Калін Георгеску

Георгеску Калін: ультраправий румунський політик, через якого у країні довелося скасувати результати президентських виборів

Георгеску Калін — відомий проросійськими поглядами, висловлював симпатії румунським союзникам нацистської Німеччини

1. Біографія
2. Освіта
3. Сім’я
4. Кар’єра
5. Компромат

Біографія

Калін Георгеску (інше прочитання Келін Джорджеску) народився 26 березня 1962 року в місті Бухарест, Румунія.

Освіта

Після закінчення середньої школи Калін вступив до коледжу меліорації, а потім до університету агрономічних наук та ветеринарної медицини в Бухаресті. У 1999 році він захистив докторську дисертацію в галузі грунтознавства.

Після краху комунізму у Східній Європі, у період 1993-1994 років, Георгеску був стипендіатом британського уряду, закінчивши курс «Екологічна політика, стратегії розвитку та управління національними парками».

В рамках подальшого навчання Георгеску пройшов постуніверситетську програму  «Геополітика і геостратегія» в Національному коледжі оборони «Кароль I».

Сім’я

Калін з'явився на світ у родині Скарлата та Анети Георгеску.

Батько був інженером-агрономом, автором посібника із земельного кадастру для сільськогосподарських вишів. Мати працювала в Інституті геодезії та в 1960-ті роки займала пост секретарки міністра сільського господарства.

Він одружений на Крістелі Георгеску. Вона експертка в області натурального здоров'я. У подружжя є дитина. Крістела активно займається популяризацією інтегративного харчування, біорезонансу та інших методів природного оздоровлення.

Кар'єра

В юності Георгеску займався дзюдо, отримав чорний пояс і завоював в 1979 році титул віцечемпіона країни та Балкан серед юніорів. Він також займався карате Шотокан, отримавши чорний пояс у 1995 році. Калін був досвідченим бігуном на 10 000 метрів і брав участь у марафонському забігу «Карпатська естафета 2006». 

Свою професійну діяльність Георгеску розпочав у галузі інженерії та сільського господарства. Калин працював інженером-меліоратором у Брашовському повіті. 

У 1990 році Георгеску став співробітником кафедри ерозії ґрунту Національного науково-дослідного інституту меліорації. У 1991 році він став радником міністра навколишнього середовища, а пізніше – генеральним секретарем цього відомства.

З 2000 по 2011 рік Георгеску працював виконавчим директором Національного центру сталого розвитку. Очолював роботу над стратегіями сталого розвитку Румунії. У цей період Калін співпрацював з ООН, працюючи спеціальним доповідачем з питань прав людини та поводження з токсичними відходами (2010-2012).

З 2013 по 2015 роки Георгеску був головою Європейського центру підтримки Римського клубу, а також директором Інституту глобального індексу стійкості ООН. 

Ім'я Георгеску неодноразово фігурувало в списках можливих кандидатів на пост прем'єр-міністра Румунії. Його шість разів номінували на цю посаду. 

З 2021 року Калін викладав у політехнічному університеті Бухареста. 

У жовтні того ж року він оголосив про запуск рух «Земля предків», спрямованого на реалізацію країнового проєкту «Продовольство, вода, енергія». Його метою було піднесення Румунії шляхом створення міцних мереж дрібних виробників і ремісників, сучасного співробітництва, заснованого на принципах гідності, шляхом організації діяльності, в тому числі культурної.

У 2024 році Калін вирішив балотуватися в президенти як незалежний кандидат, що стало несподіванкою для політичної еліти країни. Попри те, що опитування давали йому 15-17% і максимум третє місце в першому турі, Георгеску сенсаційно виграв, набравши понад 22%.

Його політична програма, спрямована на зміцнення сільськогосподарського виробництва, розвитку малих виробників та сталого управління, отримала підтримку серед певних верств населення. Преса називає його націоналістом і дуже релігійною людиною, поборником «традиційних цінностей».

Кампанія Георгеску в TikTok зіграла ключову роль у зростанні його популярності, але деякі відео були видалені через порушення виборчого законодавства.

У другому турі його опоненткою стане лідерка правоцентристської партії «Союз за порятунок Румунії» Олена Ласконі, за яку проголосувало 19% виборців.



Компромат

Під час пандемії коронавірусу він применшував небезпеку вірусу, заявивши, що вірить у власний імунітет. За його словами, люди вже перенесли за свою історію десятки тисяч вірусів, і вони стали частиною нас.

Георгеску нерідко робив скандальні політичні заяви. Він висловлював симпатії до фашистського легіонерського руху XX століття і називав героєм Іона Антонеску, який керував Румунією під час Другої світової війни та був союзником нацистської Німеччини. За пропаганду культу винних у геноциді у 2022 році проти нього порушили кримінальну справу.

Ряд румунських ЗМІ критикували Георгеску за його проросійські погляди, деякі навіть вважали його представником кремлівських інтересів в Румунії.

У 2016 році кандидатуру Георгеску на пост очільника кабінету міністрів висувала «Федерація громадянського суспільства Румунії», яка позитивно поставилася до анексії Росією Кримського півострова.

Політик позитивно відгукувався про російського диктатора, називаючи Путіна «лідером серед небагатьох лідерів» і «людиною, яка любить свою країну». Україну Калин називав «вигаданою державою» і виступав проти поставок озброєнь Києву. Георгеску стверджував, що Румунія виграє більше від поліпшення відносин з Росією і Китаєм.

Ще у 2021 році він заявляв, що ситуацією в Україні явно маніпулюють в інтересах провокування конфлікту. На його думку, війна в Україні фінансово вигідна військовому комплексу США.

Георгеску відомий своїм скептицизмом щодо НАТО. Він критикував розміщення військової бази в Девеселу, на півдні Румунії, називаючи це ганьбою і загрозою для національної безпеки Румунії. За його словами, Альянс не буде заступатися за одного зі своїх членів у разі збройної агресії.

У грудні 2024 року президент Румунії Клаус Йоханніс на запит спецслужб розсекретив документи, які вказували на неорганічне зростання популярності Георгеску. Згідно з цими даними, його кампанія фінансувалася та координувалася іноземною державою.

Гасло кампанії Каліна «Баланс і чесність» було методично ідентичне більш ранній кампанії в TikTok «Брат поряд з братом», яка, як стверджувалося, була придбана російськими сторонами та спрямована на Україну.

Румунські ЗМІ повідомили, що фінансування кампанії здійснював правий прихильник Євген Січіла. Компанія координувалася через Telegram та Discord, де учасникам давалися інструкції щодо обходу механізмів безпеки TikTok, геоблокування та банів за спам у коментарях.

Акаунт "bogpr", зареєстрований на громадянина Румунії Богдана Пешкира, перерахував понад мільйон євро на інші акаунти TikTok, включаючи 381 тисячу євро на акаунти, пов'язані безпосередньо з просуванням Георгеску.

Південноафриканська рекламна компанія FA Agency пропонувала TikTok-інфлюєнсерам тисячу євро за просування відео Калина. Загалом у просуванні брало участь понад 25 тисяч акаунтів.

Георгеску заявив, що його доходи та витрати на кампанію склали 0 євро, що викликало сумніви з огляду на масштаби його рекламної активності. Румунський бізнесмен Дан Шуку оцінив вартість кампанії Каліна в 50 мільйонів євро, що вказує на можливе приховування джерел фінансування.

Слідство встановило, що команда безпеки Георгеску складалася з найманців, пов'язаних із російською ПВК «Вагнер» та чеченським полком «Ахмата Кадирова», включаючи таких осіб, як Хораціу Потра, Марін Бурча, Євген Сечіла та Доріна Міхай. Ці зв'язки посилили підозри в антиконституційній діяльності.

Наприкінці лютого 2025 року проти Каліна було розпочато кримінальне розслідування за звинуваченнями у порушеннях фінансування кампанії, підтримці фашистських груп та підбурюванні до дій проти конституційного ладу.

Слідство вважає, що Хораціу Потра, близький до Георгеску військовий інструктор, заснував фашистську ксенофобську організацію, учасники якої підозрюються у незаконному обігу зброї та пропаганді культу осіб, винних у геноциді.

Політик заперечував усі звинувачення, стверджуючи, що влада намагається сфабрикувати докази, щоб виправдати крадіжку виборів та завадити його новому висування.

26 лютого його було затримано поліцією на шляху до реєстрації своєї кандидатури на перевибори. Прокуратура заборонила йому з'являтися у ЗМІ та створювати нові акаунти у соціальних мережах на 60 днів.

Попри початковий дозвіл Конституційного суду 8 березня 2025 року брати участь у перевиборах, 9 березня Центральне виборче бюро відхилило кандидатуру Георгеску, посилаючись на недотримання умов для участі та відсутність гарантій захисту демократії.

Апеляцію було відхилено Конституційним судом 11 березня. Суд заявив, що відмова у реєстрації кандидата, який порушив конституційні принципи, не є безстроковим позбавленням права бути обраним, але має оцінюватись у кожному випадку окремо.

У травні 2025 року Джордже Сіміон, який переміг у першому турі перевиборів заявив, що у разі обрання його президентом призначить Георгеску на якусь високу посаду.