Луческу Мірча

Луческу Мірча: румунський тренер київського «Динамо»

Луческу Мірча — один з найтитулованіших тренерів у світі. 12 років тренував донецький «Шахтар», з яким завоював 22 трофея. У 2020 році очолив інший український гранд — «Динамо».

1. Біографія
2. Освіта
3. Сім’я
4. Кар’єра футболіста
5. Тренерська кар’єра
6. Відновлення футбольної кар’єри в 45 років
7. Аварія в Бухаресті
8. Корупційний скандал
9. Скандали з суддями
10. Скандал з приходом в “Динамо”
11. Статки

Біографія

Мірча Луческу народився 29 липня 1945 року в місті Бухарест, Румунія.

Освіта

У 1961 році Мірча отримав атестат у 2-й Бухарестській спортивній школі. Має диплом Бухарестської Академії економічних наук.

Луческу володіє шістьма іноземними мовами: англійською, португальською, іспанською, італійською, французькою та російською.

Сім’я

Мірча одружений з 1965 року. Дружину звуть Неллі. Вона на рік старше Луческу. У Неллі є українське коріння. Її мати і бабуся до Другої світової війни жили в місті Білгород-Дністровської Одеської області.

У 1969 році у подружжя народився син Разван. З 1987 по 2003 рік він був футболістом. Грав за ряд румунських клубів. Потім Разван розпочав тренерську кар'єру. У 2021 році очолив грецький ПАОК.

Кар'єра футболіста

Луческу виступав на позиції нападника. За двадцятирічну кар'єру футболіста Луческу пограв в трьох клубах. З 1963 по 1977 рік він виступав за бухарестське «Динамо». За цей час провів 250 матчів, в яких забив 57 м'ячів. З «динамівцями» він шість разів ставав чемпіоном Румунії і двічі завойовував Кубок країни. З 1965 по 1967 роки грав в оренді в клубі «Спортул».

Протягом останніх п'яти років футбольної кар'єри (1977 — 1982) Мірча провів, захищаючи кольори «Корвінула». За клуб з румунського міста Хунедоара він зіграв 111 ігор, в яких відзначився 21 раз.

Луческу виступав за збірну Румунії в період з 1966 по 1979 рік. Брав участь в чемпіонаті світу 1970 року. Був капітаном румунської збірної.

Тоді румуни провели три зустрічі та посіли третє місце в групі, поступившись чемпіонам світу збірній Англії (0:1) та майбутнім переможцям мундіалю — бразильцям (2:3). Проте змогли здолати збірну Чехословаччини (2:1). Цікаво, що після матчу зі збірною Бразилії Мірча обмінявся футболками з великим Пеле.

Тренерська кар'єра

Уже в 1979 році Мірча став граючим тренером у «Корвінулі». Клуб з Хунедоара ніколи зірок з неба не хапав. Але при Луческу команда піднялася з першої ліги у вищу, а потім завоювала бронзові нагороди першості. Тоді наставнику «Корвінула» було всього 37 років.

Завдяки цьому феноменальному успіху в 1981 році Мірчі довірили посаду тренера національної збірної. Через три роки Луческу зумів вперше за 14 років вивести Румунію на великий турнір — чемпіонат Європи. Правда, на Євро-84 румуни змогли добути лише одне очко, зігравши внічию з Іспанією.

Потім підопічні Луческу залишилися за крок від виходу на чемпіонат світу 1986 року. У відбірковому турнірі румуни лише на одне очко відстали від збірної Північної Ірландії, поступившись конкурентові вдома у передостанньому турі. У 1986 році Мірча покинув посаду тренера національної збірної.

Ще в 1985 році він очолив рідний клуб — «Динамо». Протягом п'яти років Луческу два рази перемагав у Кубку і один раз став чемпіоном Румунії. Крім того, в сезоні 1989/1990 бухарестський клуб дійшов до півфіналу Кубка володарів кубків.

Після успіху з «Динамо» Мірча відправився в Італію. Протягом шести років (з 1990 по 1996) Луческу працював з трьома скромними клубами — «Піза», «Брешія» і «Реджана». З цими командами румунський фахівець не домігся якогось успіх, крім двох виходів в Серію А з «Брешією».

У 1997 році Мірча повернувся на батьківщину. Один сезон він керував ще іншою столичною командою — «Рапідом». З цим клубом Луческу переміг у Кубку Румунії та фінішував на другому місці в чемпіонаті.

Потім чотири місяці Мірча очолював міланський «Інтер». Але після того, як «нерадзуррі» скотилися на дев'яте місце і крупно поступилися «Сампдорії» (0:4) румунський тренер був звільнений. У квітні 1999 року він повернувся в «Рапід», і допоміг бухарестському клубу вперше з 1967 року перемогти в чемпіонаті.

У 2000 році почався турецький етап роботи Луческу. По два роки він керував клубами «Галатасарай» і «Бешикташ». З обома колективами румунський тренер по разу завойовував золоті медалі національної першості. Крім того, з «Галатасараєм» Мірча перемагав у Суперкубку Європи і успішно грав в Лізі Чемпіонів. «Бешикташ» вісім років не міг перемогти в турецькому чемпіонаті. Вже в перший рік тренерства Луческу «чорно-білі» здобули бажаний титул.

Найбільше нагород Луческу завоював з донецьким «Шахтарем», який румунський фахівець очолив у травні 2004 року. За 12 років гірники завоювало 22 трофея: вісім чемпіонств, шість Кубків і вісім суперкубків України.

Але найгучнішою успіхом «Шахтаря» під керівництвом Луческу була перемога в Кубку УЄФА в сезоні 2008/2009. Тоді у вирішальному поєдинку гірники лише в додатковий час вирвали перемогу з рахунком 2:1 у німецького «Вердера».

Саме Луческу ввів тренд в «Шахтарі» закуповувати латиноамериканських юних талантів, зокрема з Бразилії. Потім гірники успішно їх перепродавали.

Навесні 2016 року Мірча встав біля керма санкт-петербурзького «Зеніту». Контракт був розрахований на два роки, але тренер пропрацював в Північній столиці Росії тільки один рік.

З пітерським клубом наставник переміг у Суперкубку Росії, але в чемпіонаті посів лише третє місце. Невдало «Зеніт» виступив і у Лізі Європи. Команда виграла груповий турнір, але вилетіла вже на стадії 1/16 фіналу.

За словами румунського фахівця, робота в російському клубі була помилкою. За дострокове розірвання контракту «Зеніт» виплатив 2,5 мільйона євро.

У 2017 році Мірча повернувся до Туреччини, очоливши національну збірну. Під керівництвом Луческу турки провели 17 матчів, перемігши лише в чотирьох.

З лютого 2019 по червень 2020 року тренер був без роботи. Потім Луческу прийняв пропозицію очолити ще один український гранд — київське «Динамо». Уже в першому сезоні Мірча привів киян до трьох внутрішніх трофеїв — перемозі в чемпіонаті, Кубку і Суперкубку України. У червні 2021 року наставник підписав новий контракт з «Динамо» на два роки з можливістю продовження ще на рік.

За більш ніж 40-річну тренерську кар'єру Луческу завоював 35 трофеїв, ставши одним з найбільш титулованих тренерів світу. У 2009 році він був визнаний кращим наставником Європи.

Румунський тренер опублікував кілька своїх книг. У 1981 році він видав автобіографію, а в 2011 році вийшла «Моя шахтарська правда».

Відновлення футбольної кар'єри в 45 років

До 1990 року Мірча вже вісім років як був тренером. Наприкінці румунського чемпіонату сезону 1989/1990 місцева федерація футболу прийняла досить спірне рішення: гравцям збірної заборонили грати в чемпіонаті. Це було зроблено для того, щоб дати їм відпочити і підготуватися до майбутнього чемпіонату світу.

У складі бухарестського «Динамо» через цю заборону залишилося лише шість гравців. Луческу запропонував зупинити першість, але його не послухали. Коли він випустив в одній з ігор двох збірників, його дискваліфікували на три місяці.

Тренеру довелося набирати до складу ветеранів команди. Також Мірча вирішив і сам заявитися на чемпіонат. На той момент йому було неповні 45 років. У матчі зі «Спортулом» тренер вийшов на заміну на останні 15 хвилин. У грі Мірча, за спогадами очевидців, виглядав цілком пристойно.

Побачивши, як грає на полі 45-річний тренер, команда підбадьорилася і навіть другим складом видала блискучий фініш, вигравши чемпіонат.

Аварія в Бухаресті

На початку 2012 року в рідному Бухаресті Мірча потрапив в аварію. Перебуваючи за кермом автомобіля дружини, він врізався у трамвай. Після цього зіткнення машину відкинуло на інший автомобіль. Луческу отримав забій легені і перелом семи ребер. Лікарі виявили наявність крові в грудній клітці. У лікарні йому довелося провести пів місяця.

За фактом ДТП румунська прокуратура порушила кримінальну справу. Мірче інкримінувалося «створення умов для масової аварії і нанесення шкоди здоров'ю третім особам».

Корупційний скандал

Тренуючи збірну Туреччини, Луческу потрапив в корупційний скандал. У розташування збірної він викликав захисника Ерола Алкана з нідерландського «Дордрехту», який тоді борсався на дні другої ліги.

Турецькі журналісти провели розслідування і з'ясували: агенти гравця через свої зв'язки домоглися виклику в збірну Алкана, щоб спочатку підвищити його трансферну вартість, а потім перепродати в більш успішний клуб.

В результаті скандалу Алкан так і не зіграв за збірну, а Луческу обіцяв подати на журналістів до суду за наклеп. Однак так цього й не зробив. Самого тренера турецька федерація футболу звільнила всього через пару місяців.

Скандали з суддями

Луческу часто звинувачував футбольних рефері в необ'єктивному суддівстві. Так, після поразки «Шахтаря» в матчі з сімферопольською «Таврією» в березні 2008 року співробітникам міліції довелося охороняти суддів від імпресивного тренера. У липні 2011 року він дозволив собі сексистські висловлювання на адресу лайнсмена Наталії Рачинської.

Восени 2006 року під час матчу чемпіонату України між «Шахтарем» і «Динамо» португальський арбітр Паулу Кошта вилучив тренера гірників. Після цього Мірча кинув на поле свою шапку і крикнув: «Браво, Федерація!», натякаючи на те, що футбольна федерація підіграє киянам.

Скандалив Луческу і в збірній Туреччини. У 2017 році він був відсторонений на один матч за суперечки з суддею. Румунський наставник під час матчу кваліфікації на мундіаль з Україною (0:2) підбіг до судді Давиду Борбалану зі смартфоном і намагався показати відеоповтори спірних моментів.

Скандал з приходом в «Динамо» Київ

Призначення Луческу тренером київського «Динамо» влітку 2020 року стало для столичних уболівальників громом серед ясного неба. Адже 12 років румунський фахівець тренував заклятого ворога «Динамо» — донецький «Шахтар». Тоді Луческу часто висловлювався на адресу столичного клубу вельми некоректно. До того ж після гірників Мірча очолив російський клуб.

Фанати «Динамо» виступили проти призначення Луческу. Вони влаштовували акції протесту і палили фаєри під командною базою. Вболівальники навіть зав'язали очі пам'ятнику Валерія Лобановського, щоб великий тренер не бачив все, що відбувається в клубі.

Проти Луческу в «Динамо» виступили навіть дві легенди клубу і володарі «Золотих м'ячів» Ігор Бєланов та Олег Блохін. Перший порівняв призначення Луческу зі зрадою спадщини Лобановського, а другий заявив, що не буде вболівати за киян поки ними керує румунський наставник.

Тиск ЗМІ і фанатів був настільки сильним, що Луческу через чотири дні після підписання контракту вирішив піти у відставку. Однак президент «Динамо» Ігор Суркіс умовив Мірчу залишитися в клубі.

По ходу сезону 2020/2021 тренер неодноразово вступав у перепалки з київськими вболівальниками. Так, в квітні 2021 року на матчі півфіналу Кубку з «Агробізнесом» з трибун лунали вигуки: «Lucescu, go away». Сам тренер заявив, що не вважає вболівальниками клубу тих, хто закликають його піти з «Динамо».

Попри неприязнь фанатів румунський наставник зумів припинити гегемонію «Шахтаря» на українському троні, яка тривала чотири роки та привести «Динамо» до чемпіонства.

Статки

У донецькому клубі зарплата тренера становила 4,3 мільйона доларів на рік. У Санкт-Петербурзі він заробляв майже 6 мільйонів доларів. За роботу з турецькою збірною Мірча отримував два мільйони. У «Динамо» його зарплата в першому сезону склала 1,5 мільйона. Ще мільйон доларів він отримав за перемогу в чемпіонаті країни.

За період з 2012 по 2014 рік румунський тренер в якості податків заплатив майже 52 мільйони гривень, ставши четвертим в списку найбільших платників податків України.

Після переїзду в Донецьк, Мірча оселився в п'ятизірковому готелі «Донбас Палас». Через кілька місяців він перебрався в 3-поверховий будинок на околиці Донецька. До будинку прилягав чималий сад з фонтаном.

Після початку бойових дій на Донбасі гірники переїхала до Києва. У столиці «Шахтар» оселився в готелі «Опера». Потім багато футболістів і тренер орендували або купили квартири, в основному в ЖК «Новопечерські Липки».

Після повернення в Україну в 2020 році тренер вирішив оселитися на клубній базі «Динамо».