Федеріка Могеріні

Могеріні Федеріка: Верховна представниця Європейського союзу з питань закордонних справ та політики безпеки (2014–2019)

Могеріні Федеріка: критикувалася за надто м'яку та поступливу позицію щодо РФ на тлі збройної агресії проти України, підозрується у корупції та шахрайстві

Біографія

Федеріка Могеріні народилася 16 червня 1973 року в місті Рим, Італія.

Освіта

Федеріка отримала класичну освіту в римському ліцеї. Потім вона вступила на факультет політології престижного римського університету Ла Сапієнца.

Під час навчання Могеріні брала активну участь у програмі міжнародного обміну «Еразмус». Свою дипломну роботу вона присвятила складній темі взаємозв'язку релігії та політики в ісламі, яку писала у Франції, в Інституті вивчення арабського та мусульманського світу в Екс-ан-Провансі.

Щоб оплачувати навчання, Могеріні підробляла оператором в кол-центрі.

Сім'я

Її батько Флавіо Могеріні був відомим в Італії художником-постановником і кінорежисером. А тітка, сценаристка Іза Могеріні, була близькою подругою матері видного політика-демократа Вальтера Вельтроні, який згодом став її покровителем.

Могеріні одружена з Маттео Ребецані, політичним радником і соратником Вельтроні. У шлюбі у них народилися дві доньки: Катаріна (2005 р.н.) і Марта (2010 р.н.).

Кар'єра

Політичний шлях Могеріні розпочався рано. Вже у 15 років вона вступила до молодіжної федерації Італійської комуністичної партії. Після розпаду партії та її трансформації Федеріка пішла за основною групою в Партію лівих демократів, швидко увійшовши до її національної ради, а потім і до правління.

З 2003 року Могеріні зосередилася на міжнародній діяльності, працюючи у відділі зовнішніх зв'язків партії. Вона займалася питаннями Близького Сходу, Афганістану, взаємодією з соціалістичними партіями Європи та США.

У 2008 році Могеріні вперше була обрана до Палати депутатів. В італійському парламенті вона спеціалізувалася на питаннях оборони та міжнародних відносин, очолюючи відповідні комісії та входячи до делегацій при НАТО та Раді Європи.

У лютому 2014 року новий прем'єр-міністр Маттео Ренці, проводячи кадрове оновлення, несподівано для багатьох призначив 40-річну Могеріні міністеркою закордонних справ Італії. Її коротке перебування на цій посаді запам'яталося активним лобіюванням італійських економічних інтересів у відносинах з Росією, що згодом стало основою для критики.

У листопаді 2014 року Могеріні завдяки політичній волі Маттео Ренці та внутрішньо європейським домовленостям про квоти стала Верховною представницею ЄС з питань закордонних справ. При цьому країни Балтії, Польща та інші держави Східної Європи різко заперечували проти її кандидатури, бачачи в ній «апологета» російських інтересів.

На цій посаді Могеріні досягла головного успіху: вона відіграла ключову роль у координації переговорів щодо іранської ядерної угоди у 2015 році.

Однак її політика щодо східного напрямку викликала постійні тертя. Федеріка публічно виступала за діалог і «поступове відновлення довіри» з Москвою навіть після початку війни на Донбасі.

У 2015 році Могеріні таємно пропонувала членам Ради ЄС обговорити послаблення санкцій, а в 2017 році відвідала Москву з візитом, який багато хто вважав невиправдано дружнім.

Федеріка також стала авторкою нової Глобальної стратегії ЄС 2016 року. Тоді ж Могеріні заявила, що «іслам належить Європі» і що «політичний іслам» має бути частиною політичного діалогу.

Після закінчення каденції в Єврокомісії у 2019 році, у 2020 році Федеріка була призначена ректоркою елітного Коледжу Європи в Брюгге. На цій посаді вона перебувала до грудня 2025 року

Скандали

Могеріні критикували за м'якість щодо Росії. Протягом усієї кар'єри в ЄС її звинувачували у фактичному лобіюванні російських інтересів під виглядом «конструктивного діалогу». Країни, що межують із РФ, вважали її політику умиротворення небезпечною та зрадницькою. Ініціативи Федеріки щодо послаблення санкцій на тлі агресії в Україні розглядалися як підрив єдності Заходу.

Кумівство та конфлікт інтересів. Стрімкий зліт Могеріні часто пов'язували не з компетентністю, а з покровительством Вельтроні та Ренці. Призначення на посаду ректора Коледжу Європи, що фінансується ЄС, виглядало як розміщення «своєї людини» на тепле місце.

У грудні 2025 року Європейська прокуратура пред'явила Могеріні та кільком її колегам офіційні звинувачення в низці злочинів, пов'язаних із присудженням вигідного контракту Коледжу Європи — установі, ректоркою якого вона була.

В основі справи лежав тендер на створення та реалізацію «Дипломатичної академії Європейського Союзу» — елітного дев'ятимісячного навчального курсу для молодих дипломатів з держав-членів. Контракт, що фінансувався з бюджету ЄС, оцінювався в суму близько 654 тисяч євро і був висококонкурентним. Замовником виступала Європейська служба зовнішньої діяльності (ЄСЗД), яку Могеріні очолювала з 2014 по 2019 рік.

Слідство європейських прокурорів зосередилося на періоді 2021-2022 років, коли проходила процедура закупівлі. Ключовим моментом у справі стало придбання Коледжем Європи в Брюгге будівлі за 3,2 мільйони євро.

Її планувалося використовувати для розміщення слухачів нової академії. Примітно, що покупка була здійснена незадовго до публікації офіційного конкурсного оголошення від ЄСЗД, в якому наявність власного житла для студентів була однією з важливих вимог.

Слідчі висунули версію, що Могеріні, користуючись своїм авторитетом і великими зв'язками в ЄСЗД, могла заздалегідь проінформувати керівництво Коледжу про деталі майбутнього тендеру, включаючи цю конкретну вимогу.

Таким чином, установа отримала несправедливу перевагу перед іншими потенційними учасниками, які не володіли закритою інформацією. Це лягло в основу звинувачення у порушенні принципу чесної конкуренції (стаття 169 Фінансового регламенту ЄС) та розголошенні службової таємниці.

Крім того, на думку прокуратури, італійський дипломат Стефано Санніно, будучи підлеглим і соратником Могеріні, міг свідомо сприяти витоку інформації або маніпулювати процедурою на користь Коледжу Європи, створивши класичний конфлікт інтересів.

Оперативники Федеральної поліції Бельгії на вимогу європейських прокурорів провели одночасні обшуки в кількох локаціях. Під час цих дій були затримані для допиту Федеріка Могеріні, Стефано Санніно та один із керівників Коледжу.

Після багатогодинних допитів усі вони були відпущені в ніч на 3 грудня, але їм були офіційно вручені повідомлення про пред'явлення звинувачень. Формальними підставами для звільнення стали відсутність ризику втечі та готовність співпрацювати зі слідством.

Після того, як спалахнув корупційний скандал, Могеріні залишила посаду ректорки Коледжу Європи.