/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Fadmin%2Fd1b88985-fa86-4ba2-96f6-847708690d39.jpeg)
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Fadmin%2Fd1b88985-fa86-4ba2-96f6-847708690d39.jpeg)
Кучеренко Олексій Юрійович: нардеп та екскандидат в мери столиці
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Fadmin%2F25de5afb-f789-47ac-a1a0-4f1f807b1a02.png)
Кучеренко Олексій Юрійович — колишній кучміст, який вчасно переметнувся до табору демократів.
Біографія
Олексій Юрійович Кучеренко народився 3 квітня 1961 року в місті Вінниця.
Освіта
Олексій має дві вищі освіти. У 1983 році він закінчив факультет прикладної математики Київського державного університету імені Тараса Шевченка. У 2001 році Кучеренко відучився в Академії державного управління при Президентові України.
Він також навчався в аспірантурі на факультеті кібернетики КНУ. Захистив дисертацію на тему «Концепції елітизму в контексті процесів демократичної трансформації». Кандидат соціологічних наук.
Сім’я
Олексій був одружений на Варварі Кучеренко. Вона соціолог за фахом. У політика п'ятеро синів: Олексій, Дмитро, Юрій, Тимофій і Володимир.
Кар'єра
Майбутній народний депутат починав трудову діяльність в 1980 році оператором ЕОМ науково-виробничого об'єднання «Горсистемотехника». Потім він був лаборантом в Київській філії Всесоюзного НДІ будівельних матеріалів, працював у відділі формування і термообробки.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Fadmin%2F8c0b6597-9934-406d-8a50-058aeba6d617.png)
У 1983-1987 роках Кучеренко працював науковим співробітником в Інституті кібернетики АН УРСР імені В. Глушкова. У 1988-1991 роках він очолював комп'ютерний клуб «Київ», обіймав керівну посаду в комерційному підприємстві, працював завідувачем науково-дослідного відділу Київського міського центру науково-технічної творчості молоді «Прогрес».
У 1992 році Олексій стає гендиректором спільного підприємства «WDC» в Києві, а з 1993 по 1996 рік — очолює спільне підприємство «Інтеркас-Київ».
У 1996-1997 роках Кучеренко обіймав посаду президента Полтавського гірничо-збагачувального комбінату, був партнером в цьому бізнесі Костянтина Жеваго. У жовтні 1997 року стає головою правління АТЗТ «Інтергаз». У 2000 році Олексій заснував і очолив Інститут соціально-економічних досліджень.
Протягом 8 місяців (2000-2001 роках) він був головою Запорізької обласної державної адміністрації. У 2001 році Кучеренко очолив громадську організацію «Асоціація споживачів послуг монополій — Антимонопольний союз», через рік — холдингову компанію «АвтоКрАЗ». У 2003 році Олексій став віцепрезидент Українського союзу промисловців і підприємців з питань промисловості.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Fadmin%2F561cc39c-8401-44ab-a3f2-689b5b9e95bc.png)
З лютого по грудень 2005 року він керував Державним комітетом з питань житлово-комунального господарства. Після розформування Держкомітету Кучеренко перейшов на роботу в Міністерство з питань житлово-комунального господарства України. Уже в листопаді 2007 року Олексій стає міністром з питань житлово-комунального господарства в уряді Юлії Тимошенко. На цій посаді він пробув до відставки уряду до березня 2010 року.
Політична кар'єра Олексія Кучеренка почалася в 1998 році, коли він став депутатом Верховної ради III скликання і першим заступником голови комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.
Наступного разу він обирається депутатом Верховної Ради у 2006 році. Олексій пройшов до парламенту за списком блоку «Наша Україна». У парламенті Кучеренко очолював підкомітет з питань житлово-комунального господарства комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Fadmin%2F4628899a-3e34-4668-ba3a-fcd1a9b9e163.png)
Через рік на позачергових парламентських виборах політик знову проходить до Верховної Ради від блоку партій «Наша Україна» — «Народна самооборона».
У 2014 році Кучеренко балотувався до Верховної Ради від Блоку Петра Порошенка по 216 округу (Київ). На виборах за Олексія проголосувало 23,49% виборців. З цим результатом він посів третє місце, відставши всього на 1% від переможця — Олександра Супруненка.
Через рік Олексій вже був кандидатом від ВО Батьківщина на виборах до Київради. Але і тут його чекала поразка. За нього віддали свої голоси лише 10,3% виборців 14-го округу. На момент виборів Кучеренко був головою правління громадської організації «Спілка власників житла України».
На президентських виборах 2019 року Олексій був довіреною особою кандидата Юлії Тимошенко. У тому ж році під 18-м номером у списку ВО «Батьківщина» Кучеренко знову балотувався в парламент. За результатами виборів його місце виявилося прохідним. У Верховній Раді IX скликання він зайняв посаду першого заступника голови комітету з енергетики та житлово-комунальних послуг.
У 2020 році Кучеренко став кандидатом в мери Києва від партії ВО «Батьківщина». За Олексія проголосувало 6,33% киян (четверте місце). Також він балотувався як перший номер у списку партії Юлії Тимошенко до Київської міськради.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Fadmin%2Fb251d4a2-b93e-498e-ad57-c5b49bfd18bf.png)
Компромат
У пресі Кучеренко пов'язують з такими одіозними особистостями, як Ігорем Бакаєм і Костянтином Жеваго. Саме в компанії з цими людьми нардеп, за даними ЗМІ, заробив свої статки на торгівлі енергоносіями.
Журналісти малюють схему їх збагачення: «злочинна компанія, як відомо, в цьому бізнесі тоді підібралася до пари Кучеренко: Ігор Бакай, Костянтин Жеваго, Олександр Волков та ін. Крадіжка в держмасштабах в тандемі з головою НАК «Нафтогаз України» Бакаєм зробило Кучеренко не просто багатим, а дуже багатим — мазутовий барига раптом став головою правління ЗАТ «Інтергаз», «прокладки» мафії Бакая, через яку йшли бартерні розрахунки за туркменський газ».
ЗМІ повідомляють, що прихід Кучеренко на посаду губернатора Запоріжжя супроводжувався скандалами, які розгорілися через спроби «віджати» найбільш грошові підприємства регіону, такі як «Запоріжжяобленерго», алюмінієвий комбінат, Таврійський ГЗК і ін.
Після звільнення з посади керівника ОДА Кучеренко «почав далі кидатися на приватизоване державне майно». Свої погляди він звернув на «Рівнеазот», Полтавський ГЗК, Харцизький трубний завод, Львівський автобусний завод. Ця боротьба за «бабло» супроводжувалася, скандалами, судами, рейдерськими захопленнями.
Крім того, представники преси відзначають, що під час першого Майдану Кучеренко, вчорашній кучміст, швидко перефарбувався, ставши демократом і прихильником Віктора Ющенка. Це принесло йому дивіденди у вигляді міністерського портфеля.
При новій владі Олексій зайняв крісло головного комунальника країни. Але його керівництво відомством запам'яталося тим, що «комплекс ЖКГ ще більше норовив українця на послуги обдурити, а тарифи — підвищити».
Декларація
Нардепу належить три земельні ділянки (2730 кв. м), житловий будинок (337,9 кв. м) в Козині та гараж (15 кв. м) в Києві. З цінного рухомого майна Олексій задекларував двоє швейцарських наручних годинників. Кучеренко — власник п'яти легкових автомобілів.
За 2019 рік сукупний дохід народного обранця (підприємництво і зарплата нардепа) склав 2,2 мільйона гривень. Ще 390 тисяч він отримав в якості повернення боргу. У банку парламентарій зберігає 62,7 тисячі гривень. Готівковими коштами він задекларував 890 тисяч гривень. Третім особам Олексій позичив 10 тисяч доларів.