспільства EEA Grants на запрошення уряду Норвегії.

Після початку війни в Україні у 2022 році вона прихистила родину українських біженців та активно виступала за посилення європейської оборони.

Компромат

Довіле Шакалене неодноразово опинялася в центрі громадських дискусій через свої рішучі позиції.

У 2017 році її відхід від «Союзу селян і зелених» викликав критику з боку колишніх соратників, які звинувачували її в політичній непослідовності.

Її ініціативи щодо захисту прав дітей, включаючи заборону тілесних покарань, зустріли опір консервативних кіл, які вважали це втручанням у сімейні справи.

У 2021 році Китай ввів проти неї санкції у відповідь на санкції ЄС щодо ситуації в Сіньцзяні.