Сергій Фаєрмарк

Сергій Фаєрмарк: народний депутат, якого називали "смотрящим" за українськими портами

Сергій Фаєрмарк пройшов шлях від простого слюсаря до народного депутата. За словами інших народних депутатів і підприємців Фаєрмарк був "смотрящим" за українськими портами і вирішував усі питання бізнесменів виключно за гроші.

1. Біографія
2. Освіта
3. Сім'я
4. Кар'єра
5. Компромат
6. Декларація
7. Відео

Біографія

Сергій Олександрович Фаєрмарк народився 14 березня 1962 року в місті Кривий Ріг на Дніпропетровщині.

Освіта

Після закінчення сімдесят третьої криворізької школи Сергій Фаєрмарк пішов здобувати вищу освіту в місцевий гірничорудний інститут. У 1984 році тут він отримав диплом інженера-будівельника.

Сім'я

Дружину Сергія Фаєрмарка звуть Ірина Соколова. Вона, як і дружини багатьох парламентаріїв, займається підприємницькою діяльністю. У народного обранця є один син, якого звуть Дмитро. Він проживає в Одесі. Працює на кабельному заводі "Одескабель".

Кар'єра

На першу роботу майбутній народний депутат влаштувався у віці дев'ятнадцяти років.

Студент третього курсу Сергій Фаєрмарк починав кар'єру з робочих спеціальностей: слюсаря, монтажника, потім став бригадиром монтажників.

Працював не тільки в Кривому Розі (Південний ГЗК), але і в Харкові ( "Стальконструкція").

В середині 1990-х років Сергій Фаєрмарк змінює робочу спеціальність на адміністративну. Протягом року він працював на посаді спеціаліста з маркетингу в ВАТ "Кривбасрудремонт".

З 1997 року Сергій Фаєрмарк займав виключно керівні посади. Спочатку він був заступником директора з економічних питань в "Рудоуправління ім. Кірова". Через рік на тому ж підприємстві він перейшов на аналогічну посаду. Фаєрмарк займався питаннями комерційно-фінансової частини.

У 2000-х роках Сергій Фаєрмарк очолював або був заступником ряду промислових підприємств Кривого Рогу, Харцизька та Одеси.

До Південної Пальміри він переїхав у 2004 році для того, щоб стати генеральним директором ВАТ "Стальканат".

Через два роки інженер-будівельник вирішив спробувати себе в політиці. Для цього він став членом Соціалістичної партії. З нею Сергій Фаєрмарк в перший раз став депутатом Одеської обласної ради. Ще через чотири роки він перейшов в опозиційний "Фронт змін" і вдруге став одеським обласним депутатом.

У 2012 році Фаєрмарк вже у лавах ВО "Батьківщини" йде на підвищення статусу депутата від обласного до народного. На парламентських виборах він отримав тридцять дев'ятий номер у списку партії Юлії Тимошенко і в грудні того ж року став в перший раз народним депутатом.

У парламенті сьомого скликання парламентарій займався питаннями промислової та інвестиційної політики.

Ще через два роки, після Євромайдану, Сергій Фаєрмарк вирішив повернутись до Арсенія Яценюка і увійти в Народний фронт. Він отримує двадцять дев'ятий номер у списку і знову займає крісло народного обранця.

Сергій Фаєрмарк входить до комітету економічної політики. Крім того політик є членом груп міжпарламентських зв’язках з Швейцарією, Чехією, Туркменістаном, Норвегією, Ізраїлем, Угорщиною та Литвою.

З кінця 2014 року парламентарій відвідав сімдесят сім відсотків засідань парламенту і вісімдесят три відсотки засідань комітету. Сергія Фаєрмарк не можна назвати активним народним депутатом.

Попри свою хорошу відвідуваність, у Верховній Раді він виступив за весь час всього два рази. І обидва виступи не тривали більше хвилини. Крім цього, народний обранець зробив всього п'ять депутатських запитів. Але зате взяв участь у створенні сорока одного законопроекту.

Компромат

У Раді Сергій Фаєрмарк піддався спокусі кнопкодавства. Однак, слід віддати йому належне, він тримався досить довго і натиснув чужу кнопку для голосування тільки двічі.

Вперше він порушив Регламент Верховної Ради та проголосував за іншого народного депутата тільки в червні 2017 року.

Ще раз кнопкодавив політик через рік - в липні 2018 року. У перший раз він проголосував двічі за проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів. Другий раз - за проект закону про внесення змін до українського законодавства у зв'язку зі створенням Вищого антикорупційного суду.

У 2016 році керівництво порту "Южний" проводило тендер на роботи з днопоглиблення. Переможцем стала фірма "Ян де Нул Україна", "дочка" бельгійської компанії. За свою роботу вона запросила майже мільярд гривень (989 мільйонів). Цікаво, що їхні конкуренти з Нідерландів Van Oord пропонували свої послуги на дев'яносто мільйонів дешевше.

Однак організатори тендеру зупинилися на "Ян де Нул Україна" з тієї причини, що дана компанія запросила всього десяту відсотка авансу, в той момент, як Van Oord - десять відсотків від загальної суми.

В той самий час переможець тендера у звітності за 2015 рік у графі прибуток мала всього сім тисяч гривень. Організаторів тендеру не збентежило й те, що "Ян де Нул Україна" притягувався до відповідальності за неподання податкових документів.

За словами народного депутата Сергія Лещенка , ця фірма безпосередньо пов'язана з його колегою по парламенту - Сергієм Фаєрмарком. Лещенко заявив, що очолює "Ян де Нул Україна" один з помічником Фаєрмарка.

Депутат від БПП направив запит в НАБУ з проханням перевірити її можливий зв'язок з Фаєрмарком. У жовтні того ж року за розпорядженням голови уряду Володимира Гройсмана зазначив результати тендеру. Антикорупціонери підтвердити зв'язок бельгійської "дочки" і парламентарія.

Той же Лещенко повідомив, що Фаєрмарк є "смотрящим" від влади за Адміністрацією морських портів України.

Як зазначав Володимир Шульмейстер, екс-перший заступник міністра інфраструктури, Фаєрмарк повністю підпорядкував бізнес в портах. Всі проекти, які з'явилися в них, вирішувалися тільки через парламентарія, причому за дуже великі гроші.

Крім контролю над АМПУ, Фаєрмарк почав створювати схему у видобутці бурштину.

За інформацією журналістів депутати Максим Поляков та Борислав Розенблат, яких підозрювали у зловживанні владою и хабарництві, діяли в інтересах саме Фаєрмарка.

Сергій Фаєрмарк став одним з п'ятдесяти дев'яти парламентаріїв, які подали подання до Конституційного суду про скасування кримінальної відповідальності за незаконне збагачення.

Декларація

Відповідно до електронної декларації, яку Сергій Фаєрмарк подав в 2019 році, він не має нерухомого майна. В Одесі парламентарій тільки знімає приміщення, площею в дев'ять квадратних метрів для депутатської приймальні.

У столиці народний депутат живе в готелі "Київ". Площа його номера тридцять чотири квадратних метрів.

Натомість нерухомість є у його дружини та сина. На Ірину записана квартира в Кривому Розі в шістдесят два квадратних метри. У Дмитра є квартира в Одесі. Її площа сто шістдесят вісім "квадратів". Народний депутат і його дружина живуть в цій квартирі.

Сергій Фаєрмарк - колекціонер дорогих швейцарських годинників. У нього їх три пари. Ще одна пара належить Ірині Соколовій. Вона також володіє соболиною шубою і жакетом, а також п'ятьма ювелірними виробами (сережки, кулон, намисто, два кільця).

А ось автомобіля або іншого транспортного засобу у сім'ї Фаєрмарк-Соколова, згідно з декларацією, немає.

Парламентарій в 2018 році отримав триста шістдесят сім тисяч доларів в якості зарплати. Ще чотириста двадцять дві тисячі Управління справами Верховної Ради виплатило Фаєрмарку, у якості відшкодування витрат, пов'язаних з виконанням депутатських повноважень.

Банківські виплати за вкладом склали три тисячі гривень. Бізнес приніс Ірині Соколовій шістсот сімнадцять тисяч.

На рахунку в банку "Восток" у народного обранця є чотири сотні сорок п'ять тисяч гривень. Готівковими коштами політик задекларував сто п'ятдесят тисяч доларів. У подружжя парламентарія, судячи з його декларації грошових активів немає.