Мацяк Мацей

Мацяк Мацей: кандидат у президенти Польщі на виборах 2025 року

Мацяк Мацей — відзначився расистським скандалом і захопленням політики Путіна

Біографія

Мацей Мацяк народився 30 серпня 1970 року в місті Влоцлавек, Польща.

Освіта

Мацей закінчив 2-й загальноосвітній ліцей імені Миколая Коперника у Влоцлавеку. Після цього він вступив до університету Миколая Коперника в Торуні. Однак навчання Мацяк не завершив.

Сім'я

Мацей Мацяк — неодружений, і про його сімейне життя відомо вкрай мало. Він свідомо уникає публічного обговорення особистих питань, таких як сімейний стан або наявність дітей.

В інтерв'ю Мацей згадував, що не має домашніх тварин, а його спосіб життя залишається скромним і зосередженим на роботі.

Кар'єра

Трудова діяльність Мацея почалася в медіасфері. З 2009 по 2019 рік він керував телеканалом «CW 24tv» у Влоцлавеку. Після закриття телеканалу Мацяк заснував YouTube-канал «Musisz to wiedzieć» («Ти повинен це знати»), який став платформою для обговорення політичних і соціальних тим. До 2025 року канал набрав 67 тисяч підписників, що зробило його помітною фігурою в польському інформаційному просторі.

Політична кар'єра Мацяка почалася у 2006 році, коли він балотувався до Сеймика Куявсько-Поморського воєводства від партії «Самооборона Республіки Польща». Але отримав лише 500 голосів підтримки виборців.

У 2018 році Мацей висунув свою кандидатуру на посаду президента (мера) Влоцлавека, отримавши 14,13% голосів. У 2024 році він повторив спробу. Але на цей раз він отримав у два рази менше голосів — 7,42%. 

У 2019 році Мацяк намагався балотуватися до Сенату від руху «Безпартійні активісти місцевого самоврядування», але не зміг зібрати достатньо підписів для реєстрації.

У 2022 році Мацяк заснував «Рух процвітання та миру». Наступного року рух брав участь у парламентських виборах, набравши 24 850 голосів (0,12%) у Сейм і 20 672 голоси (0,10%) у Сенат. Сам Мацей, балотуючись до Сейму, отримав 1298 голосів.

У 2025 році він зареєстрував свою кандидатуру на президентських виборах, зібравши необхідні сто тисяч підписів. Його участь у телевізійних дебатах 11 квітня 2025 року значно підвищила його впізнаваність, а пошуки в Інтернеті, пов'язані з його ім'ям виросли.

Мацяк позиціонує себе як супротивник великого капіталу, виступаючи за підвищення податків для іноземних корпорацій і розширення соціальних програм, включаючи збільшення пенсій.

Зовнішньополітичні погляди Мацяка викликають скандали: він називає себе пацифістом, при цьому хвалить політику Росії, Китаю та Угорщини під керівництвом Віктора Орбана.

Компромат

Мацей Мацяк неодноразово опинявся в центрі скандалів, що зробило його однією з найбільш суперечливих фігур польської політики. 

У 2019 році він був засуджений за расову образу свого конкурента на виборах президента Влоцлавека, нігерійського лікаря Емануеля Калеяйе. 

Суд виніс покарання у вигляді штрафу, але Мацяк заявив про намір оскаржити вирок. Він стверджував, що його слова були вирвані з контексту.

Ще більшу полеміку викликали його висловлювання про міжнародну політику. В інтерв'ю білоруському державному радіо Мацяк назвав президентів Росії, Білорусі та керівника Китаю «оплотом нормальності» у світі, «захопленому злим капіталом». 

Його відкрите захоплення Володимиром Путіним, підтверджене під час президентських дебатів у квітні 2025 року, призвело до скандалу.

Польський журналіст Кшиштоф Становський перервав інтерв'ю з Мацяком на YouTube-каналі Zero, коли той підтвердив свої симпатії до Путіна. Після відходу Мацяка студію навіть продезінфікували, підкреслюючи токсичність його репутації.

Міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш публічно засумнівався в законності реєстрації Мацяка як кандидата в президенти, закликавши до розслідування того, як булі зібрані 100 тисяч підписів за його кандидатуру.

Звинувачення в проросійських симпатіях посилилися після його виступів, де він хвалив російських солдатів за «витривалість і тактику». Ці заяви викликали питання про те, чи не отримує Мацяк фінансування з Кремля. Попри численні звинувачення, Мацяк продовжує наполягати на своїй незалежності та прагматичному підході до політики.