/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Fadmin%2Fd912e437-fd5a-453e-9c96-ff55e29b26d7.jpeg)
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Fadmin%2Fd912e437-fd5a-453e-9c96-ff55e29b26d7.jpeg)
Білосюк (Підгрушна) Олена Михайлівна: українська біатлоністка та олімпійська чемпіонка 2014 року
Білосюк (Підгрушна) Олена Михайлівна — п'ятиразова чемпіонка Європи, чемпіонка світу та переможниця Олімпійських ігор. У 2014-2015 роках була заступницею міністра молоді та спорту. Після річної перерви повернулася в біатлон.
Біографія
Олена Михайлівна Білосюк (Підгрушна) народилася 9 січня 1987 року в місті Легніца Нижньосілезького воєводства, Польща. Зараз проживає в місті Тернопіль.
Освіта
Олена навчалася в 8-й тернопільській школі.
Білосюк (Підгрушна) має диплом вчителя фізичної культури і спорту, який вона отримала в Тернопільському національному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка. Аспірантка Львівського державного університету фізичної культури імені Івана Боберського.
Сім’я
У 2013 році вона вийшла заміж за народного депутата VII скликання з фракції ВО «Свобода» та колишнього заступника мера Івано-Франківська Олексія Кайду. У 2016 році пара розлучилася. У червні 2021 року спортсменка вдруге вийшла заміж і змінила прізвище на Білосюк.
Кар'єра
Першим серйозним успіхом Олени в біатлоні стала бронза в індивідуальній гонці на 10 км в рамках юніорської світової першості (2006). Через рік вона фінішувала другою в естафеті 3x6 км на континентальній першості.
У 2009 році Підгрушна завоювала першу золоту медаль. На чемпіонаті Європи разом з сестрами Семеренко та Інною Супрун вона перемогла в естафеті 4x6 км.
У 2010 і 2011 роках збірна України, у складі якої була і Олена, знову опинилася на п'єдесталі пошани. На двох світових першостях українські біатлоністки приходили другими. Однак медаль, завойовану в 2011 році у українок відібрали через допінговий скандал, який розгорівся навколо Оксани Хвостенко.
У 2012 році Підгрушна завоювала відразу три золоті медалі на чемпіонаті Європи: в естафеті 4x6 км, гонці переслідування на 10 км і спринті на 7,5 км. Цікаво, що в двох останніх змаганнях на фініші вона випередила колегу по збірній Валентину Семеренко.
У 2013 році на чемпіонаті світу Олена «взяла» весь комплект нагород. Українка перемогла в спринті на 7,5 км. Разом з Юлією Джимою і сестрами Семеренко Підгрушна завоювала срібло в естафеті 4x6 км. Десятикілометрову гонку переслідування Олена закінчила третьою і завоювала бронзу.
Але найбільший успіх Олени припав на 2014 рік. На Олімпійських іграх в Сочі в складі збірної України з сестрами Семеренко та Юлією Джимою вона завоювала «золото» в естафеті 4х6.
Після Олімпіади Підгрушна на деякий час залишила спорт і стала чиновником. У квітні 2014 року міністр молоді та спорту Дмитро Булатов запропонував Олені стати його заступницею. Олімпійська чемпіонка погодилася. Однак на цій посаді вона пробула недовго. Уже в березні наступного року Підгрушна заявила про свою відставку і повернулась в біатлон.
Як вона зізнавалася пізніше, взяла відпочинок від спорту через сильну втому.
«Це було свідоме і виважене рішення. Після зимової Олімпіади в 2014-му у мене було емоційне і фізичне вигорання. Я не могла чути про біатлон пів року і взагалі не хотіла про нього говорити. Я йшла на паузу, будучи олімпійською чемпіонкою, і навіть не знала, чи повернуся», — зізналася біатлоністка.
У 2016 році Олена стала володаркою срібних нагород в змішаній естафеті та гонці переслідування 10 км на чемпіонаті світу літнього біатлону на роллерах.
У 2018 році на церемонії відкриття Олімпійських ігор в Пхенчхані Підгрушна була прапороносцем української команди спортсменів.
«Для мене це дуже важлива і знаменна подія, якою я пишаюся. Це було моєю мрією з дитинства. Я дивилася всі Олімпіади і трохи заздрила тим, хто ніс прапор своєї країни. І зараз я дуже рада, що це відбувається зі мною. Я уявляла себе в цій ролі, але ніколи не думала, що це стане реальністю», — розповідала біатлоністка.
У 2020 році Підгрушна двічі піднімалася на п'єдестал пошани. На світовій першості разом з Анастасією Меркушіною, Юлією Джимою і Вітою Семеренко посіла третє місце в естафеті 4х6. А у суперспринті на континентальній першості Олена лише на 2,8 секунди відстала від росіянки Євгенії Павлової і завоювала срібло.
У наступному році на чемпіонаті світу українська жіноча збірна у складі Анастасії Меркушіної, Юлії Джими, Дар'ї Блашко і Олени Підгрушної знову опинилася на третьому місці в естафеті 4х6.
Ще в березні 2007 року Підгрушна вперше виступила на етапах Кубка світу. У фінському Контіолахті в спринті українка фінішувала на 44 місці. У грудні 2008 року на етапі в шведському Естерсунді Олена зайняла 27 місце в індивідуальній гонці. Це дозволило їй вперше потрапити в очкову зону.
Через кілька місяців, у січні 2009 року Підгрушна перемогла в естафеті і вперше піднялася на п'єдестал пошани Кубка світу. 1 грудня 2012 року на етапі Естерсунді в спринті українка фінішувала другою. Цей успіх став першим індивідуальним на Кубках світу. Наприкінці 2013 року українки на етапі в австрійському Хохфільцені прийшли першими та отримали золоті нагороди.
Влітку 2021 року Олена вдруге вийшла заміж. У сезоні 2021/2022 вона буде виступати під прізвищем Білосюк.
Скандал
Влітку 2014 року російські ЗМІ поширили неправдиву інформацію про те, що Олена Підгрушна стала снайпером в АТО і відстрілює мирних людей у місті Слов'янськ.
Після цього спортсменці почали надходити погрози. Підгрушній довелося видалити всі акаунти в соцмережах, найняти охорону і навіть ходити зі зброєю. Сама Олена заявила, що ніколи не була в АТО і весь цей час працювала в міністерстві.
Статки
Як повідомляли ЗМІ, за сезон 2020/2021 в якості призових Олена отримала 25,6 тисячі євро.