Володимир Загорій

Володимир Загорій: монополіст азартних ігор сім'ю якого називають "фарммафією"

Власник однієї з найбільших компаній із виробництва ліків. Володимир Загорій розбагатів за попередньої влади і став одним із фінансистів нової. А для лобіювання своїх інтересів "відправив" сина в парламент.

Біографія

Володимир Загорій народився 9 вересня 1951 року в селі Старий Калкаїв Полтавської області.

Освіта

Володимир Загорій має три вищих освіти. Першим дипломом, який отримав майбутній бізнесмен, став диплом фармацевта (1974). Через чотирнадцять років він отримав другу освіту в сфері економіки, а вже у віці сорока одного року Загорій закінчив вищу школу підприємництва при Київському державному економічному університеті.

Сім'я

Зі своєю дружиною Людмилою познайомився ще в студентські роки. Весілля зіграли на третьому курсі.

У Володимира Загорія двоє дітей. Син Гліб, який народився в Вологді, пішов по стопах батька. Має дві освіти економіста і фармацевта. З 1997 року працює на підприємстві батька.

У період з 2009 по 2014 рік був генеральним директором “Дарниці”. Пішов із займаної посади, оскільки став народним депутатом. У парламенті входить до фракції "Блок Петра Порошенка".

Двічі був одружений. Перша дружина Ольга Олексієнко, власниця кількох столичних бутиків і ювелірних магазинів. У шлюбі, який тривав одинадцять років, у Загорія-молодшого народилося троє дітей. Нинішня дружина - Катерина Котенко, український журналіст, входить до складу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення. Одружені Загорій-молодший і Котенко з 2016 року.

Є у Володимира Загорія і дочка. Однак її ім'я і біографія у відкритих джерелах відсутні.

Кар'єра

Після закінчення Ленінградського хіміко-фармацевтичний інституту, Володимир Загорій отримав розподіл в місто Вологда, де керував аптечним складом.

У 1979 році Володимир Загорій повернувся на Полтавщину.

Протягом десяти років він обіймав керівні посади на хіміко-фармацевтичному заводі в Лубнах.

У 1989 році Володимир Загорій перейшов на роботу на київський фармацевтичний завод “Дарниця”. Протягом шістнадцяти років був генеральним директором підприємства.

У 2007 році “Дарниця” стала першою українською фармацевтичною компанією, яка вийшла на фондовий ринок. П'ята частина акцій підприємства була продана датському холдингу Nord Star Pharmashare ApS. У тому ж році Володимир Загорій мало не втратив своє підприємство. “Дарниця” стала об'єктом рейдерської атаки з боку бізнесмена Михайла Кіпермана.

Зараз данці в особі Загорія-старшого наростили свій пакет акцій майже до 90%. Самим же холдингом керує Володимир Загорій. Таким чином він став практично єдиновладним керівником підприємства.

З 2009 року Володимир Загорій став головою наглядової ради заводу, а посаду гендиректора отримав його син-Гліб, який раніше очолював Наглядову раду. З чуток, за кілька місяців до "рокіровки" Загорії мали  намір продати “Дарницю” британським бізнесменам. Однак Володимир Антонович в останній момент відмовився від угоди.

На сьогодні “Дарниця” входить у трійку найбільших фармакологічних підприємств України. У першому півріччі 2018 року дохід від продажу продукції склав 1,36 мільярда гривень, що майже на 20% більше аналогічного показника в 2017 році.

Крім підприємницької, Володимир Загорій займається викладацькою та науковою діяльністю. У 2002 році отримав звання доктора фармацевтичних наук. Володимир Антонович більше двадцяти років викладає в Національній медичній академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, завідує кафедрою промислової, клінічної фармації та клінічної фармакології.

Володимир Антонович - автор 250 наукових робіт, 8 патентів і авторських свідоцтв, 7 монографій, 11 інструктивно-методичних рекомендацій та положень.

Компромат

“Дарницю” Володимир Загорій почав прибирати до рук з 1993 року, коли почалася приватизація. Він перетворив підприємство на закрите акціонерне товариство. За умовами приватизації, голова підприємства не мав права купити більше п'ятьох відсотків акцій. Однак Володимир Антонович став скуповувати інші акції у заводчан.

Звідки взялися кошти на покупку цих цінних паперів, невідомо. З чуток, нинішній голова Наглядової ради просто вкрав майже всі акції, скориставшись нерозумінням процесу приватизації працівниками заводу.

Також ходять чутки, що у привласненні “Дарниці” Володимиру Антонову дуже допоміг колишній міністр МОЗ Юрій Спіженко.

Батько і син Загорії вже не перший рік намагаються захопити в Україні фармацевтичний ринок. Для цього син Володимира Загорія і пішов до парламенту і саме від пропрезидентської партії.

Крім того, за чутками, в монополізації, фармацевтичного ринку Загоріям допомагала Олександра Павленко - колишній перший заступник міністерства охорони здоров'я. До речі, чиновниця довгий час була юристом підприємства.

Кілька разів стверджувалося, що керівники заводу “Дарниця” - спонсори передвиборної кампанії нинішнього столичного голови Володимира Кличка. А під час виборів мера Києва в 2015 році Загорії підтримували також і кандидата від провладних сил - Олександра Третьякова.

Неодноразово Володимира Загорія і його сина в пресі називали "гаманцем" нинішнього Президента України і Генерального прокурора.

Цікаво й те, що Володимир Антонович і його син відмінно знаходили спільну мову і з представниками попередньої влади в Україні. На засіданнях Кабінету Міністрів Миколи Азарова відкрито приймались рішення в інтересах фармацевтичної компанії Загоріїв. Ще при президенті Януковичеві керівників “Дарниці” називали "фарммафією". Корупційні схеми їм допомагала створювати тодішній міністр охорони здоров'я Тетяна Бахтєєва.

Для більш легкого випуску і реалізації фармпродукції підприємства Володимир Загорій “заручився підтримкою” Івана Бавикіна, який очолює Державний експертний центр. Свого часу він був помічником Гліба Загорія в парламенті.

У 2009 році було скоєно замах на Філю Жебровську, керівника фармацевтичної компанії “Фармак”, яка є одним з головних конкурентів “Дарниці” на фармакологічному ринку.

Одним із основних підозрюваних в організації злочину називали сина Володимира Загорія.

Подейкували, що тоді кримінальну справу закрили завдяки тому, що за Гліба Володимировича “замовила слово” його далека родичка - голова Ради РФ Валентина Матвієнко.

Існує думка, що вона також має частку в бізнесі фармакологічного гіганта. Крім того, їй належать і деякі офшорні компанії Володимира Антоновича і Гліба Володимировича.

Однак Володимир Антонович інформацію і про родинні зв'язки, і про частки в бізнесі спікера верхньої палати російського парламенту спростував. Хоча повідомив, що з Матвієнко знайомий. Вона була однокурсницею його дружини. А ось Гліб Володимирович свою участь в замаху називав дурістю і вказував, що замах більше схожий на інсценування.

Із керівником “Фармак” Володимир Загорій мав стару ворожнечу через ліки “Корвалол”.

Компанія Жебровської є монополістом із випуску цієї марки ліків. Протягом шести років Володимир Загорій вів судову тяжбу з вимогою позбавити “Фармак” монополії на випуск “Корвалолу”. Однак Феміда залишилася на боці Жебровської. Тоді Володимир Загорій налагодив випуск схожого продукту під назвою “Дарвілол”.

Судилися керівники “Дарниці” і з іноземними фармацевтичними компаніями. У 2015 році суд заборонив підприємству випускати ліки "Офтамірін", оскільки вони були копією ліків "Окомістин", які випускає австрійська компанія “Мегаінфарм”. Однак міністерство охорони здоров'я через два роки дозволило “Дарниці” і надалі випускати "Офтамірін".

Крім фармацевтичного бізнесу, сім'я Загорій намагається стати монополістом у сфері азартних ігор і лотерей.

Загорій-молодший є одним з керівників "Української національної лотереї". За кілька років частка на ринку цієї компанії виросла у вісім разів і склала 80%. Не в останню чергу це зростання відбулося завдяки мандату народного депутата.

У 2012 році фармкомпанія Загорія була оштрафована на суму більш ніж 15 мільйонів гривень. Причина - нечесна реклама ліків “Мірамістин”, які позиціонувалися як засіб додаткової протекції від ВІЛ-інфекції.

У 2017 році сімейство Загорій вирішило стати власниками одного з телеканалів. Об'єктом став канал “ZIK”, що належить підприємцю Петру Димінському. Спочатку Загорій-молодший і його дружина намагалися взяти канал в оренду терміном на три роки. Однак Димінський їм відмовив. Тоді Загорії спробували натиснути, використовуючи інформацію про його можливу причетність до дорожньо-транспортної пригоди, у результаті якої загинула 30-річна жінка.

У 2018 році фармацевтичну компанію звинуватили в тому, що вона займається торгівлею в невизнаній Донецькій Народній Республіці.

Товар оформлювався як експортний у кавказькі країни, Туреччину і Середню Азію, але насправді йшов на непідконтрольну Україні територію.

У цьому ж році фармацевтичним гігантом, яким керує Володимир Загорій, зацікавилася фіскальна служба. Підприємство підозрювали в ухиленні від сплати податків на суму півтора мільйона гривень.

Статки

Батько і син Загорій протягом останніх десяти років входять в сотню найбагатших українців. За даними різних журналів, статок Володимира Антоновича і Гліба Володимировича оцінюють від 84 до 122 мільйонів доларів.

Згідно з декларацією, Гліб Володимирович володіє колекціями зброї, картин ХІХ-ХХІ століть, антикваріату. Крім “Дарниці”, він є кінцевим бенефіціаром ще п'ятнадцяти фірм і компаній.