Сиріл Рамафоса

Рамафоса Сиріл: президент Південно-Африканської Республіки та ексглава Африканського національного конгресу

Рамафоса Сіріл — колишній профспілковий лідер, який у 2012 році опинився по інший бік барикад у боротьбі за права робітників

Біографія
Освіта
Сім’я
Кар’єра
Компромат
Декларація

Біографія

Сиріл Матамела Рамафоса народився 17 листопада 1952 року в Совето, передмісті для чорношкірих міста Йоганнесбург, Південно-Африканська Республіка.

Освіта

Майбутній глава держави здобув юридичну освіту. Навчався в університетах Лімпопо та Південної Африки.

Сім’я

Рамафоса належить до народу вента, сповідує християнство. Батько Сиріла служив у поліції. Мати займалася вихованням дітей (Сиріл друга дитина з трьох), а також нелегально приторговувала спиртними напоями.

Сам Рамафоса був одружений тричі. Від першої дружини у нього є одна дитина. Ще четверо дітей йому народила нинішня дружина Чепо Моцепе.

Кар'єра

Сиріл з дитинства зіткнувся з расовою несправедливістю і режимом апартеїду, які зародили в ньому ненависть до білих людей. У навчання в університеті молодий чоловік зайнявся політикою. Він очолював студентське християнське товариство. За несанкціоновані мітинги Рамафоса був схоплений поліцією і провів майже рік за ґратами.

Потім він приєднався до Союзу чорного народу. У 1976 році знову потрапив до в'язниці. Цього разу Сиріл пів року провів в одиночній камері, де його неодноразово били поліцейські.

В кінці 1970-х — початку 1980-х років Рамафоса працював юристом в адвокатській фірмі, був консультантом в Раді союзів Південної Африки. Тоді ж він зайнявся ще й профспілковою діяльністю, ставши організатором, а потім і генсеком Національної спілки шахтарів, який об'єднав чорношкірих робітників. За кілька років кількість членів Союзу зросла з 6 тисяч до 250 тисяч.

За організацію з'їзду Союзу в 1984 році Сиріла знову заарештували. Влітку 1987 року Рамафоса організував найбільший страйк в історії ПАР, давши зрозуміти, що з ним і його організацією владі доведеться рахуватися.

У 1991 році Сиріл більшістю голосів був обраний генсеком Африканського національного конгресу. На цій посаді він провів п'ять років. У 1994 році на перших демократичних виборах Рамафоса успішно обрався до парламенту. На посаді голови Конституційної асамблеї він займався створенням Основного закону.

Навесні 1996 року Сиріл залишив свої посади та пішов з політики. За даними ЗМІ, Рамафоса довгі роки був "правою рукою" Нельсона Мандели та вважався його спадкоємцем. Однак після Мандели пост глави ПАР зайняв Табо Мбекі, а не Рамафоса.

Сиріл пішов у медіабізнес, ставши заступником голови компанії New Africa Investments Limited. У лютому 1999 року він очолив держкомісію Black Economic Empowerment, яка займалася перерозподілом колишніх активів білого населення ПАР в руки чорношкірих підприємців. Крім того, він керував кількома компаніями в різних сферах.

Через рік Сиріл заснував і очолив інвестиційний холдинг, що мав частки в нерухомості, телекомунікацій та інших сферах промисловості. Холдинг має мажоритарну частку в "Coca-Cola Shanduka Beverages", володіє ліцензією на створення в ПАР мережі фаст-фудів Mcdonald's.

Наприкінці 2012 року Кирило повернувся до політики. Його обрали на пост віцепрезидента АНК, а через півтора року він знову став депутатом. Проте вже через кілька днів Рамафоса залишив парламент. Президент Джейкоб Зума призначив його своїм заступником. У його відповідальності опинилася вся економіка країни. У грудні 2017 року Рамафоса вдруге став головою АНК.

У лютому 2018 року Зума через корупційний скандал пішов у відставку. Через кілька днів парламент обрав Рамафосу новим главою держави. Сиріл став п'ятим президентом ПАР.

З лютого 2020 року по лютий 2021 року він також очолював Африканський Союз, міжурядову організацію, що об'єднує 55 держав континенту.

У серпні 2023 року відбувся саміт країн-членів БРІКС. Місцем проведення було обрано південноафриканське місто Йоганнесбург. На зустріч повинен був приїхати і глава Кремля Путін. На той час Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт російського диктатора за звинуваченням у депортації українських дітей.

ПАР ратифікувала Римський статут, що зобов'язувало країну виконувати рішення МКС. Відповідно, після приїзду в Йоганнесбург Путін підлягав арешту і передачі в Гаагу. Безуспішні спроби вирішити цю колізію призвели до того, що влада ПАР сама намагалася переконати Путіна не приїжджати на саміт. У підсумку президент РФ злякався арешту і в Південну Африку не поїхав.

Компромат

У 2012 році колишній профспілковий лідер Рамафоса опинився по інший бік барикад у боротьбі за права шахтарів. На платиновому руднику фірми, в якій Сиріл був членом ради директорів, спалахнув страйк. Робітники вимагали збільшити їм зарплату у зв'язку з важкими умовами праці.

На придушення страйку була відправлена поліція. В результаті зіткнень понад 30 людей загинуло. Шахтарі так і не домоглися підвищення платні.

У цей час Рамафоса писав топчиновникам, що страйк — це не трудові суперечки та вона повинна бути стабілізована поліцією/армією. Також Сиріл погрожував чиновникам відставкою в разі, якщо вони нічого не зроблять для придушення виступу робітників.

Коли Рамафоса став віцепрезидентом ПАР слідча комісія прийшла до висновку, що звинувачення в організації придушення страйку проти нього безпідставні.

Декларація

Президент ПАР володіє елітною віллою біля підніжжя скелі Левова Голова в Кейптауні. Також Рамафосі належить три десятки інших об'єктів нерухомості. У 2018 році його статок оцінювався в 450 мільйонів доларів.