Володимир Огризко

Огризко Володимир Станіславович: ексміністр закордонних справ і керівник Центру досліджень Росії

Огризко Володимир Станіславович — дипломат із 30-річним стажем, який працював в Німеччині та Австрії, очільник МЗС (2007-2009), заступник секретаря РНБО (2009-2010).

1. Біографія
2. Освіта 
3. Сім‘я
4. Кар‘єра
5. Цитати
6. Декларація
7. Посилання

Біографія

Володимир Станіславович Огризко народився 1 квітня 1956 року в місті Київ.

Освіта

Володимир закінчив Київський державний університет імені Тараса Шевченка. У 1978 році він отримав диплом спеціаліста-міжнародника і референта-перекладача з німецької мови.

З 1981 по 1983 рік Огризко служив у лавах радянської армії.

Кандидат історичних наук.

Сім’я

Володимир одружений на Ользі Огризко. Вона закінчила Київський державний університет.

У дипломата троє дітей: син Ростислав, а також дочки Євгенія та Олеся. Всі діти отримали освіту в Інституті міжнародних відносин КНУ ім. Тараса Шевченка. Син працює радником-посланником в українському посольстві в Німеччині.

Дочка Євгенія працювала на телеканалі «2+2» на посаді прессекретаря, була менеджером з комунікацій в British Council Ukraine та координатором проєктів в Центрі Анни Київської. Дочка Олеся була проєктним менеджером Офісу реформ Кабінету Міністрів, з 2020 року працює в представництві ООН в Україні.

Кар'єра

Після закінчення університету Володимир став співробітником Міністерства закордонних справ УРСР. З 1978 по 1991 (з перервою на службу в армії) він працював у відділі преси, пройшовши шлях від аташе до першого секретаря відділу.

Після отримання Україною незалежності, Огризко деякий час був радником відділу аналізу та координації МЗС. З 1992 по 1996 рік дипломат працював в українських посольствах в Німеччині та Австрії. Після повернення на батьківщину Огризко перейшов на роботу в президентську адміністрацію. Три роки він керував Управлінням зовнішньої політики.

З 1999 по 2004 рік Володимир керував українською дипмісією в Австрії, представляв Україну при міжнародних організаціях у Відні. У 2005 році Огризко зайняв посаду першого заступника очільника МЗС.

На початку 2007 року президент Ющенко вніс до Верховної Ради кандидатуру Володимира Огризка на посаду голови зовнішньополітичного відомства. Однак парламент два рази провалив голосування за нового міністра. У пресі тоді писали, що дипломат не бажаний для російської влади. У підсумку головою МЗС став Арсеній Яценюк, а Огризко зберіг посаду першого заступника.

Однак наприкінці того ж року Володимир все ж став міністром закордонних справ у новому уряді. На чолі відомства дипломат пробув лише півтора року.

У березні 2009 року нардеп-«регіонал» Василь Кисельов вніс до парламенту постанову про звільнення Огризка з посади міністра. Володимира звинувачували в погіршенні відносин з Російською Федерацією та провал політики євроінтеграції.

Крім того, міністр не захистив українські інтереси при розподілі континентального шельфу з Румунією (відмова Міжнародного Суду ООН задовольнити претензії України на розширення виняткової економічної зони навколо острова Зміїний). За відставку міністра проголосувало 250 парламентаріїв.

З березня 2009 по березень 2010 року дипломат працював на посаді заступника секретаря Ради національної безпеки і оборони. Подав у відставку за два дні інавгурації президента Януковича.

Восени 2010 року Володимир став членом партії «Наша Україна». Майже два роки він був заступником голови політради партії. Влітку 2012 року залишив партію.

На парламентських виборах 2012 року Огризко збирався балотуватися під 3-м номером «Української республіканської партії «Собор». Однак ще до виборів партія вирішила знятися.

Через два роки Володимир все-таки прийняв участь в парламентських виборах. На цей раз він балотувався по 223-му мажоритарному округу (частина Шевченківського району міста Києва) від партії «Ми Українці».

За ексміністра проголосувало 10,81% виборців. З цим результатом Володимир зайняв лише третє місце. На момент виборів Огризко займав пост головного радника голови правління ВАТ «Укрнафта».

З вересня 2014 року дипломат керує аналітико-інформаційним Центром досліджень Росії. Пише статті для таких ЗМІ, як «Новое время», «Українська правда».

У травні 2019 року Володимир Огризко зареєструвався як фізична особа-підприємець (діяльність в сфері зв'язків з громадськістю). Ексміністр входить в правління громадських організацій «Незалежная антикорупційна комісія» і «Українська асоціація зовнішньої політики».

Цитати

«Головна помилка старшої генерації західних політиків, які виросли за часів так званої «розрядки» у тому, що вони продовжують вірити у договороздатність Росії. А її насправді немає. Тому розмови про європейську безпеку разом з Росією — фантазії».

«РФ вважає порушенням міжнародного права введення проти неї санкцій ЄС. Але не вважає таким порушенням захоплення чужих територій. Через що і введено санкції. У цьому — суть російської ментальності: вкрасти, оголосити своїм і... щиро обурюватись, коли тебе називають злодієм».

«Підтримка США, як і наших європейських друзів, є критично важливою для України. Це зобов‘язує до проведення нарешті вкрай необхідних реформ. Нам допоможуть, тільки і ми маємо бути послідовними. А ще — це прямий сигнал Москві: вкрадене повернете і заплатите».

Декларація

Володимир Огризко вже десять років не перебуває на державній службі. Тому не зобов'язаний публікувати свою електронну декларацію на сайті НАЗК.

Посилання

Twitter