Крістоф Салай-Бобровницький
Крістоф Салай-Бобровницький
5282

Крістоф Салай-Бобровницький

Салай-Бобровницький Крістоф: міністр оборони Угорщини з травня 2022 року

Крістоф Салай-Бобровницький - Фото 1

Салай-Бобровницький Крістоф — у 2022 році потрапив у заголовки газет через бізнес-зв’язки з підприємцями з Росії, що перебувають під санкціями

  1. Біографія
  2. Освіта
  3. Сім’я
  4. Кар’єра
  5. Компромат

Біографія

Крістоф Салай-Бобровницький народився 6 червня 1970 року у місті Будапешт, Угорщина.

Освіта

У 1993 році він закінчив Угорський університет сільського господарства та наук про життя (MATE) у місті Гьодьолло поблизу Будапешта. Пізніше Крістоф навчався в аспірантурі за програмою «Коперник» у сфері менеджменту.

Окрім рідної угорської мови, він володіє англійською, французькою та німецькою.

Крістоф Салай-Бобровницький - Фото 2

Сім’я

По материнській лінії Крістоф походить із колишнього дворянського роду Бобровницьких, коріння якого сягає XIII століття. Більшість членів його родини були військовими та землевласниками. За часів комуністичного режиму в Угорщині значну частину майна сім’ї було конфісковано.

Його молодший брат Вінс обіймає посаду заступника державного секретаря, відповідального за соціальні зв’язки в канцелярії прем’єр-міністра. Раніше він був послом Угорщини у Фінляндії та Естонії, а також в Австрії.

Дружина політика, Александра Сенткіраї, з 2020 року є прессекретаркою уряду. У 2014 році, у віці 27 років, її було призначено заступницею мера Будапешта.

Крістоф — батько трьох дітей.

Крістоф Салай-Бобровницький - Фото 3

Кар'єра

Крістоф кілька років займався конкуром, а також брав участь у змаганнях з бойових мистецтв. Він має 2-й дан із кендо. Крім того, є головою Фонду Де Неметі.

Салай-Бобровницький — капітан угорської армії. Він проходив строкову військову службу в угорській двірцевій гвардії, був головою Угорської асоціації резервістів, а нині є її почесним головою.

Після закінчення університету протягом шести років працював у банках Deloitte та Crédit Lyonnais Bank в Угорщині.

У 1999 році Крістоф перейшов у телекомунікаційну галузь і почав працювати у компанії Pantel Zrt, де обіймав різні керівні посади у сфері продажу та маркетингу. Пізніше він став керуючим директором інтернет-провайдера, акції якого котирувалися на Nasdaq.

Під час своєї бізнес-кар'єри він входив до рад директорів фондів прямих інвестицій та був членом правління найбільшого державного проєкту з розвитку нерухомості в Будапешті.

Крістоф Салай-Бобровницький - Фото 4

У 2004 році Салай-Бобровницький став видавцем і головним редактором політичного щотижневика Heti Válasz («Щотижнева відповідь»). З 2011 до 2016 року він обіймав посаду виконавчого віцепрезидента найбільшого угорського аналітичного центру «Фонд Сазадвег». Також він був співвласником консалтингової компанії «Інститут економічних досліджень Сазадвега».

У період із 2016 до 2020 року Салай-Бобровницький очолював посольство Угорщини у Великій Британії. Він став одним із засновників інформаційного агентства V4NA, займався інвестиціями та став мажоритарним акціонером компанії Aero Vodochody.

У травні 2022 року прем’єр-міністр Віктор Орбан призначив Крістофа міністром оборони. У лютому 2024 року він розглядався як один із кандидатів правлячої коаліції Фідес-ХДНП на президентських виборах.

Крістоф Салай-Бобровницький - Фото 5

Компромат

У 2022 році Салай-Бобровницький потрапив у заголовки онлайн-видань через те, що продовжував вести бізнес із росіянами із санкційного списку, введеного після вторгнення Росії в Україну.

Компанія Крістофа Magyar Vagon Zrt разом із російською компанією «Трансмашхолдинг» займалася виробництвом 1300 вагонів для єгипетської державної залізничної компанії.

Двоє з чотирьох кінцевих власників «Трансмашхолдингу» — Іскандер Махмудов та Андрій Бокарєв — перебувають у санкційному списку, опублікованому Конгресом США.

Крістоф Салай-Бобровницький - Фото 6

Восени 2023 року Салай-Бобровницький перейменував казарми Шандора Петефі на казарми австрійської імператриці Марії Терезії. Це викликало критику, оскільки імператрицю вважають відповідальною за Мадефальвську різанину 1764 року, під час якої загинули численні представники угорського субетносу секеїв (сіклерів).

Згадки про персону