Віталій Жиленко

Віталій Жиленко: депутат-будівельник, який опинився у центрі «дров’яного» скандалу

Сумський депутат Жиленко Віталій Миколайович, який роками поєднував будівельний бізнес із політикою, опинився в центрі гучного корупційного скандалу. Із фігуранта розслідувань про «дров’яні» схеми він стрімко перетворився на героя історії про втечу від правоохоронців — просто через вікно на заправці.

1. Біографія
2. Освіта
3. Сім’я
4. Кар’єра
5. Компромат
6. Декларація

Біографія

Віталій Миколайович Жиленко народився 24 грудня 1976 року в місті Суми. У політику прийшов із бізнесу — більшу частину життя працював у будівельній сфері. Починав із простих професій — водія та менеджера, поступово виріс до керівних посад у будівельних компаніях. З 2010 року — активний учасник місцевої політики. Неодноразово обирався депутатом Сумської міської ради різних скликань. Станом на останні роки — депутат міськради та радник міського голови.

Освіта

Віталій Жиленко здобував вищу освіту вже у досить зрілому віці — фактично паралельно з бізнесом і політичною діяльністю. У 2015 році він закінчив Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», де отримав ступінь бакалавра за напрямком «маркетинг». Вже за рік, у 2016-му, здобув ще один диплом — цього разу юридичний — у Харківський національний університет внутрішніх справ.

При цьому профільної освіти у сфері будівництва, де він зробив основний капітал і кар’єру, у нього немає. Утім, це не завадило йому роками працювати на керівних посадах у будівельних компаніях і заходити у великі підряди.

Сім’я

Віталій Жиленко одружений. Його дружина — Ірина Жиленко, займається підприємницькою діяльністю і, судячи з декларацій, відіграє важливу роль у фінансовій моделі родини. Подружжя виховує двох синів — Валентина та Назара.

Окремої уваги заслуговує розподіл активів у сім’ї. Значна частина нерухомості та майна оформлена саме на дружину. Йдеться не лише про житло, а й про комерційні об’єкти — нежитлові приміщення, земельні ділянки, а також об’єкти бізнесового використання.

Така практика є типовою для українських політиків і чиновників: формально активи належать членам сім’ї, але фактично залишаються в орбіті впливу самого посадовця. Це дозволяє зменшити публічні ризики та уникати зайвої уваги до походження майна. Водночас саме дружина демонструє помітні доходи від підприємницької діяльності, що також підсилює роль сім’ї як фінансового тилу політика.

Кар'єра

Кар’єрний шлях Віталія Жиленка — типовий для місцевих політико-бізнесових еліт: від роботи «знизу» до контролю над ресурсними галузями і входу у владу. Свою трудову діяльність він почав у 1990-х роках — у період становлення українського приватного сектору. У 1994–2006 роках працював водієм, експедитором і менеджером у приватних компаніях, де, ймовірно, сформував базові зв’язки та розуміння бізнес-процесів.

Уже з 2006 року Жиленко різко переходить на керівні позиції. Спочатку очолює ЗАТ «Укрпромспецбуд», пов’язане з будівельною галуззю, після чого протягом кількох років змінює керівні посади у профільних компаніях — ТОВ «ПМК-45» та ТОВ «Сумбудтранс». Саме будівництво стає його ключовою сферою діяльності, яка в Україні традиційно пов’язана з великими бюджетними потоками, інфраструктурними проєктами і держзакупівлями. Підприємства, де працював Жиленко, займалися розробкою ґрунтів, будівництвом доріг, мостів, гідротехнічних споруд і полігонів для відходів — тобто працювали у сегменті, де обертаються значні державні кошти.

З 2012 року він очолює Асоціацію будівельних підприємств, що дозволяє впливати на ринок уже не лише як бізнесмен, а й як представник галузевого об’єднання. Паралельно з 2014 року залишається заступником директора ТОВ «Сумбудтранс», зберігаючи безпосередній зв’язок із комерційною діяльністю. Така комбінація — бізнес, галузевий вплив і доступ до ринку підрядів — формує основу його економічного ресурсу.

У політику Жиленко зайшов у 2010 році, коли був обраний депутатом Сумська міська рада від Партія регіонів. Відтоді він практично безперервно зберігає мандат: був депутатом VI, VII та VIII скликань міськради, що свідчить про стабільний вплив на місцевому рівні. Паралельно намагався вийти у велику політику — балотувався до Верховної Ради у 2014 році як самовисуванець і у 2019 році від Опозиційна платформа — За життя, однак обидві спроби завершилися безрезультатно.

Політична кар’єра Жиленка чітко прив’язана до сил, які в Україні асоціювалися з проросійським політичним табором. Він послідовно представляв Партія регіонів, Опозиційний блок та Опозиційна платформа — За життя. Лише після початку повномасштабної війни у 2022 році він заявив про вихід із ОПЗЖ, що виглядає радше як реакція на зміну політичних реалій, ніж на еволюцію власних поглядів.

Загалом кар’єра Жиленка — це поєднання бізнесу в будівельній сфері, тривалої присутності у міській владі та спроб масштабувати політичний вплив на національний рівень. Саме така модель, типова для українських регіонів, забезпечує доступ до ресурсів, але водночас привертає увагу до можливих конфліктів інтересів і корупційних ризиків.

Компромат

Віталій Жиленко — один із тих місцевих політиків, чия діяльність регулярно потрапляє у поле зору журналістів і правоохоронців. Найгучніші історії пов’язані з використанням бюджетних коштів і можливими корупційними схемами.

Найбільш резонансною стала так звана «дров’яна схема», яка стосувалася забезпечення опалення навчальних закладів у Сумській області. За даними журналістських розслідувань і матеріалів слідства, група осіб, серед яких називають і Жиленка, могла організувати механізм постачання дров без належних документів. Суть схеми полягала не стільки у самих поставках, скільки у паперовому оформленні: через підконтрольні структури або пов’язаних підприємців створювалися фіктивні документи, які дозволяли легалізувати витрати і водночас переводити бюджетні кошти у готівку.

Додаткового резонансу цій історії надало відео, оприлюднене у 2025 році. На записі зафіксована розмова, де людина з голосом, схожим на Жиленка, фактично прямо говорить про зацікавленість не в самій продукції, а у документах, які дозволяють «провести» операцію. У розмові також звучать деталі щодо можливого відсотка за «послуги» з оформлення таких паперів. Сам Жиленко публічно не коментував ці записи або не надав чіткої позиції щодо їх змісту.

Кульмінацією цієї історії стали події березня 2026 року, коли правоохоронці спробували вручити Жиленку підозру у справі, що стосується підкупу та корупційних дій. За інформацією з відкритих джерел, на той момент депутат перебував за межами Сумської області — у західних регіонах України. Його автомобіль зупинили на території Львівської області, після чого, за версією свідків і повідомлень у медіа, він попросився до вбиральні на одній із заправок і зник, вистрибнувши через вікно.

У результаті підозру правоохоронці вручили його дружині, яка перебувала разом із ним. Сам Жиленко на той момент уникав контакту зі слідством, а його місцезнаходження залишалося невідомим. Цей епізод лише підсилив суспільний резонанс і став одним із найбільш обговорюваних кейсів у регіональній політиці.

Окрім «дров’яної» справи, ім’я Жиленка фігурувало і в інших антикорупційних розслідуваннях. Зокрема, йдеться про можливі тендерні махінації у сфері будівництва — галузі, де він має безпосередній бізнес-інтерес. Пов’язані з ним компанії неодноразово працювали з бюджетними підрядами, що традиційно привертає увагу до потенційних конфліктів інтересів, завищення вартості робіт або узгоджених дій під час тендерів.

Таким чином, репутація Жиленка формується не лише через політичну діяльність, а й через постійну присутність у скандалах, пов’язаних із розподілом бюджетних ресурсів. Частина цих історій перебуває на стадії розслідувань, однак уже зараз вони суттєво впливають на його публічний образ.

Декларація

Фінансова декларація Віталія Жиленка демонструє доволі типову для місцевого депутата модель — офіційно помірні доходи при наявності значного обсягу майна, зосередженого переважно на членах сім’ї. Водночас окремі деталі вказують на значно ширші фінансові можливості, ніж це може здатися з першого погляду.

Основним джерелом доходу самого Жиленка є заробітна плата в Сумська міська рада, яка за рік становить близько 297 тисяч гривень. Окрім цього, він отримує дохід від роботи у комунальному підприємстві «Міськводоканал», де обіймає посаду, пов’язану з міжнародними відносинами та інвестиціями. У сумі ці надходження формують офіційну фінансову базу депутата, однак вони виглядають доволі скромно на фоні наявних активів.

Натомість значно активніше у фінансовому плані проявляє себе дружина — Ірина Жиленко. Вона декларує як заробітну плату, так і дохід від підприємницької діяльності, який перевищує 450 тисяч гривень на рік. Саме на неї оформлена більшість ключових активів родини, що є типовою практикою для українських посадовців, коли майно юридично виводиться з-під прямого декларування основного фігуранта.

У частині нерухомості сім’я виглядає досить забезпеченою. У власності або користуванні є житловий будинок площею понад 236 квадратних метрів, кілька земельних ділянок, а також низка нежитлових приміщень — зокрема складські об’єкти та комерційна нерухомість, включно з кафе. Окремо фігурує об’єкт незавершеного будівництва, що може свідчити про подальше розширення активів. При цьому значна частина цієї нерухомості записана саме на дружину, що ще раз підкреслює характерну для таких родин модель розподілу власності.

Автопарк також не виглядає скромним, хоча формально частина транспортних засобів оформлена не безпосередньо на Жиленка. У декларації вказані Skoda Octavia 2011 року, а також більш нові автомобілі — Skoda Kodiaq 2021 року і Toyota Highlander Hybrid 2024 року. Водночас останні дві машини записані на юридичну особу, пов’язану з бізнесом родини, що дозволяє користуватися дорогими авто без прямого володіння. Дружина також має власний автомобіль — ВАЗ 2107.

Окрему увагу привертають грошові активи. Жиленко декларує значні обсяги готівки — близько 890 тисяч гривень і 10 тисяч доларів США. Ще 400 тисяч гривень готівкою зберігає його дружина. Наявність таких сум «на руках», а не в банківських установах, традиційно викликає запитання, хоча формально не є порушенням.