Іван Руснак

Руснак Іван Степанович: перший заступник міністра оборони і генерал-полковник

Руснак Іван Степанович — з 1968 по 2010 рік служив спочатку в радянській, а потім в українській армії. Пізніше працював в МНС і Міноборони. З вересня 2014 року — перший заступник голови оборонного відомства.

1. Біографія
2. Освіта
3. Сім`я
4. Кар`єра
5. Декларация

Біографія

Іван Степанович Руснак народився 29 січня 1952 року в селі Ділове Рахівського району Закарпатської області.

Освіта

Іван має вищу військову освіту. У 1972 році Іван у званні лейтенанта закінчив вище зенітне артилерійське командне училище в Полтаві, через десять років — Військову академію протиповітряної оборони Сухопутних військ. У 1993 році Руснак закінчив Військову академію Генерального штабу.

У Гарварді він прослухав курс за програмою «Національна безпека України».

Іван — автор (співавтор) близько 150 наукових робіт з питань основ політики військової безпеки, будівництва Збройних Сил України, їх підготовки і застосування, міжнародної миротворчої діяльності.

Має звання доктора військових наук. У 1996 році захистив дисертацію на тему: «Стратегічне управління військово-технічним співробітництвом в інтересах забезпечення військової безпеки України». Підготував 12 кандидатів наук.

У листопаді 1998 року він став заслуженим діячем науки і техніки. Також Руснак — лауреат державної премії в галузі науки і техніки.

Сім'я

Іван одружений на Світлані Руснак (1952 р.н.). До виходу на пенсію вона була завідуючою сектора податкової інспекції. У 1973 році у Івана і Світлани народився первісток, якого назвали Юрієм. Через десять років з'явився на світ другий син — Дмитро.

У 2010 році Юрій Руснак отримав адвокатську ліцензію. Дмитро викладає в Національній академії внутрішніх справ. Раніше молодший син заступника міністра був оперуповноваженим у Департаменті боротьби зі злочинами пов'язаними з торгівлею людьми Нацполіції.

Кар'єра

Іван Руснак з 1968 року на службі в радянській, а з 1993 року — українській армії. Після закінчення полтавського училища в 1972 році Руснак служив на офіцерських посадах. З липня 1972 по серпень 1979 року він командував артилерійським взводом, пізніше батареєю в Північній групі радянських військ у Польщі.

Потім був офіцером штабу армійського корпусу в Сибірському військовому окрузі. У червні 1982 року він став начальником штабу — заступником командувача зенітного полку в Північно-Кавказькому військовому окрузі.

Через два роки Іван почав читати лекції на кафедрі застосування військ Військової академії протиповітряної оборони Сухопутних військ. Обіймав посади від викладача до заступника начальника кафедри. У серпні 1993 року Руснак очолив кафедру в Академії Збройних Сил України.

Наприкінці 1996 року Іван став начальником військово-наукового управління — заступником начальника Генерального штабу української армії. На цій посаді Руснак займався питаннями науки. Через вісім років він був призначений на посаду першого заступника начальника Національної академії оборони України.

На цій посаді він провів майже три роки, і в листопаді 2007 року став командувачем Повітряних Сил української армії. Ще через три роки,  наприкінці 2010 року, Руснак звільнився з армії у званні генерал-полковника.

З 1997 по 2004 рік Іван був координатором спільного міжнародного семінару «Збройні Сили в демократичному суспільстві» (Фонд «Наука і політика», Німеччина).

Ще в грудні 2004 року Івана призначили першим заступником начальника спеціальної вченої ради Національної академії оборони України. Пізніше Руснак очолив цю вчену раду.

У травні 2011 року він став помічником очільника Міністерства надзвичайних ситуацій. Протягом півтора роки Руснак займався питаннями застосування рятувальних служб і авіації.

Влітку 2013 року він перейшов на роботу в Міністерство оборони, де очолив Управління регулювання діяльності державної авіації. У травні наступного року Руснак став заступником міністра, а з вересня — першим заступником голови оборонного відомства. Встиг попрацювати з чотирма міністрами (Валерієм Гелетеєм, Степаном Полтораком, Андрієм Загороднюком і Андрієм Тараном).

Крім того, він викладає в Національному університеті оборони України. Іван входить до складу Національної ради з питань розвитку науки і технологій.

У 2018 році Руснак став одним з українських топчиновників, яких Російська Федерація внесла до санкційного списку.

Декларація

У лютому 2021 року Іван Руснак опублікував електронну декларацію про свої доходи за минулий рік.

У чиновника чотири земельні ділянки загальною площею 1,1 га і житловий будинок (114,72 кв.м.) в селі Ділове на Закарпатті, а також місце для парковки у Вінниці (14,5 кв.м.).

У спільній власності йому належить квартира (79,9 кв.м.) в Києві і житловий будинок (224,79 кв.м.) в селі Ділове на Закарпатті. У власності у дружини генерал-полковника є земельна ділянка (600 кв.м.) в селі Ділове і квартира (103,2 кв.м.) у Вінниці.

Іван пересувається на автомобілі Toyota Venza 2013 року випуску. У січні 2015 року Руснак придбав її за 800 тисяч. Світлана їздить на Subaru Outback 2013 року випуску. Ця машина також була куплена на початку 2015 року. Вона обійшлася подружжю в 476,7 тисячі гривень.

У 2020 році зарплата Івана в Міноборони склала 1,06 мільйона гривень, в Національному університеті оборони — 117,7 тисячі. У якості пенсії він отримав 434,7 тисячі. Пенсія Світлани Руснак у 2020 році склала 90 тисяч. Її дохід від відчуження рухомого майна — 9,5 тисячі.

У банках перший заступник міністра зберігає 61 тисячу гривень, у дружини — 2976 гривень. Готівковими коштами Іван задекларував 300 тисяч гривень, 20 тисяч доларів, у Світлани — 40 тисяч гривень і 10 тисяч доларів.