Сергій Пашинський

Пашинський Сергій Володимирович: колишній нардеп та керівник Адміністрації Президента

Пашинський Сергій Володимирович — український політичний діяч, народний обранець чотирьох скликань, проти якого відкривали кілька кримінальних справ.

1. Біографія
2. Сім’я
3. Освіта
4. Кар’єра
5. Компромат
6. Статки
7. Посилання

Біографія

Сергій Пашинський народився 14 жовтня 1966 року в селі Зірне Березнівського району на Рівненщині. 

Сім'я

Батьки Сергія Пашинського були вчителями. Тато — Володимир Олексійович — викладав англійську мову, а мама — німецьку.

Особисте життя

Сергій Пашинський одружений. Його дружину звуть Руслана Анатоліївна. Пара має двох синів. 

Один із синів Сергія Пашинського, Антон, вже в 24-річному віці зайняв непогану посаду в державному підприємстві “Спецтехноекспорт”. Журналісти писали, що таку посаду Антон отримав завдяки впливовому батькові. Однак сам Сергій Пашинський таку інформацію спростовував. 

Крім цього, журналісти з’ясували, що син Пашинського не мав відповідної профільної освіти, щоб обіймати подібну посаду. Простішими словами в імпорті-експорті зброї він мало що тямив (а підприємство займається саме цим). У 2018 році Антон Пашинський задекларував півтора мільйони гривень доходу. Також у нього є дорога автівка, квартира, цінні прикраси й годинники.

Освіта

Пашинський закінчив школу в Коростені на Житомирщині — звідти був його батько. Вищу освіту здобув у 1991 році в Київському педагогічному інституті. Сергій Пашинський — педагог. Він може викладати історію та суспільствознавство (закінчив історичний факультет).

Навчання в університеті у Пашинського проходило з перервою. Він був призваний до лав радянської армії. Проходив службу в Херсоні.

Кар'єра

Працювати Сергій Пашинський пішов відразу після школи. Він влаштувався токарем на підприємстві “Хіммаш” у Коростені. Однак скоро вступив до університету.

Підприємницька діяльність

Згодом Сергій Пашинський розпочав підприємницьку діяльність. Близько семи років він працював у сфері торгівлі, яка стосувалася сільськогосподарської продукції (також її виробництво).

Близько року Сергій Пашинський керував закритим акціонерним товариством “Торговий дім банку “Україна”. Протягом 1999-2000 років Пашинський працював в “Ощадбанку” заступником голови правління. 

Із 2000 року Сергій Пашинський став радником Юлії Тимошенко, яка на той час була віцепрем’єр-міністром з питань паливно-енергетичного комплексу. Після відставки уряду Ющенка й Тимошенко Сергій Пашинський перейшов у опозицію до Леоніда Кучми. У 2002 році його затримали й ув’язнили (дивись “Компромат”).

Політика

На виборах президента в 2004 році (другий тур) Сергій Пашинський очолював один із виборчих штабів на Житомирщині. Протягом деякого періоду в 2005 році Пашинський знову був радником Юлії Тимошенко, яка на той час вже була прем’єр-міністром України. Також у той період своєї кар’єри Сергій Пашинський очолював державне підприємство “Укррезерв” (був його гендиректором).

Пашинський у партії “Батьківщина”

Уперше Сергій Пашинський став народним депутатом від партії “Батьківщина” в 2006 році. Тоді він також був керівником обласної організації партії на Житомирщині. У 2011 році Пашинський став другою людиною в партії — заступником керівника “Батьківщини”.

Коли заарештували Юлію Тимошенко, Сергій Пашинський організовував заходи на її підтримку. Також брав участь у судових засіданнях у справах Тимошенко. У 2012 році втретє став нардепом від “Батьківщини”. Згодом з іншими політиками очолив так званий “рух опору” проти Віктора Януковича. Пашинський був учасником масових акцій опозиції проти режиму Януковича. Брав участь у резонансних подіях: виступав проти побиття депутатів із опозиції, проти свавілля “тітушок”, проти закону Ківалова-Колесніченка тощо.

Сергій Пашинський був задіяний у координації протестних дій на Майдані в 2014 році. Зокрема він був заступником у Штабі національного спротиву. Пашинський не покинув Майдан навіть у ніч з 18 на 19 лютого, коли очікували повну зачистку наметового містечка. Тоді загинув не один десяток людей.

Пашинський очолив Адміністрацію Президента України

Сергій Пашинський після подій на Майдані тимчасово виконував обов'язки голови Адміністрації Президента України — а саме був ним з 5 березня по 10 червня 2014 року. Обов’язки президента лягли тоді на плечі Олександра Турчинова — голови Верховної Ради України.

Пашинський став одним із перших політиків в Україні, які публічно заявили про військову агресію Росії на сході України. “Ми фактично переживаємо окупацію”, — заявив тоді Сергій ашинський.

Сергій Пашинський і “Народний фронт”

Сергій Пашинський став одним із засновників цієї партії (разом із Яценюком, Аваковим, Турчиновим і Парубієм). Пашинський увійшов навіть до Військової ради партії. Не раз їздив у зону АТО.

У восьме скликання парламенту Сергій Пашинський потрапив від “Народного фронту”. Він став заступником керівника фракції, а також увійшов до Комітету з питань нацбезпеки й оборони. Пашинський займався реформами у Збройних силах України. Він створив близько 200 законопроєктів, 80 із яких схвалили на засіданнях парламенту.

У 2019 році Сергій Пашинський знову балотувався в парламент на одному з округів Житомирщині, проте вибори програв.

Благодійна діяльність

Ініціював створення “Благодійного фонду Сергія Пашинського” у 2007 році. Фонд займався допомогою учасника АТО, їхнім родинам. Крім цього, серед напрямів діяльності фонду була допомога сільським школам та амбулаторіям тощо. 

За підтримки Пашинського і його фонду було встановлено на Житомирщині меморіал на честь загиблих воїнів АТО. Також у цьому регіоні волонтери з фонду посадили цілий гектар лісу.

Компромат

Попри те, що деякі “біографи” називають багато заслуг Пашинського, його ім’я також замішане в багатьох скандальних історіях і навіть у кримінальних справах.

Затримання в 2002 році

Ще у 2002 році, коли Пашинський знаходився в опозиції до Леоніда Кучми, його було затримано й арештовано. Його ув’язнили в СІЗО, а на волю випустили тільки в березні 2003 року. Звинувачення з Пашинського зняли в 2004 році. Обвинувачення тоді були фальсифікованими.

Розстріл активістів на Майдані

В одному із інтерв’ю з Валентином Наливайченком Дмитро Гордон повідомив, що чув, як на одному з російських каналів у своїх виступах Азаров та Клюєв говорили про те, що до загибелі Небесної сотні в Україні причетні грузинські снайпери, яких туди завезли Пашинський і Парубій. Тоді Наливайченко в інтерв’ю не спростував і не підтвердив інформацію, підкресливши, що в усьому розберуться у суді.

Кнопкодавство

У 2014 році ЗМІ писали, що Сергія Пашинського впіймали на кнопкодавстві. Тоді порушення було зафіксоване на камеру кореспондентом від руху “Чесно”. Однак сам Пашинський це заперечував. 

Він надав відповідні докази та вимагав, аби звинувачення спростували у ЗМІ. 

Кримінальні справи з боку Російської Федерації

У 2014 році Російська Федерація порушила проти Сергія Пашинського кілька кримінальних справ. Пашинського неодноразово звинувачували в тому, що він керував озброєними людьми на Майдані. Такі заяви звучали з вуст Януковича, Пшонки, Азарова, Клюєва та інших. Пашинського звинувачували в допомозі збройного захоплення влади та навіть у розстрілах активістів. Серед інших обвинувачень звучало також розпалювання русофобії Пашинським та державна зрада проти України.

Бійка Пашинський — Власенко

У 2016 році Сергій Пашинський побився з Сергієм Власенком — нардепом від “Батьківщини” (сам Пашинський тоді входив у “Народний фронт”). Інцидент стався просто у Верховній Раді. Журналістка Тетяна Ніколаєнко пояснила, що нібито Власенко образив Тетяну Чорновол, а Пашинський захистився. У ході бійки дісталося й іншим нардепам.

“Справа снайперів”

У 2014 році прізвище Пашинського фігурувало в історії так званих “київських снайперів”. Тоді протестувальники на Майдані виявили в одній із затриманих автівок зброю, схожу на снайперську гвинтівку (то був мисливський карабін). Потім на місце події прибув Сергій Пашинський та сів у авто, де знайшли цю зброю. Разом із водієм вони покинули місце пригоди. Громадськість вимагала пояснень від Пашинського.

Згодом повідомили, що фактів використання гвинтівки з авто проти майданівців не зафіксовано.

Пашинський і Хімікус

У новорічну ніч — 31 грудня 2016 року — відбулася стрілянина. За даними слідства, житель Васильківського району Києва В’ячеслав Хімікус ударив Сергія Пашинського пляшкою по голові. Тоді Пашинський вистрілив у Хімікуса. Слідство кваліфікувало дії нардепа як необхідну самооборону. У Генпрокуратурі справу закрили. Однак на тому все не завершилося.

Справу мусирували кілька років і тільки в березні 2021 року всі обвинувачення з Пашинського були зняті, а В’ячеслав Хімікус відмовився від вимог свого позову. Він зазначив, що отримав компенсацію. Згодом справу проти Пашинського повністю закрили й навіть повернули йому пістолет, з якого той стріляв у 2016-му.

Причетність до схем Гладковського

У 2018 році, за даними журналістського розслідування “НВ”, стало відомо про причетність Сергія Пашинського до схеми з закупівлями техніки для армії за завищеними цінами. У схемі, за даними ЗМІ, брали участь Сергій Пашинський та Олег Гладковський.

Статки

У декларації, поданій в 2019 році, Сергій Пашинський зазначив:

нерухомість: два житлові будинки, квартиру, громадську приймальню та кілька земельних ділянок; декларував Пашинський із дружиною також кілька недобудованих квартир;

рухоме майно: цінні твори мистецтва та годинники; автівки — Mercedes-benz S 500 4 Matic, Mercedes-Benz GL450, Volkswagen Touareg, Subaru Tribeca; причіп і водний транспортний засіб;

дохід: 923 тисячі 984 гривні;

заощадження (разом із дружиною): 83 тисячі 12 гривень, 201 тисяча 435 доларів та 100 тисяч євро.

Посилання

Сергій Пашинський у мережі Фейсбук.