Одрі Азуле

Азуле Одрі: директорка ЮНЕСКО з листопада 2017 року

Азуле Одрі — в пресі звучали припущення, що призначення на посаду міністерки культури Франції вона отримала завдяки дружбі з коханою президента Олланда

Біографія

Одрі Азуле народилася 4 серпня 1972 року в комуні Ла-Сель-Сен-Клу, Франція.

Освіта

Одрі навчалася в престижному ліцеї Жансон-де-Сайі в Парижі. У 1994 році вона здобула ступінь магістра наук в галузі управління в Університеті Париж-Дофін, одному з провідних вишів Франції. 

Потім, в рамках європейської програми Erasmus, вона продовжила навчання в Ланкастерському університеті у Великобританії, де здобула ступінь магістра ділового адміністрування (MBA). 

У 1996 році Азуле вступала до Інституту політичних досліджень (Sciences Po) в Парижі, вибравши спеціалізацію «Державна служба». Завершальним етапом її освіти стала Національна школа адміністрації (ENA), куди вона вступила в 1998 році й закінчила у 2000 році в рамках випуску «Аверроес». 

Сім'я

Одрі Азуле в сім'ї марокканських євреїв, чиє коріння сягає міста Ес-Сувейра. Її батько, Андре Азуле, є відомою фігурою в марокканській та міжнародній політиці. Він працював віцепрезидентом банку Paribas до 1990 року, а згодом став радником королів Марокко Хасана II та Мохаммеда VI. Мати Одрі — Катя Брамі є письменницею. 

У Одрі є дві старші сестри: Джудіт, яка працювала в асоціації французьких культурних ініціатив (AFAA), і Сабріна, продюсерка у сфері кіно. 

Одрі одружена з Франсуа-Ксав'є Лабарраком, викладачем і консультантом, з яким у неї двоє дітей — син і дочка.

Кар'єра

Після закінчення ENA у 2000 році Одрі була призначена цивільним адміністратором і почала працювати в секретаріаті уряду прем'єр-міністра Ліонеля Жоспіна. 

З 2000 по 2003 рік вона працювала керівником громадського аудіовізуального сектору в департаменті розвитку медіа, де відповідала за стратегію та фінансування медіаорганізацій, включаючи впровадження цифрового телебачення та реформу суспільного мовлення. 

Паралельно Азуле виконувала експертні місії для Європейської комісії за програмами підготовки країн до вступу в ЄС. У цей період Одрі також викладала медіастратегію та фінансування аудіовізуального сектору в Sciences Po, ділившись своїм досвідом з молодими професіоналами.

З 2003 по 2006 рік вона працювала в регіональній Рахунковій палаті Іль-де-Франс та в комітеті з розслідування вартості та ефективності державних послуг, демонструючи свої аналітичні здібності.

У 2004 році Одрі з'явилася в кіно, зігравши невелику роль асистенки режисера у фільмі «Велика роль» Стіва Сюїси.

У 2006 році Азуле приєдналася до Національного центру кінематографії та анімації (CNC), де її кар'єра стрімко пішла вгору.

Вона послідовно обіймала посади заступниці директора з мультимедіа, фінансової та юридичної директорки, а з 2011 року — заступниці генерального директора. 

У CNC Одрі керувала модернізацією системи підтримки французького кіно, аудіовізуального сектору та відеоігор, адаптуючи фінансові механізми до цифрової епохи. Вона впровадила нові джерела доходів для культурних індустрій, включаючи податки на інтернет-провайдерів, і запустила Національний план цифровізації кінотеатрів і фільмів, зміцнивши позиції Франції на світовому ринку.

У 2014 році президент Франсуа Олланд призначив її своєю радницею з питань культури та комунікацій. У цій ролі Азуле займалася ключовими завданнями: дерегуляцією аудіовізуального ринку, захистом французького кінематографа від конкуренції з боку стрімінгових платформ, таких як Netflix, а також підтримкою інтермітентів — працівників культурної сфери з нестабільним графіком. 

Одрі супроводжувала президента на культурних заходах і запропонувала створити Міжнародний фонд для захисту культурної спадщини в зонах конфлікту, який згодом став ініціативою ALIPH.

У лютому 2016 року Азуле була призначена міністеркою культури Франції. Її призначення викликало дискусії, так як вона не мала досвіду виборної політики і вважалася технічним фахівцем. 

Тим не менш, Одрі досягла значних успіхів: вона збільшила бюджет міністерства на 6,6%, довівши його до рекордних 2,9 мільярда євро в 2017 році — найвищого показника в історії Франції.

Азуле підтримала ініціативи щодо захисту культурної спадщини, включаючи співпрацю з ЮНЕСКО та ОАЕ, і підписала Декларацію Флоренції, яка засуджує руйнування культурних об'єктів. 

Одрі також сприяла прийняттю закону про свободу творчості, архітектури та спадщини, який закріпив принципи свободи творчості та захисту авторських прав у цифрову епоху. 

Серед її досягнень — реформа страхування для інтермітентів, запуск проєкту «Мікро-фолі» для розвитку цифрової культури в неблагополучних районах і підтримка жіночої премії в галузі сучасного мистецтва.

У 2017 році Франсуа Олланд висунув кандидатуру Азуле на пост генерального директора ЮНЕСКО. Її шанси спочатку вважалися низькими через конкуренцію з кандидатами з арабських країн, але вона зуміла вийти у другий тур і 13 жовтня 2017 року була обрана, набравши 30 голосів проти 28 у катарського кандидата Хамада Аль-Каварі. 

15 листопада 2017 року Одрі офіційно вступила на посаду, ставши другою жінкою на цій посаді після Ірини Бокової з Болгарії.

В ЮНЕСКО Одрі зосередилася на відновленні авторитету організації, зміцненні довіри держав-членів і вирішенні глобальних проблем. 

Вона запустила ініціативу «Відродження духу Мосулу» для відновлення історичного центру іракського міста, зруйнованого ІДІЛ, зібравши понад 100 мільйонів доларів. Проєкт включає реконструкцію мечеті Аль-Нурі, церкви Аль-Тахіра та 124 історичних будинків, створивши понад 6000 робочих місць. 

Одрі також ініціювала розробку глобального етичного кодексу для штучного інтелекту, координувала відновлення 280 навчальних закладів у Бейруті після вибуху 2020 року та запустила глобальну коаліцію з питань освіти під час пандемії COVID-19, підтримавши 400 мільйонів учнів та 12 мільйонів вчителів.

У 2021 році Одрі була переобрана на другий термін переважною більшістю голосів. Її стратегія деполітизації ЮНЕСКО та акцент на об'єднуючих проєктах, таких як врегулювання суперечок навколо спадщини Єрусалиму та спільна заявка Корей на включення традиційної боротьби до Списку нематеріальної спадщини, отримали високу оцінку.

Компромат

Кар'єра Одрі Азуле не обійшлася без критики. Призначення Одрі міністеркою культури у 2016 році супроводжувалося чутками про її дружбу з Джулі Гайє, партнеркою Франсуа Олланда. 

Деякі ЗМІ припускали, що призначення Азуле було політично мотивованим для зміцнення зв'язків Олланда з культурною елітою. Одрі спростовувала ці твердження, підкреслюючи професійний характер їхнього знайомства. 

Кандидатура Одрі на посаду голови ЮНЕСКО також викликала суперечки. Її висунення в останній момент було сприйнято як провокація, особливо в арабських країнах, які розраховували на свого кандидата. 

Під час керівництва ЮНЕСКО деякі джерела в організації стверджували, що її стиль управління сприяв корупції та кумівству.

Колишній посол при ЮНЕСКО звинуватив Азуле в тиску на співробітників і зловживанні владою. Однак ці звинувачення не отримали широкого підтвердження і залишаються предметом суперечок.