Макеєнко Володимир Володимирович: соратник Порошенка, ексрегіонал, мільйонер, земельний магнат
Макеєнко Володимир Володимирович - депутат-перебіжчик, який за кілька років парламентської діяльності змінив низку політсил і в підсумку осів у Партії регіонів, де йому надали велику довіру. Під час президентських виборів 2019 року за допомогою власного телеканалу "Прямий" підтримував Порошенка і намагався дискредитувати його головних опонентів Тимошенко і Зеленського. Незважаючи на скромну роботу чиновника, отримує мільйонні доходи і володіє великою кількістю нерухомості.
1. Біографія
2. Сім'я
3. Освіта
4. Кар'єра
5. Компромат
6. Декларація
Біографія
Володимир Макеєнко народився 17 липня 1965 року в Росії (місто Калинець, Брянська область). Український політик. У минулому - глава Київської міськдержадміністрації. Нині планує зайняти місце міського голови.
Сім'я
Одружений зі Світланою Макеєнко. Виховує трьох дітей: синів Володимира і Павла, а також дочку Марію.
Освіта
Після закінчення школи хлопець вступив до Ленінградської академії цивільної авіації, де отримав спеціальність з експлуатації повітряного транспорту.
Після закінчення академії вступив до Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченко, в якому навчався на економічному факультеті.
Потім став студентом Інституту міжнародних відносин при КНУ ім. Т.Шевченка, де пройшов курси дипломатичної та консульської служби, які закінчив у 1993 році.
Кар'єра
Після закінчення Академії цивільної авіації Володимир Макеєнко протягом трьох років працював диспетчером служби управління повітряним рухом в Борисполі. Очевидно, ця робота була йому не до душі, оскільки незабаром він подався у велику політику.
У 1990-му успішно балотувався до Верховної Ради і став народним депутатом 1-го скликання. У парламенті займався питаннями у справах молоді.
У 1994-му отримав посаду заступника керівника торговельно-економічної місії посольства України в Росії. Через рік став фінансовим директором громадської організації "Молодь XXI століття", а також радником прем'єр-міністра України Євгенія Марчука.
З 1996 до 1998 року очолював акціонерне підприємство "Укргазпромбанк".
У 1998-му знову обраний народним депутатом Верховної Ради 3-го скликання, в яку пройшов від об'єднання Соціалістичної і Селянської партій. У парламенті займався питаннями розподілу держбюджету. Пізніше приєднався до фракції Петра Порошенка "Солідарність".
У 2002 році балотувався в Раду 4-го скликання вже від блоку Віктора Ющенка "Наша Україна". Утретє отримавши депутатський мандат, через кілька місяців змінив політсилу. На цей раз приєднався до фракції "Регіони України".
До парламенту 5-го скликання (2006 рік) Макеєнко пройшов вже від "Партії регіонів". Через рік на дострокових виборах до Верховної Ради в черговий раз став народним депутатом у складі "Партії регіонів". Спочатку займався питаннями державного бюджету, потім - забезпеченням діяльності ВРУ.
Крім того, був другою людиною в політсилі регіоналів - заступником керівника фракції, яку спочатку очолював сам Віктор Янукович, а після його обрання президентом - Олександр Єфремов.
У грудні 2012 року Володимир Макеєнко обраний народним депутатом України 7-го скликання за списками тієї ж "Партії регіонів".
На початку 2014-го був одним із парламентаріїв, які голосували за так звані "диктаторські" (антидемократичні) закони. Тоді ж призначений Януковичем на посаду глави КМДА, яку раніше займав Олександр Попов.
Також був членом політради регіоналів. 20 лютого 2014 року офіційно покинув Партію регіонів.
Посаду голови Київської міськдержадміністрації Макеєнко займав до березня 2014-го і був звільнений Олександром Турчиновим. У тому ж році під час позачергових виборів до Верховної Ради балотувався в парламент від партії "Сильна Україна", але так і не отримав депутатський мандат.
У жовтні 2015 року балотувався в мери Києва, а також до Київради від партії "Наш край", у списку якої був на першому місці. Є членом даної політсили.
Крім політичної діяльності, Макеєнко займається медіа-бізнесом. Володіє телеканалом "Прямий".
Компромат
"Сірий кардинал" регіоналів
Будучи вже довгий час політиком, Володимир Макеєнко вів не особливо публічний спосіб життя. Тому у нього склалася репутація "сірого кардинала", про що також свідчить той факт, що він довгий час займав керівні посади в Партії регіонів, а значить йому довіряли всередині фракції і в АП.
Купівля каналу "Тоніс"
У травні 2017 року політик повністю викупив телеканал "Тоніс", ставши одноосібним власником цього медіа-ресурсу. Після цього "Тоніс" припинив своє існування, а замість нього з'явився скандальний канал "Прямий". Статутний фонд компанії у 2010 році становив понад 16 мільйонів гривень.
Цікаво, що незадовго до того, як власником "Прямого" став Макеєнко, туди перейшла команда менеджерів каналу NewsOne, в тому числі і відомі журналісти Матвій Ганапольський і Євген Кисельов. Крім того, політик переманив ведучих Анатолія Анатоліча, Василису Фролову, Юлію Шпачинську, Сніжану Єгорову та інших.
Наприкінці року ексрегіонал переписав канал на кіпрську фірму, яку пов'язують з Петром Порошенком.
Було відмічено, що з початку віщання "Прямий" активно піарив президента Порошенка і його команду, а також жорстко критикував його головних конкурентів Юлію Тимошенко і Володимира Зеленського. Також телеканал помітно підтримував проросійського кандидата в президенти Юрія Бойка.
У листопаді 2018 року "Прямий" почав транслювати "Вата Шоу", яку веде блогер Андрій Карпов, розмовляючи з жителями Росії і ОРДЛО на політичні теми. Програма характеризується явним проросійським настроєм, а також рясним використанням нецензурної лексики та образ під час бесід.
У березні 2019 року Національна рада з питань телебачення і радіомовлення звинуватив канал "Прямий" у великій кількості порушень під час президентських виборів.
Українсько-американська "правда"
За даними ЗМІ, Володимир Макеєнко активно брав участь у створенні і розвитку інтернет-видання "Українська правда", про що ще в 2000-му Леонідові Кучмі доповідав глава АП Володимир Литвин. Про це стало відомо із записів розмов тодішнього президента, в кабінеті якого була організована прослушка. Згодом це спровокувало так званий "касетний скандал", який сильно похитнув репутацію політика і пов'язаних із ним осіб.
Після Помаранчевої революції (2004) адмініструванням медіа-холдингу "УП" зайнялася польська компанія Agora S.A. зі 100%-м американським капіталом, через що видання часто критикують за публікацію матеріалів у вигідному для американців світлі. При цьому формально "Українською правдою" володіє Сергій Притула.
Інтернет-партія України
Ще одна скандальна ситуація, в якій фігурував нардеп, сталася в листопаді 2005 року.
Тоді Володимир Макеєнко викупив за 50 тисяч гривень хакера Дмитра Голубова, якого українські правоохоронці звинувачували в шахрайстві і розкраданні коштів в особливо великих розмірах.
Як стверджували слідчі, в результаті діяльності хакера потерпілим було завдано збитків на загальну суму близько чотирьох мільйонів доларів. Його звинуватили в скоєнні злочинів за чотирма статтями КК, за що передбачається покарання у вигляді позбавлення волі строком до 12 років. Незважаючи на це, депутат назвав Голубова "цвітом української молоді" та допоміг уникнути кримінальної відповідальності.
Призначення на посаду голови КМДА
Коли Володимира Макеєнка, який раніше займав керівні посади у фракції регіоналів, призначили головою Київської міськдержадміністрації, думки чиновників про це розділилися. Одні називали його "смертником", інші ж обіцяли успіх у цій справі.
Один із заступників попереднього начальника КМДА відгукувався про Макеєнко як про приємну і товариську людину, але додавав, що ніхто не знає, чого від нього чекати.
Тодішній депутат Київради Тетяна Меліхова висловила припущення, що політик чимось не догодив Януковичу, оскільки той призначив його на цю посаду. За її словами, крім протистояння в самій адміністрації, в Києві багато невирішених питань, з якими Володимиру Володимировичу буде складно впоратися.
При цьому, депутат від Партії регіонів Михайло Чечетов запевняв, що Макеєнко - відмінна кандидатура на цей пост, оскільки за 30 років життя в столиці він добре розуміє проблеми міста і зможе "навести мости в Київраді".
Декларація
Згідно з електронною декларацією за 2011 рік, загальний дохід нардепа склав 8,7 мільйона гривень. З них лише 200 тисяч гривень йому було виплачено як заробітна плата на посаді депутат ВР. Більшу частину цих грошей (7,3 мільйонів) чиновник отримав від здачі майна в оренду. Ще 1,1 мільйон він отримав як відсотки від вкладів, а 35,8 тисячі гривень депутату-мільйонеру держава виплатила в якості матеріальної допомоги. Крім цього, він зберігав 4,7 мільйони гривень на банківському рахунку.
У 2013 році Макеєнко задекларував такий же дохід - 8,9 мільйонів гривень. Також він збільшив свої заощадження, які вже складали понад 10 мільйонів гривень.
За даними декларацій, у власності нардепа і його сім'ї знаходиться сім земельних ділянок загальною площею понад 9 гектарів, два приватні будинки площею 631 і 124 кв.м, п'ять просторих квартир, площа однієї з яких досягає майже 300 "квадратів", а також п'ять великих нежитлових приміщень.
Їздив Макеєнко на Audi 2005 року випуску. Ще в 2011-му у нього був BMW X5 2008 р.в., дохід від продажу якого відображення в декларації регіонала не знайшов.