Найджел Фарадж

Фарадж Найджел: британський політик і засновник партії «Реформувати Сполучене Королівство»

Фарадж Найджел — політик-популіст, один з головних «архітекторів» брекзіту, що призвів до виходу Великобританії з ЄС 

Біографія

Найджел Пол Фарадж народився 3 квітня 1964 року в місті Фарнборо, графство Кент, Англія.

Освіта

У Кенті Найджел відвідував початкову школу для хлопчиків Greenhayes у Західному Вікгемі, а потім недовго навчався в школі в Іден-парку. З 1975 по 1982 рік Фарадж навчався в престижній приватній школі Dulwich College в Південному Лондоні. 

В автобіографії він зазначав, що шкільні роки сформували його впевненість і ораторські здібності, чому сприяли наставники, такі як Джон Дьюс, колишній гравець у крикет за збірну Англії. 

У шкільні роки Фарадж вже виявляв інтерес до політики, активно беручи участь в консервативних гуртках. У 1981 році вчителька Фараджа висловила стурбованість можливими «фашистськими» поглядами Найджела. Сам майбутній політик категорично заперечував подібні звинувачення, підкреслюючи, що його політичні переконання завжди були далекі від екстремізму.

Сім'я

 У політика є німецьке коріння. Найджел Фарадж з'явився на світ у родині біржового брокера Гая Фараджа і Барбари Стівенс. Батько був алкоголіком і покинув сім'ю, коли Найджелу було п'ять років.

У 1988 році Фарадж одружився з ірландською медсестрою Грейн Хейс, яка доглядала за ним після важкої аварії. У пари народилося двоє дітей, проте шлюб розпався в 1997 році.

У 1999 році Фарадж одружився з німкенею Кірстен Мер. У цьому шлюбі теж народилося двоє дітей. Діти від другого шлюбу мають подвійне громадянство — британське та німецьке — і вільно володіють німецькою мовою. 

Кірстен працювала приватною секретаркою Фараджа в Європейському парламенті, що викликало питання про конфлікт інтересів. У 2017 році Кірстен оголосила, що вони живуть окремо, а Фарадж покинув сімейний будинок.

У 2023 році стало відомо про його тривалі стосунки з французькою політикинею Лор Феррарі.

Фарандж також пережив серйозні проблеми зі здоров'ям: у 1985 році його збила машина, що ледь не призвело до ампутації ноги, а в 1986 році йому видалили яєчко через рак.

Кар'єра

Трудова діяльність Фараджа почалася у фінансовому секторі. Після закінчення школи в 1982 році він відмовився від університету і пішов працювати трейдером у лондонському Сіті. Найджел працював у таких компаніях, як Drexel Burnham Lambert, Crédit Lyonnais Rouse, Refco та Natixis Metals.

Паралельно він розвивав політичну кар'єру, починаючи з членства в Консервативній партії, до якої вступив у 1978 році. Однак у 1992 році Фарадж покинув консерваторів, протестуючи проти підписання Маастрихтського договору, який відкрив кордони між країнами Євросоюзу.

У 1993 році він став членом-засновником Партії незалежності Великобританії (UKIP), яка виступала за вихід Великобританії з ЄС.

З 1999 по 2020 рік Фарадж був членом Європейського парламенту від Південно-Східної Англії, де прославився яскравими промовами та євроскептицизмом.

У 2006-2009 і 2010-2016 роках він очолював UKIP, перетворивши її в вагому політичну силу. Під його керівництвом партія досягла успіху на виборах до Європарламенту у 2014 році, вперше обійшовши лейбористів і консерваторів за кількістю голосів.

Фарадж зіграв ключову роль у кампанії брекзіту, що призвело до референдуму 2016 року. На ньому 52% британців проголосували за вихід з ЄС. Після успіху референдуму Найджел подав у відставку з посади лідера UKIP, заявивши, що хоче «повернути своє життя».

У 2018 році Фарадж заснував партію Брекзіту (пізніше перейменовану на «Реформувати Сполучене Королівство»), яка перемогла на виборах до Європарламенту у 2019 році.

У 2024 році він повернувся до керівництва «Реформувати Сполучене Королівство» і вперше став членом британського парламенту, перемігши в окрузі Клактон. 

Крім політики, Фарадж побудував успішну кар'єру в медіа: з 2017 по 2020 рік він вів шоу на радіо LBC, з 2021 року працює ведучим на GB News, а у 2023 році брав участь в реаліті-шоу «I'm a Celebrity... Get Me Out of Here!", посівши третє місце.

Фарадж відомий умінням привертати увагу. Його підтримка Дональда Трампа, включаючи виступи на мітингах в США, зміцнила на міжнародній арені його репутацію одного з найвідоміших популістів.

Він також запустив фінансовий бюлетень Fortune and Freedom і став членом ради директорів Dutch Green Business. У 2023 році Фарадж отримав нагороду найкращого ведучого на TRIC Awards, а в 2020 році — почесний докторський ступінь від університету Свободи за внесок у брекзит.

Компромат

Найджел Фарадж неодноразово опинявся в центрі скандалів, які підігрівали інтерес до його персони.

У 2013 році він потрапив під обстріл критики через створення Farage Family Educational Trust 1654 на острові Мен. Траст, за його словами, призначався для спадкових цілей, але викликав підозри в ухиленні від податків. Пізніше політик визнав це помилкою, заявивши, що не використовував траст, оскільки «не був достатньо багатий». 

У 2014 році його звинуватили в порушенні правил Європарламенту через недекларування подарунків на 205 тисяч фунтів, включаючи безкоштовне використання комори для офісу. За це він отримав штраф у 200 фунтів.

Його різкі висловлювання також викликали суперечки. У 2010 році Фарадж був оштрафований Європарламентом за образливі коментарі на адресу Германа Ван Ромпея, назвавши його «вологою ганчіркою» і «дрібним банківським клерком».

У 2014 році Найджел заявив, що людям з ВІЛ та туберкульозом не слід дозволяти в'їзд до Великобританії. 

У 2019 Channel 4 повідомив, що Фарадж не задекларував витрати на 450 тисяч фунтів, оплачені його спонсором Ароном Бенксом, що призвело до офіційного розслідування.

У 2023 році розгорівся скандал з банком Coutts, який закрив рахунки Фараджа, посилаючись на невідповідність його поглядів цінностям банку. Внутрішні документи банку називали його «ксенофобом» та «расистом». Розслідування показало, що банк діяв законно. 

Під час кампанії 2024 року його команда в Клактоні зіткнулася зі звинуваченнями в расистських і гомофобних висловлюваннях.

Фарадж також стикався з нападами: у 2019 році на нього вилили молочний коктейль у Ньюкаслі, а у 2024 році — у Клактоні. 

У 2016 році він стверджував, що його автомобіль був зламаний, але поліція не знайшла доказів замаху. Пізніше політик визнав, що його слова були «невірно витлумачені пресою».