/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Fadmin%2Fc7ffb3d5-1ceb-41da-853a-0e65423ac2ca.jpeg)
Чолаку іон-Марчел: gрем'єр-міністр Румунії з червня 2023 року
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Fadmin%2F9a129cf9-7030-4198-8ca7-26415642f994.webp)
Чолаку іон-Марчел — потрапляв у кілька скандалів від укладення незаконного контракту для фірми однопартійця до протекції родички своєї коханки
Біографія
Іон-Марчел Чолаку народився 28 листопада 1967 року в місті Бузеу, розташованому в регіоні Валахія, Румунія.
Освіта
Іон-Марчел Чолаку здобув юридичну освіту, закінчивши в 1995 році Екологічний університет в Бухаресті. Хоча ця дата вказує лише завершення навчання. Іспит на ступінь бакалавра він здав тільки у 2004 році.
Потім, у 2008-2009 роках, Чолаку пройшов курс підвищення кваліфікації з питань безпеки та національної оборони в Національному коледжі оборони в Бухаресті.
У 2010-2012 роках Марчел закінчив магістратуру з управління державним сектором у Національному університеті політичних досліджень та державного управління в Бухаресті.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Fadmin%2F4928bf32-04de-4c1b-83cb-a3990ac6dc3f.jpeg)
Сім'я
Марчел Чолаку одружився в 1990-х роках на дівчині на ім'я Роксана. Дружина політика інженер-хімік за професією. У пари є син Андрій Філіп.
Кар'єра
Політична кар'єра Іона-Марчела Чолаку в 1989 році, коли він брав участь у румунській революції, яка скинула диктатора Чаушеску. Наступного року Чолаку вступив до фронту національного порятунку, а з 1992 року став членом соціал-демократичної партії (СДП).
У 1990-х роках Іон-Марчел підійматвся сходами місцевої політики в Бузеу, обіймаючи посаду другої особи в молодіжній організації СДП до 1996 року. У 2005 році він ненадовго став тимчасовим префектом Бузеу, потім очолив муніципальну компанію Urbis Serv і був віцемером міста з 2008 по 2012 рік.
У 2012 році Чолаку вперше обрався до парламенту як депутат від СДП, а в 2015 році очолив партійну організацію в окрузі Бузеу, що супроводжувалося звинуваченнями у фальсифікації внутрішніх виборів.
Підйом Іона-Марчеля на національному рівні розпочався у 2017 році, коли він став віцепрем'єром у кабінеті Міхая Тудосе, спочатку виступаючи спостерігачем від Лівіу Драгні, лідера соціал-демократів.
Однак незабаром Чолаку приєднався до Тудосі, що призвело до розриву з Драгнею. Після відставки Тудосе в 2018 році Іон-Марчел повернувся до парламенту, а в травні 2019 року. А після засудження Драгні за корупцію, зайняв пост голови Палати депутатів.
У листопаді 2019 року, після провалу Віоріки Денчіле на президентських виборах, Чолаку організував її відставку з поста лідера СДП і сам зайняв цю посаду — спочатку тимчасово, а потім офіційно в 2020 році.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Fadmin%2F6455d110-1906-4f0d-a824-e94bad93216c.jpeg)
Чолаку привів партію до перемоги на парламентських виборах 2020 року, але не зміг сформувати керівну коаліцію, залишившись в опозиції. У 2021 році, після політичної кризи, Іон-Марчел повернув СДП до уряду, створивши коаліцію з Національно-ліберальною партією.
З 15 червня 2023 року він обіймає посаду прем'єр-міністра Румунії, а після виборів 2024 року був перезатверджений на цій посаді. Його політика поєднує лівий націоналізм і соціальний консерватизм, що викликає як підтримку, так і критику.
Компромат
Ім'я Іон-Марчела Чолаку пов'язане з кількома гучними скандалами. У 2009 році, коли він керував Urbis Serv, Рахункова палата Бузеу виявила незаконний контракт з фірмою Mecan Construct, що належала однопартійцю Думітру Добрике.
Угода завдала шкоди муніципалітету в розмірі 1,3 мільйона євро через завищені ціни на будівництво вулиць і тротуарів. Чолаку оскаржував висновки в суді, а кримінальна справа в Національному антикорупційному управлінні завершилася без звинувачень на його адресу.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Fadmin%2F847fed8c-523c-4fa8-889e-e2bf4aa3f08d.jpeg)
Ще один скандал розгорівся в 2015 році, коли в пресі з'явилися фото Чолаку з Омаром Хайссамом, засудженим за викрадення румунських журналістів в Іраку.
ЗМІ повідомляли, що їх пов'язували давні стосунки: на початку 2000-х років Хайссам нібито позичив Чолаку 20 тисяч леїв. Цей інцидент коштував йому посади радника прем'єра Віктора Понти.
Під час прем'єрства опозиція звинувачувала Чолаку в авторитаризмі, обмеженні свободи преси та економічних прорахунках, включаючи зростання зовнішнього боргу та інфляції до 7,3% у 2024 році — однієї з найвищих в ЄС.
З 2021 року в ЗМІ активно обговорюються чутки про любовні зв'язки Чолаку з Соріною Докуз, колишньою міс Бузеу і ексдружиною політика Роберта Негоіце.
Ходили чутки, що у них може бути спільна дитина. У 2024 році це підтвердив колишній міністр фінансів від Еуджен Теодорович, хоча Соціал-демократична партія це спростовує.
Особисте життя Чолаку залишається предметом спекуляцій, особливо після того, як сестра Соріни, Олена Аргір, отримала посаду в раді директорів румунської лотереї за протекцією СДП.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Fadmin%2Fd86194a4-1442-4be4-80ee-483b85b5cc39.webp)