У Києві презентували збірку споминів Франкового сина

13 жовтня 2019 року в меморіальній Квартирі-музеї родини Івана Франка у Києві відбулась презентація збірки Тараса Франка «Як Франко з синами спорив».

Захід був присвячений пам’яті другого сина Каменяра, який відійшов у вічність 48 років тому.

За словами організаторів, це збірка спогадів одного із синів про Тата, які ніколи не оголошувалися у колі друзів чи на широкий загал.

Сама збірка є невеликою, містить 12 коротких оповідок, але вона точно заслуговує на увагу читача, бо тут Іван Франко зовсім інший, ніж ми звикли його сприймати.

Тут він постає перед нами домашнім, дуже простим і справжнім, який вміло використовує свою мудрість і батьківський авторитет, щоб виховати у синів цікавість до знань, утвердити моральні цінності та сформувати «цілого чоловіка».

Описаний у спогадах образ відрізняється від образу суворого реаліста та революціонера-демократа, який у свій час нам насаджувала радянська пропаганда.

Петро Франко – учень Академічної гімназії у Львові.

1910 рік.

«Це сімейне Франкове залаштуння, – розповідає упорядниця збірки Ольга Нижник.

– Нашою метою було не лише видати текст, який прийшов з минулого і дозволив нам заглянути за завісу домашніх одкровень родини Франків, але і розвінчати радянський міф про те, що найгіршими творами Каменяра були його рідні діти.

Водночас ми спеціально видали ці спомини окремою книжечкою, бо її точно прочитає кожен, хто триматиме в руках.

Бо це не черговий фоліант, який пилитиметься на полицях».

Чому ці фрагменти досі не публікувалися, залишається загадкою: або тодішня цензура не дозволила видавати такий фривольний текст про Великого Каменяра, або автор сам не захотів зробити його доступним.

Тарас Франко – вояк австрійського війська.

Фото 1916 р.

«У мене були сумніви, чи варто було публікувати цей матеріал.

Чи когось не образить те, що відбувалося у будинку по вулиці Понінського, 4 у Львові, коли Іван Франко повчав своїх уже дорослих синів? Чи не завдасть цей текст шкоди самому Франкові?.

І чи варто видавати ці спомини окремою брошуркою?.

Проте велич та авторитет Івана Франка є непохитним, і тому ми вирішили оприлюднити ці дуже цікаві й оригінальні одкровення одного із синів Івана Франка», – наголосила О.

«Тато був надзвичайно толерантним і простим у розмові, він вражав своєю ерудицією, порядністю, правдивістю, інтелігентністю та почуттям гумору.

Ніколи не нав’язував своїх поглядів та переконань, а тільки власним прикладом та працею впливав на наше виховання.

Усе своє життя він боровся за українську мову.

На жаль, батько так ніколи і не написав спогадів про себе, хоча міг і, можливо, хотів це зробити.

Важка недуга обірвала його життя 13 листопада 1971 року», – розповів про Тараса Франка його син Роланд.

Післямову до збірки написав доктор філологічних наук, професор Львівського національного університету ім.

Івана Франка Ярослав Гарасим.

Рецензентами стали: професор Львівського національного університету ім.

Франка С.

Пилипчук та професор Прикарпатського національного університету ім.

Стефаника Р.

У презентації взяли участь син Тараса Франка – Роланд, упорядниця та авторка передмови Ольга Нижник, авторка малюнків Юстина Якимяк, директор Фонду І.

Франка – Ігор Курус, музейники та поціновувачі творчості українського генія.

Ольга НИЖНИК.

/* custom css */.

td-a-rec-img {.

text-align: left;.

.td_uid_3_5dce457a93f7f_rand.

td-a-rec-img img {.

Loading...