Станіслав Ніколаєнко

Станіслав Ніколаєнко: екс-міністр освіти і ректор НУБіП, якого викрили у відвертому плагіаті

Станіслав Ніколаєнко до недавніх пір був шанованою людиною в наукових колах. Активно займався політичною та державною діяльністю. З 2005 по 2007 рік був Міністром освіти і науки України. У нинішній час є ректором НУБіП і очолює партію "Справедливість". При цьому, нещодавно був викритий у крадіжці ряду наукових матеріалів, з яких складається його монографія і докторська дисертація. Шляхом обману отримав вчений ступінь, за яку він отримує довічні виплати від держави в розмірі близько 3000 гривень щомісяця.

1. Біографія
2. Сім'я
3. Освіта
4. Кар'єра
5. Компромат
6. Декларація

Біографія

Станіслав Миколайович Ніколаєнко народився 9 лютого 1956 року в селі Богданівка на Кіровоградщині. Фейсбук: facebook.com/stanislavnikolaenko.

Сім'я

Одружений з Галиною Григорівною Ніколаєнко. Жінка отримала педагогічну освіту, але в останні роки своєї діяльності працювала помічником одного з народних депутатів.

Має сина Миколу 1992 року народження, який здобуває вищу освіту в Українському коледжі ім.В.О.Сухомлинського в Києві.

Перший син Станіслав 1980 року народження загинув у 2004 році в результаті трагічної автокатастрофи. Закінчив Національну академію МВС України, мав звання старшого лейтенанта міліції, працював оперуповноваженим в Управлінні по боротьбі з ОЗУ.

Крім того, у Станіслава є рідний брат Віталій, який працює директором школи в рідному селі.

Освіта

Ніколаєнко отримав інженерно-педагогічну освіту в Українській сільгоспакадемії (спочатку за фахом "інженер-механік", а потім - "інженер-педагог"). Незабаром вступив до Одеського інституту політології і соціології, де вивчився на політолога і захистив кандидатську дисертацію в галузі педагогіки.

Кар'єра

Після закінчення першого ВНЗ протягом 2 років працював лаборантом в Кіровоградському сільгосптехнікумі. Потім за сумісництвом з посадою секретаря комітету комсомолу викладав в Каховському радгосп-технікумі.

З 1982 по 1985 рік був секретарем Каховського міського комітету ЛКСМУ. Після цього став директором Красноперекопського с/г профтехучилища. А незабаром перейшов на роботу до Херсонського обкому комуністичної партії інструктором відділу науки. У 1988 році став секретарем райкому КПУ на Херсонщині, а потім очолив партійну райраду.

У 1991-му отримав посади заступника начальника управління освіти в Херсонській ОДА. Викладав в Херсонському педагогічному інституті. Бувши одним із співзасновників, вступив в Соціалістичну партію України.

У 1994-му вперше став народним депутатом України. У Раді працював секретарем Комітету з питань науки і освіти. На чергових виборах знову отримав депутатський мандат, представляючи в парламенті фракцію СПУ. Потім був обраний нардепом в третій і в четвертий раз.

Протягом двох років (з початку 2005 і до кінця 2007 року) обіймав посаду Міністра освіти і науки України в урядах Тимошенко, Єханурова і Януковича.

У 2009 році вийшов з СПУ через незгоду з політикою її керівника. Приєднався до партії "Справедливість", лідером якої став того ж року.

Влітку 2014 року був призначений в.о. ректора НУБіП. Незабаром став ректором ВНЗ.

Автор ряду науково-методичних публікацій.

Компромат

Нещодавно з'ясувалося, що екс-міністр освіти, ректор Національного університету біоресурсів і природокористування України (НУБіП) та глава спеціалізованої вченої ради Національної академії педагогічних наук України (НАПНУ) Станіслав Ніколаєнко зробив свою дисертацію з матеріалів, які він просто поцупив у наукових діячів.

Нагадаємо, що членом НАПНУ Ніколаєнко став у жовтні 2016 року, разом з тестем віце-прем'єра В'ячеслава Кириленка, дружині якого трохи раніше присудив ступінь доктора педагогічних наук.

Цікаво те, що не дивлячись на кричущий плагіат в її дисертації, монографії, а також ряді інших нібито авторських матеріалів, Олена Кириленко якимось чином все ж отримала вчений ступінь.

Мабуть, за таку поблажливість до робіт своєї дружини віце-прем'єр-міністр України посприяв тому, щоб Станіслав Ніколаєнко став членом-кореспондентом НАПНУ, отримуючи за це довічні державні дотації.

Однак вченість ректора НУБіП викликає сумнів, оскільки його монографія, яку він захистив як докторську дисертацію в 2009 році, майже вся складається з матеріалів інших наукових діячів без вказівки джерела. А це є прямим плагіатом і карається законом.

Фахівці навіть при поверхневому ознайомленні з дисертацією Ніколаєнко виявили безліч запозичень з українських і зарубіжних матеріалів без посилань на них.

Тобто ректор, не бувши автором багатьох використаних у своїй монографії текстів, видав їх за свої, чим порушив закон про авторське право.

Так, у своїй роботі він запозичив тексти зі статей, доповідей, інтерв'ю та інших публікацій ряду українських, російських і західних авторів, таких як Леонід Товажнянський (ректор Національного технічного університету в Харкові), Михайло Згуровський (ректор Національного технічного університету в Києві), Анатолій Кінах (тодішній перший віце-прем'єр України), Віталій Сластенін (автор підручників), Джеймс Келлі (доповідач на Міжнародній конференції 1998 року) і багатьох інших. При цьому, у своїй монографії (вона ж докторська дисертація) Ніколаєнко не вказав жодного посилання на справжніх авторів під їх текстами.

Цікаво, що експерти помітили ще одне порушення в працях ректора: використання аналітичних матеріалів - на цей раз із зазначенням авторів, але так само без посилань на них. Так само робила і Катерина Кириленко, яка, попри відвертий плагіат, отримала вчений ступінь.

Аналіз текстів Станіслава Ніколаєнка виявили, що на фальсифікації матеріалів він пішов усвідомлено, оскільки у багатьох місцях своєї монографії слова, що вказують на російське або білоруське походження тексту, замінені українськими аналогами.

Варто відзначити, що колишній міністр освіти України без сорому використовував такі вирази, як "проведений аналіз", "особисто здійснені дослідження", "отримані результати".

Крім цього, він навіть видав за свої матеріали, взяті з наукової праці "Освіта в інформаційному суспільстві" Сінті Гутман, який був виданий російською мовою з дозволу ЮНЕСКО.

Все це доводить той факт, що шанований ректор НУБіП Станіслав Ніколаєнко, який раніше обіймав посаду Міністра освіти України, заради отримання наукового ступеня доктора педагогічних наук і звання член-кора НАПНУ, за які йому до кінця життя будуть йти державні виплати, не гребував крадіжкою і порушенням авторських прав інших вчених.

Декларація

За даними електронної декларації за 2017 рік, Станіслав Ніколаєнко заробив на посаді ректора НУБіП понад півмільйона гривень. Крім того, він отримав 28 тисяч гривень за роботу в Університеті менеджменту освіти, 36,5 тисяч гривень довічної плати за звання члена-кореспондента НАПНУ, понад 50 тисяч гривень як відсотки від своїх вкладів і ще 120 тисяч гривень пенсійних.

Наступного року зарплата Ніколаєнко, який вказав у своїй декларації за 2018-й посаду в.о. ректора НУБіП, трохи зросла і склала понад 600 тисяч гривень. Удвічі більше відсотків чиновник отримав і від своїх вкладів. Інші виплати залишилися такими ж.

Крім цього, у 2017 році у ректора зберігався 1 мільйон 200 тисяч гривень на банківських рахунках, а у його дружини - більше 700 тисяч гривень. Крім того, подружжя позичило третім особам 158 тисяч гривень і 37 тисяч доларів.

З нерухомості Ніколаєнко задекларував квартиру в Києві площею 91,8 кв.м, особняк із земельною ділянкою в Іванковичах площею 454 кв.м і 1712 кв.м відповідно і ще одну квартиру в столиці на 81,2 кв.м. Велика частина маєтків записана на дружину.

Їздить чиновник на Kia Soul 2012 випуску.