Депутат ВР (V-VIII скликання), Глава наглядової ради Луганського національного університету ім. Т. Г. Шевченка
Дата народження: 02.02.1957 р.
Рідне місто: Білокуракине (Луганська область)
Віталій Курило отримав освіту історика в Луганському національному університеті ім. Т. Г. Шевченка.
Закінчивши ВНЗ, він став шкільним учителем історії. Пізніше Віталій продовжив навчання на аспірантурі та поступово почав будувати кар'єру в університеті. У 1996-му році Віталій Курило обійняв посаду голови управління освіти при Луганській обладміністрації. Через рік він перейшов на посаду ректора ЛНУ ім. Т. Г. Шевченка.
У 2006-му році Курило став парламентським депутатом і президентом ЛНУ ім. Т. Г. Шевченка.
Особисте життя
Віталій Курило одружений. Ім'я його дружини — Наталя. У пари двоє дітей: син Андрій (1981 р. н.), юрист, і дочка Тетяна (1989 р. н.), викладач. У Віталія є двоє онуків: Катерина та Олексій.
Скандали
Віталій Курило не любить розповідати пресі про свої молоді роки. Про це із задоволенням розповідають його колишні однокурсники та співробітники. Правда, називати своїх імен вони не бажають, посилаючись на мстивість і злопам'ятність Віталія.
За словами інсайдерів, у студентські роки Курило не відрізнявся розумом і кмітливістю. Проте у 25 років йому вдалося стати членом КПРС. Рецепт його успіху простий: Віталій був улесливим і дуже липким молодиком. Крім того, він не нехтував стукацтвом, за що не раз отримував по фізіономії.
Переконаний комуніст мріяв стати парторгом педінституту. Для цього Віталій Курило ліз зі шкіри ще коли працював на кафедрі історії. Перешкодою до мрії стала пікантна частина його власного тіла. Сексуальні стосунки та домагання студенток викликали значний скандал, адже в Радянському Союзі сексу немає.
Все ж Віталію вдалося зам'яти цей випадок. Пізніше він став проректором, але конфлікти з колегами тривали. Тоді Віталій Курило подав свою кандидатуру на посаду голови управління освіти в місцевій облдержадміністрації. Подейкують, що отримати посаду йому допомогли зв'язки у Києві та кругленькі хабарі. На новому місці стосунки з колегами кращими не стали. Конфлікти посилювала відверта некомпетентність Віталія. Проте, йому вистачило компетенції, щоб влаштувати вибори ректора в інституті, де Курило був проректором. Шляхом погроз і підкупів йому вдалося усунути конкурентів і всістися в ректорське крісло.
До секс-корупції додалися й інші способи для задоволення своїх потреб. Так, щоб отримати освіту за рахунок бюджетних коштів, потрібно було заплатити Віталію Курилу 1500 USD. За окрему плату можна було придбати дисертацію.
Хабарі допомогли йому купити місце в партії Юлії Тимошенко. Кинувшись у політику, Віталій Курило не залишив рідний ВНЗ. Щоб далі заробляти на ньому, Курило створив наглядову раду, яку сам же очолив. На це місце претендував С. Я. Харченко. Віталій Курило пообіцяв йому місце в столичному науковому інституті, якщо Харченко поступиться йому. Харченко поступився, а Курило не виконав обіцянку. Ректором ВНЗ він поставив підконтрольну людину — маргінала-алкоголіка С. В. Савченка.
Будучи членом «Батьківщини», Віталій агітував своїх студентів підтримати партію Тимошенко на виборах. У 2010-му році Курило залишив політсилу Леді Ю. Подейкують, що його звідти поперли за політичну зраду.
Статок
514376 грн — саме стільки заробив у 2018-му році Віталій Курило згідно з його декларацією. В якості компенсації за проїзд він отримав 90000 грн. Пенсія Віталія налічує 128880 грн. Викладацька діяльність принесла Курилові ще 44371 грн.
Стипендія від НАПН склала 55212 грн. Банківські відсотки додали 57137 грн. Від відчуження рухомого майна народний слуга отримав 980000 грн.
На банківських рахунках Віталій Курило тримає 265999 грн, 15531 EUR та 15081 USD. У готівці він зберігає 4000 EUR, 40000 USD та 980000 грн.
Родині Курило належить 7 земельних ділянок, житловий будинок, квартира та автомобіль «Toyota RAV4».
Фото й відео