Жан-Клод Ван Дам

Ван Дам Жан-Клод: американський актор і зірка бойовиків 1980-90 років

Ван Дам Жан-Клод — у квітні 2025 року став фігурантом кримінальної справи про торгівлю неповнолітніми румунськими дівчатами

Біографія

Жан-Клод Каміль Франсуа Ван Варенберг, відомий всьому світу як Жан-Клод Ван Дам народився 18 жовтня 1960 року в комуні Берхем-Сент-Агат, регіон Брюссель-Капітал, Бельгія.

Освіта

У дитинстві Жан-Клод був худорлявим і сором'язливим хлопчиком, що спонукало батька в 10 років записати його в школу карате стилю Шотокан під керівництвом тренера Клода Гетца. 

Тут почався його шлях у бойові мистецтва. Жан-Клод тренувався із завзятістю, і до 18 років заслужив чорний пояс другого дана з карате. У 12 років він вступив до Національного центру карате в Бельгії, де провів чотири роки, вдосконалюючи техніку.

Пізніше він доповнив свої навички кікбоксингом, беручи участь у повноконтактних боях під керівництвом Домініка Валери, відомого французького майстра. 

У 16 років Жан-Клод захопився балетом, який вивчав протягом п'яти років, вважаючи його не тільки мистецтвом, а й складною фізичною дисципліною. Він зазначав:«Балет — це випробування, яке загартовує тіло для будь-якого спорту». 

Згодом Ван Дам освоїв елементи тхеквондо і муай-тай, розширюючи свій арсенал бойових технік. Культуризм став ще одним захопленням: він почав піднімати тяжкості, щоб розвинути мускулатуру, що призвело до перемоги на конкурсі «Містер Бельгія» в 1978 році. 

Формальної академічної освіти у нього не було — всі його знання і навички формувалися через спорт і самонавчання. У молодості він черпав натхнення у кінозірок, таких як Чарльз Бронсон, Брюс Лі, Джеймс Дін, Стів Маккуїн та Сильвестр Сталлоне, що визначило його мрію стати актором.

Сім'я

Жан-Клод народився в сім'ї Ежена Ван Варенберга, який працював бухгалтером і флористом, і Еліани, домогосподарки. Його батько, бельгієць, вільно володів французькою та фламандською мовами, а мати була фламандкою за походженням. 

Особисте життя актора було насиченим і неоднозначним. Він одружувався п'ять разів з чотирма жінками. Перший шлюб з Марією Родрігес тривав з 1980 по 1984 рік, але дітей у ньому не було. 

У 1985 році він одружився на Синтії Дердеріан, проте пара розлучилася вже через рік. У 1987 році він одружився з бодібілдеркою Гледіс Португес, яка народила йому двох дітей: сина Крістофера (20 травня 1987 року) і дочку Б'янку Бріджит (17 жовтня 1990 року). Цей шлюб закінчився розлученням у 1992 році через напружені стосунки та його справи на стороні.

У 1994 році Жан-Клод одружився на актрисі і моделі Дарсі Лап'єр, і 10 жовтня 1995 року у них народився син Ніколас. Цей шлюб також завершився розлученням у 1997 році, частково через його залежність від наркотиків та невірність актора. 

У 1999 році він повернувся до Гледіс Португес, з якою знову одружився, і цей союз зберігається донині. 

У 1994 році, під час зйомок фільму «Вуличний боєць» в Таїланді, у нього був короткий роман зі співачкою Кайлі Міноуг, про що він розповів в інтерв'ю в 2012 році, шокувавши Дарсі, яка тоді була вагітна їхнім сином.

Його діти пішли по стопах батька: Крістофер і Б'янка знімалися в декількох його фільмах, таких як «Універсальний солдат: Регенерація» та «Ігри кілерів».

Кар'єра

Спортивна кар'єра Жан-Клода почалася рано. У 12 років він став членом Національного центру карате в Бельгії, де навчався чотири роки під керівництвом Клода Гетца.

З 15 років Ван Дам почав виступати на змаганнях з карате, а з 1976 по 1980 рік провів 44 бої в турнірах повноконтактного і безконтактного формату, здобувши 40 перемоги і зазнавши 4 поразки. 

У 1979 році Жан-Клод став чемпіоном Європи з карате в середній вазі в рамках Європейської професійної асоціації карате, а також посів друге місце на турнірі Challenge Coupe des Espoirs, перемігши 25 суперників і поступившись лише у фіналі своєму товаришу по команді Анджело Спатаро. У 1978 році Ван Дам завоював титул «Містер Бельгія» в культуризмі. 

8 березня 1980 році в Брюсселі на арені Forest National Ван Дам здобув перемогу над Патріком Тегелсом в бою, який пізніше назвав найбільш значущим у своїй кар'єрі. 

Тегельс, який раніше двічі перемагав його, отримав нокаут у першому раунді після удару в ніс. З 1977 по 1982 рік у повноконтактному кікбоксингу Жан-Клод провів 19 боїв, вигравши 18 з них нокаутом і програвши лише один раз. 

У 1982 році Ван Дам завершив спортивну кар'єру, продавши свій тренажерний зал California Gym в Брюсселі, який приносив до 15 тисяч доларів на місяць, і з 3 тисячами доларів в кишені відправився до США разом з другом Мішелем Кіссі, щоб підкорити Голлівуд.

Перші роки в Америці були важкими. Жан-Клод брався за будь-яку роботу: він був водієм лімузина, вишибалою в барі Чака Норріса, доставником піци, укладальником килимів і тренером з карате. 

Його дебют в кіно відбувся в 1984 році з невеликої ролі у фільмі «Брейкданс», де він з'явився в масовці. У тому ж році він брав участь у трюках для фільму «Зниклі безвісти» з Чаком Норрісом.

У 1986 році Жан-Клод отримав першу помітну роль — російського лиходія Івана Крашинського у фільмі «Не відступати і не здаватися». Ця роль привернула до нього увагу продюсерів.

Прорив стався в 1988 році з фільмом «Кривавий спорт», заснованим на історії Френка Дакса. З бюджетом в 1,5 мільйона доларів картина зібрала 65 мільйонів, зробивши Ван Дама зіркою бойовиків. Того ж року він зіграв ще одного російського антагоніста в «Чорному орлі» з Шо Косогі.

У 1989 році вийшов фільм «Кіборг», а також «Кікбоксер», де він виконав роль Курта Слоуна. Обидва фільми стали комерційно успішними: «Кікбоксер» з бюджетом у 3 мільйони доларів приніс понад 50 мільйонів. 

У 1990 році Ван Дам знявся в «Наказано знищити», де втілив образ поліцейського під прикриттям.

У 1991 році в «Подвійному ударі» Жан-Клод вперше зіграв подвійну роль — братів-близнюків. Картина стала хітом, зібравши 30 мільйонів доларів в США. У 1992 році «Універсальний солдат» з Дольфом Лундгреном приніс 102 мільйони доларів при бюджеті в 23 мільйони, ставши одним з найбільших успіхів. 

У 1993 році він знявся в «Нікуди бігти» і «Важкій мішені» Джона Ву, першому американському фільмі режисера. У 1994 році «Патруль часу» став його найкасовішим проектом, зібравши понад 100 мільйонів доларів, а «Вуличний боєць», незважаючи на розгромні відгуки, заробив майже 100 мільйонів. 

У 1995 році «Раптова смерть» зміцнила його статус зірки бойовиків, а в 1996 році Ван Дам дебютував як режисер з «У пошуках пригод», який зібрав помірні каси.

Пік слави припав на кінець 1980-х і початок 1990-х, коли він став секс-символом і іконою бойовиків. Однак наприкінці 1990-х його кар'єра пішла на спад.

Фільми «Подвійна команда» (1997) з Деннісом Родманом і «Під укіс» (1998) з Цуй Харком провалилися в прокаті, а залежність від наркотиків підірвала його репутацію.

У 1999 році «Універсальний солдат: повернення» став його останнім великим випуском у театрах США до 2008 року, зібравши лише 10 мільйонів доларів. 

У 2000-х роках Ван Дам перейшов на прямі відеорелізи: «Реплікант» (2001), «В пеклі» (2003), «Пробудження смерті» (2004) і «До смерті» (2007) виходили на DVD, але зберігали популярність в Європі.

Повернення до великого кіно відбулося в 2008 році з «Ж.К.В.Д.», де він зіграв вигадану версію себе. Фільм отримав похвалу критиків, а журнал Time назвав його гру другою найкращою в році після Хіта Леджера в «Темному лицарі». 

У 2012 році Жан-Клод повернувся в екшн, зігравши лиходія Вілена в «Нестримних 2», який зібрав 310 мільйонів доларів. У 2013 році вийшов фільм «Вороги ближче» з Томом Евереттом Скоттом, а в 2018 році він знявся в «Кікбоксері: Відплата» і «Вишибалі». У 2016-2017 роках він очолив серіал «Жан-Клод Ван Джонсон», що пародіював його кар'єру.

У 2022 році актор озвучив героя на ім'я Жан-Клод в мультфільмі «Міньйонах: Грювітація», а в 2024 році зіграв у фільмі «Темряві людини».

Його фільми зібрали понад мільярд доларів у всьому світі, що робить його однією з найуспішніших зірок бойовиків.

Компромат

Жан-Клод Ван Дам не раз опинявся в центрі скандалів. У 1990-х роках він пристрастився до кокаїну, витрачаючи до 10 тисяч доларів на тиждень і споживаючи до 10 грамів на день.

У 1999 році його заарештували в Лос-Анджелесі за водіння в нетверезому вигляді, засудивши до трьох років умовно. Спроби реабілітації в 1996 році провалилися — він кинув програму через тиждень, пізніше впоравшись із залежністю самостійно через фізичні навантаження.

У 1998 році йому діагностували біполярний розлад швидкого циклу. Про це він розповів у реаліті-шоу 2011 року «Жан-Клод Ван Дам: За зачиненими дверима». Актор зізнався: «Іноді ви мене любете, іноді ненавидете. Я не ідеальний, я екстремальний біполяр». 

У 1997 році актор Френк Дакс подав на нього позов на 50 тисяч доларів, стверджуючи, що Ван Дам перебільшував свої бойові заслуги і не виплатив йому гроші за роботу над «У пошуках пригод». 

У 2011 році участь Жан-Клода у святкуванні 35-річчя Рамзана Кадирова в Грозному викликала засудження Human Rights Watch за підтримку лідера, пов'язаного з порушеннями прав людини.

У квітні 2025 року румунська Дирекція з розслідування організованої злочинності звинуватила актора в торгівлі людьми.

За версією румунських правоохоронців, злочинна група вербувала молодих дівчат (у тому числі неповнолітніх) нібито для роботи моделями, а насправді їх піддавали сексуалізованій експлуатації «із застосуванням психологічного примусу». 

Ван Дам став фігурантом справи після того, як проти нього подала заяву одна з можливих жертв насильства. Жінка, якій зараз 26 років, стверджує, що 10 років тому піддалася експлуатації з боку актора.

За її словами, Жан-Клод Ван Дам скористався сексуальними послугами відразу п'яти румунських дівчат, яких змушували займатися проституцією, на заході в Каннах. Цей інцидент став найгучнішим скандалом в його кар'єрі на той момент, хоча розслідування ще не завершено.