/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Fadmin%2F72675c1e-ba52-4cd6-8006-00d89c2ae874.jpeg)
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Fadmin%2F72675c1e-ba52-4cd6-8006-00d89c2ae874.jpeg)
Рабінович Вадим Зіновійович: медіамагнат, нардеп і керівник партії ОПЗЖ
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Fadmin%2F29b6d452-37a8-4a03-87bb-1de4f57c0cbf.jpeg)
Рабінович Вадим Зіновійович — український політик та бізнесмен, президент холдингу RC-Group і медіакомпанії Media International Group, народний депутат 9-го скликання від партії “Опозиційна платформа — За життя”, колишній президент київського ФК “Арсенал”.
Біографія
Вадим Рабінович народився 4 серпня 1953 року в Харкові.
Сім'я
Вадим Рабінович народився в сім’ї військового і лікаря. Він одружений, має трьох дітей: двох синів і дочку.
Освіта
Вищу освіту нардеп так і не отримав, оскільки на 4-му курсі був відрахований з Харківського автодорожнього інституту за незадовільну поведінку. За словами самого Рабіновича, його вигнали з ВНЗ за жарт із політичним підтекстом.
Кар'єра
Кримінальний початок
Після армії Вадим Зіновійович влаштувався в харківське будівельне управління майстром. Після двох судимостей за незаконну діяльність і фінансові махінації в особливо великих розмірах Рабінович разом зі ще одним колишнім ув'язненим заснував фірму "Пінта".
До 1992 року намагався заробляти на продажі італійських меблів і британської косметики в Україні, але, оскільки цей бізнес не пішов, зайнявся експортом металу.
Восени 1993 року очолив представництво австрійської фірми "Нордекс" в Україні, яка за президентства Леоніда Кравчука була монопольним постачальником російської нафти. Гендиректором компанії "Нордекс" був глава "російської мафії" Григорій Лучанський, зв'язок з яким негативно вплинув на репутацію Рабіновича.
Влітку 1995 року він зареєстрував в Женеві компанію "ОСТЕКС АГ", якою наполовину володів "Нордекс". Однак уже через рік Рабінович викупив ці акції за 500 000 доларів, остаточно розірвавши співпрацю з Лучанським. Тоді ж він заснував ще одне підприємство RICO, яке незабаром було переназвано в RC-Capital-Group.
У 1999-му за результатами слідства СБУ Рабіновичу було заборонено в'їжджати в Україну протягом 5 років.
Сам же бізнесмен пояснював цю заборону суперечкою з секретарем РНБО Володимиром Горбуліним. Ходили також чутки, що в'їзд на територію України Рабіновичу був заборонений через те, що він займався незаконними поставками зброї з України або ж фінансував передвиборчу кампанію кандидата в президенти Олександра Ткаченка.
Бізнес в масмедіа
У бізнесі Вадима Рабіновича дуже цікавила сфера масмедіа. Так, за даними ЗМІ, в 1995 році він виступив співзасновником телекомпанії "Студія 1 + 1", хоча власники цього підприємства й заперечують його участь у заснуванні "Плюсів". Через два роки бізнесмен продав половину всіх акцій телеканалу як мінімум за 10 мільйонів доларів.
У 1998-му він заснував видавничий дім "CN - Столичні новини", під контролем якого перебувало кілька видань. Тоді ж голосно розірвав співпрацю з керівництвом "Плюсів".
У 2000-му Рабінович зареєстрував нову компанію Media International Group (MIG), під якою об'єднав свій видавничий будинок, три газети, а також кілька новинних інтернет-сайтів.
Влітку 2007-го він викупив у Київській міськдержадміністрації ФК "Арсенал", але вже на початку 2009-го продав клуб Леоніду Черновецькому, який на той момент був мером столиці.
Взимку 2012-го бізнесмен придбав телеканали News One і Jewish News. Перший через два роки продав нардепу із "Опоблоку" Євгену Мураєву.
Політична діяльність
Вадим Зіновійович Рабінович нерідко фінансував різні політсили. У 2014 році він і сам балотувався в президенти України. Хоча вибори він програв, але результати голосування всіх здивували. Так, за медіамагната проголосувало майже півмільйона виборців, що вдвічі більше, ніж за того ж Тягнибока або Яроша, які були більш відомі як політики.
Програвши президентські вибори, Вадим Рабінович виграв парламентські, пройшовши восени того ж року до Верховної Ради від "Опозиційного блоку".
У 2016-му нардеп вийшов з "Опоблоку" і разом з Євгеном Мураєвим заснував власну партію "За життя", яка успішно діє донині.
У липні 2019-го Рабінович знову став народним депутатом ВР 9-го скликання, в яку пройшов під 2-м номером у виборчому списку "Опозиційної платформи — За життя". У серпні цього ж року призначений головою фракції.
Спершу Рабінович збирався балотувавтися у президенти в 2019 році як єдиний кандидат від Опоблоку. Однак згодом заявив, що свою кандидатуру висувати не буде, пояснивши це своїм віросповіданням.
“Я довго думав цю ніч і, мені здається, що я, як людина, що сповідує іудаїзм, не можу і не маю морального права бути суддею в питаннях православ'я, що є безумовним обов'язком майбутнього Президента”, — заявив Рабінович.
Вадим Рабінович зараз
Зараз Вадим Рабінович продовжує впливати на стан справ у державі в кріслі народного депутата України та лідера власної політсили. У Верховній Раді Вадим Рабінович є головою підкомітету з питань міграційної політики та громадянства Комітету ВР України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та АР Крим.
Зараз Вадим Рабінович активно критикує чинну владу (детальніше у розділі Компромат).
Компромат
Судимості та тюремне ув'язнення
На початку 1980 року Вадим Рабінович був заарештований за звинуваченням у фінансових махінаціях. Через кілька місяців завдяки особистому втручанню тодішнього Генпрокурора його відпустили. Тоді він зайнявся іншою незаконною діяльністю.
На початку 1982-го був заарештований повторно. На цей раз суд виніс Рабіновичу вирок у вигляді 14 років позбавлення волі в колонії суворого режиму.
Крім того, у нього було конфісковано майно і видана заборона на зайняття професійною діяльністю протягом 5 років. При цьому, вже в 1991 році він вийшов на свободу.
Ходять чутки, що під час перебування бізнесмена в колонії його завербували в КДБ. Однак сам він цю інформацію спростовує, говорячи, що всього лише зображував співпрацю, після чого підписав документ про її припинення.
Скандал через поставки зброї
Говорять, отримавши заборону на в'їзд в Україну, він хотів пересидіти цей термін в Ізраїлі, але, оскільки незаконний продаж зброї зачепив інтереси багатьох країн, ним зайнялися не тільки українські та російські правоохоронні органи, а й ізраїльські. Так, українська влада була обурена поставками танків в Ліберію, російська — постачанням зброєю талібам і чеченцям, європейці — продажем боєприпасів Югославії, а американці та ізраїльтяни — поставками комплектуючих до Ірану.
Утім, коли 1999 року СБУ очолив Леонід Деркач, Рабінович зміг повернутися в Україну.
Перепалка в Раді
На початку засідання нардепи Дмитро Разумков та Ірина Геращенко від партій "Слуга народу" і "Європейська солідарність" зажадали від Вадима Зіновійовича виступати в парламенті українською мовою. Той у свою чергу попросив уточнити, в якому пункті регламенту це передбачено. Коли йому зачитали відповідну статтю регламенту, депутат заявив, що вони ще не Верховна Рада, і запропонував користуватися перекладачем.
Рабінович, ОПЗЖ та імпічмент Зеленському
У лютому 2021 року в ОПЗЖ ініціювали початок процедури імпічменту чинного президента України Володимира Зеленського — почали збирати підписи. Тоді Вадим Рабінович виступив від імені всієї партії у Верховній Раді. Володимира Зеленського він на всю країну назвав “фашистським дияволом”.
Рабінович і Кива
Декларація
Згідно з декларацією, поданою в березні 2021 року, Вадим Рабінович не має взагалі ніякої нерухомості, оскільки вся вона записана на дружину. Це чотири великі особняки (у Києві та області), три земельні ділянки та квартира.
З цінного майна Рабінович декларує наручний годинник, два ордени та дві картини.
Разом із дружиною Вадим Рабінович має чотири легкові автівки (Lexus GX460, Lexus LX470, Lexus LX570, TOYOTA LAND CRUISER 200) та два водні засоби (Eagle 645L і Yamaxa VX 1100-H).
Дохід Вадима Рабіновича за рік склав 80 мільйонів 649 тисяч 876 гривень. Дружина за рік заробила 52 тисячі 691 гривню.
Грошові активи (заощадження) родини: 13 мільйонів 175 тисяч 656 гривень, 400 тисяч 218 доларів та 13 тисяч 775 євро.