Святослав Михайлович Піскун: шлях від генерального прокурора до фігуранта міжнародного скандалу
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Fadmin%2F2b568343-a535-478c-b194-54e016aac2e9.jpeg)
Святослав Михайлович Піскун — колишній тричі Генеральний прокурор України, народний депутат та генерал-лейтенант податкової міліції, став героєм резонансного міжнародного розслідування. Французька поліція провела обшуки на його віллі, вилучивши значні цінності, та відкрила провадження за підозрою у легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом.
Біографія
Святослав Михайлович Піскун народився 8 березня 1959 року в Бердичеві на Житомирщині. Його шлях у правоохоронних органах розпочався після служби в армії та закінчення університету — спершу працював слюсарем-ремонтником на місцевому заводі «Комсомолець», а згодом повністю присвятив себе юриспруденції. Піскун тричі обіймав посаду Генерального прокурора України, був народним депутатом від Партії регіонів, генерал-лейтенантом податкової міліції та державним радником юстиції 1 класу.
Освіта
Святослав Піскун у 1983 році закінчив Львівський університет імені Івана Франка, юридичний факультет. Отримав кваліфікацію юриста. Під час навчання він глибоко занурився у кримінальне право та процесуальні дисципліни, що згодом визначило його кар’єрний шлях у прокуратурі та податковій міліції. Освіта дала йому ґрунтовні знання для роботи у слідчих органах, а також допомогла сформувати репутацію компетентного фахівця серед колег.
Сім’я
Святослав Піскун одружений зі Світланою Севастьянівною (народилася 1962 року у селі Маневичі на Волині). Вона — юристка за освітою та підприємиця, займається приватною практикою й бізнесом, що дозволяє родині вести активний спосіб життя.
У подружжя двоє дітей: донька Тетяна (1983 р.н.), нині у шлюбі Іващенко. Вона отримала освіту у сфері права, як і батько, але обрала інший професійний шлях. Син Святослав (2000 р.н.), навчається та виховується під пильним наглядом батьків, і наразі ще не має публічної професійної кар’єри.
Батьки Святослава Піскуна: Михайло Семенович Піскун — батько, на пенсії, Тетяна Леонідівна (до шлюбу Святець) — мати. Родина підтримує теплі стосунки, що, за словами колег і знайомих, стало одним із стабілізуючих факторів у житті Піскуна під час його кар’єри в політиці та правоохоронних органах.
Кар'єра
Святослав Піскун розпочав професійний шлях у правоохоронних органах відразу після закінчення університету.
1984–1988 — старший слідчий прокуратури Ірпеня Київської області. Саме тут він набував перші практичні навички у розслідуванні кримінальних справ, працюючи з реальними злочинами, від кримінальних шахрайств до організованої злочинності. Цей період став фундаментом для його подальшої кар’єри у системі прокуратури.
1990–1997 — кар’єра Піскуна стрімко зростає: він обіймає посади прокурора відділу прокуратури Київської області, прокурора-криміналіста, заступника прокурора Києво-Святошинського району та заступника прокурора Ірпеня. Згодом очолює слідчу частину відділу боротьби з організованою злочинністю прокуратури Київської області. У цей період він працював над складними кримінальними справами, набув досвіду управління колективом слідчих та координації розслідувань на регіональному рівні.
1997–2002 — начальник Слідчого управління податкової міліції, а згодом заступник начальника податкової міліції України. Піскун відповідав за розслідування складних економічних злочинів, зокрема ухилення від сплати податків та незаконні фінансові операції. Цей досвід зміцнив його авторитет серед колег і дав змогу перейти на державний рівень керівництва.
2002–2003, 2004–2005, 2007 — тричі обіймав посаду Генерального прокурора України. Його робота на цій посаді була позначена низкою скандалів та політичних конфліктів, але водночас він активно реформував прокуратуру та боролся з корупцією на високому рівні. Відомо, що його звільнення з посади у 2003 та 2007 роках супроводжували гучні суспільні дискусії.
2006–2012 — народний депутат України V та VI скликань, обраний за списками Партії регіонів. Був членом Комітету Верховної Ради з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, де займався розробкою та вдосконаленням законодавчих актів у сфері юстиції та правоохоронних органів.
2014 — балотувався до Верховної Ради від партії «Сильна Україна», але не пройшов до парламенту. Цей етап показав його спробу залишатися активним у політиці, незважаючи на зміну політичного ландшафту в Україні.
2020 — призначений радником Генпрокурора Ірини Венедіктової. На цій посаді працював недовго, однак його консультації використовувалися для стратегічного планування дій Генпрокуратури.
Громадська діяльність — з 2001 року активно займається розвитком юридичної спільноти: був заступником, а згодом головою Союзу юристів України, віцепрезидентом Міжнародного фонду юристів України, а також членом Вищої ради юстиції України. Піскун активно підтримує професійні ініціативи, конференції та правознавчі проєкти, впливаючи на розвиток української правової системи.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Fadmin%2Fb6ed274e-3ac6-4411-a9e0-60f0dd78b07b.jpeg)
Компромат
У грудні 2025 року колишній генеральний прокурор України Святослав Піскун опинився в центрі міжнародного скандалу. Французька поліція провела обшуки на його приватній віллі та тимчасово затримала його у зв’язку з розслідуванням можливої легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом.
Під час обшуку правоохоронці вилучили значні цінності: 90 тисяч євро готівкою, 3 кг золотих злитків, 18 годинників преміальних марок загальною вартістю понад 1 мільйон євро.
За даними французьких слідчих, Піскун не зміг надати документи, які б підтверджували походження готівки, законність купівлі золота та ввезення дорогих годинників на територію Франції. Після затримання його відпустили, але провадження щодо можливої легалізації коштів триває.
Цей інцидент став продовженням низки скандалів у кар’єрі Піскуна. У 2012 році він голосував за так званий «Закон Ківалова-Колесніченка» про засади державної мовної політики, який пізніше Конституційний Суд визнав неконституційним. Цей закон викликав широкий суспільний резонанс і критику як серед політиків, так і серед громадськості.
Не менш контраверсійним був 2007 рік, коли Піскун одночасно працював на посаді Генерального прокурора та зберіг депутатський мандат у Верховній Раді. Поєднання роботи у виконавчій та законодавчій гілках влади стало предметом критики з боку експертів і ЗМІ та спричинило публічну дискусію про конфлікт інтересів.
Таким чином, навіть на тлі блискучої кар’єри у прокуратурі та парламенті, Піскун регулярно опинявся у скандальних ситуаціях, що робить його фігуру неоднозначною в українській
Декларація
Святослав Піскун володіє значним майном та цінностями, які за даними ЗМІ викликали інтерес правоохоронців у Франції. Під час обшуків на його віллі було вилучено 90 тисяч євро готівкою, 3 кг золотих злитків та 18 елітних годинників на суму понад 1 мільйон євро. Піскун не надав документи, що підтверджують законність походження цих коштів, що стало підставою для відкриття провадження за підозрою у легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом.
З огляду на багаторічну кар’єру на керівних посадах у прокуратурі та парламенті, статки Піскуна виглядають вражаюче і викликають численні запитання щодо джерел їх походження.