Глухий кут для президента. Чого коштуватиме Макрону спроба втихомирити «жовті жилети»

Спроба президента Франції Еммануеля Макрона домовитися із протестувальниками у «жовтих жилетах» навряд підніме йому рейтинг, а от вдарити по економіці країни та підірвати всю стратегію глави держави перш, ніж вона почне приносити відчутні плоди, може запросто.

Протест, який 17 листопада починався з вимоги скасувати невеличкий акциз на паливо, через який ціна на популярний дизель підвищувалась «аж» на 14 євроцентів, або 10% від нинішньої ціни, а бензин – на 7 центів, або на 5%, поступово переріс у псевдоборотьбу «за все хороше і проти всього поганого».

Так, різні варіанти переліку вимог жовтих жилетів почали з'являтися у мережі починаючи з 29 листопада, а вчора протестувальники оприлюднили остаточний список.

Серед них – негайна відставка Макрона, вихід Франції з Євросоюзу та НАТО, реорганізація ЗМІ, а також банківської та юридичної систем.

Поряд – значне зниження пенсійного віку, підвищення витрат на всі державні інституції, а також встановлення ліміту у 25 учнів на клас.

Вести перемовини із протестувальниками неможливо: як такого лідера у них немає.

Самі ж мітингувальники і без єдиного керівника досить успішно координують свої дії через соцмережі.

Таким чином можливість комунікувати є лише односторонньою, і президент нею скористався: звернувся до «жовтих жилетів» і озвучив свої поступки.

За це його розкритикували і прихильники (яких після цього поменшало), і самі «жовті жилети» – мовляв, те, що пропонує глава держави, – блеф.

Безмежна щедрість чи «крапля в океані»?.

Президент Франції звернувся до протестувальників.

Він висловив готовність до діалогу з усіма, хто готовий його вести; заявив, що кожен має право на висловлювання власної позиції; нагадав, що там, де починається насильство – закінчується свобода.

Макрон пішов на надзвичайні поступки: пообіцяв, що понаднормові години роботи, премія за підсумками року і зарплати нижче 2 тис.

євро на місяць не будуть обкладатися податками, а мінімальна зарплата зросте на 100 євро.

Він також пообіцяв виділити близько 11 млрд євро на бюджетні виплати, а також «рішуче відповісти поліції на насильство над протестувальниками».

Якщо згадати первинні вимоги – скасування підвищення акцизу на паливо, який, до слова, уряд країни скасував ще 5 грудня, а заодно і призупинив до кінця року зростання цін на продовольчі продукти, – пропозиції Макрона більш ніж щедрі.

Та протестувальників вони не задовольнили, пише AFP.

Вони назвали обіцянки президента «нісенітницею», «блефом» та «краплею в океані».

«Він намагається зробити пірует, щоб стати на ноги, але ми бачимо, що він не щирий, що все це – дим і дзеркала», – заявив один із протестувальників у місті Ла-Боль на заході Франції.

«Можливо, якби Макрон виголосив свою промову три тижні тому, то це б заспокоїло рух, але зараз занадто пізно.

Для нас це дурниця», – сказав інший француз на мітингу в місті Ренн.

Прихильники Макрона теж невдоволені його кроком, сприймаючи його ледь не як перемовини з терористами.

Політичний експерт, аналітик Democracy house Анатолій Октисюк вважає, що президент Франції «виявився слабодухим лідером, який пішов на поступки перед жменькою маргіналів».

«І я впевнений, що на цьому протести не закінчаться, буде нова іскра і нові акції.

Там де відчувають слабкість влади, ерозія тільки зростає.

В результаті Макрон провалив свою програму і підірвав довіру у своїх виборців», – зазначив він у себе на сторінці у Facebook.

На президентських виборах у 2017 році за Макрона французи віддали 66,1% голосів.

Згідно з Політолог Андрій Головачов зауважив, що Макрон повторив ключову помилку своїх попередників – Ширака, Саркозі та Олланда.

«Він не зміг протистояти вуличним протестам, які починаються у Франції щоразу у відповідь на спробу влади провести необхідні реформи.

Коли великий бізнес у Франції всілякими правдами і неправдами, витонченими технологіями приводив Макрона до влади, він сподівався, що той зіграє роль Маргарет Тетчер і, подібно до Залізної Леді, переламає хребет знахабнілим профспілкам і вирве країну з лап соціалізму.

Але Маргарет Тетчер з Макрона не вийшло і вже не вийде», – зазначив він.

Кінець стратегії Макрона?.

Видання Bloomberg вважає, що, зокрема, запропоновані Макроном підняття мінімальної зарплати та скорочення податків можуть бути ефективними у короткостроковій перспективі, але ставлять під сумнів проведення необхідних економічних реформ.

«Величезне питання полягає в тому, чи відмовиться Макрон від своїх запланованих реформ перед обличчям протестів «жовтих жилетів».

Намагаючись врятувати своє президентство, він натиснув на гальма.

Можливо, він більше ніколи не натисне на газ», – пише видання.

Як відомо, однією з ключових реформ Макрона мала стати реформа ринку праці.

За задумом президента, вона мала б перезапустити французьку економіку, надати їй динамізму, конкурентоспроможності, гнучкості у пристосуванні до вимог ринку.

Крім того, вона мала посприяти зменшенню французького безробіття з нинішніх 10% (а серед молоді навіть 20%) до 7% до 2022 року.

Серед іншого, реформа робить вагомі кроки до демонтажу системи посиленого соціального захисту працівників – приміром, передбачає істотне обмеження розмірів компенсацій у разі звільнення працівника, – натомість отримуючи схвалення з боку роботодавців.

Протести «жовтих жилетів» занурили «макрономію» у кризу.

Bloomberg зауважує: такими темпами Макрон ризикує підірвати всю свою стратегічну економічну програму, перш ніж вона отримає шанс принести свої плоди.

Президент Франції справді опинився у непростій ситуації, водночас, на думку експертів Bloomberg, говорити про його відставку або розпуск парламенту занадто передчасно: «Макрон зберігає парламентську більшість, і протести ще не поставили уряд у безвихідне становище».

Водночас у ЗМІ лунає думка, що протести «жовтих жилетів» – це щось більше, ніж традиційні акції невдоволення французів на спроби реформування.

Експерт фонду «Майдан закордонних справ» Олег Бєлоколос не виключає, що подібні акції протесту накриють й інші європейські країни.

«У Євросоюзі вже не один рік накопичуються проблеми, на які політичний істеблішмент не звертає достатньо уваги.

Одна з них – це те, що пересічні громадяни живуть своїм життям, економлячи, збираючи гроші на освіту, на поїздки.

А істеблішмент живе своїм життям, яке громадяни бачать на обкладинках глянцевих журналів.

І з року в рік ухвалюються непродумані рішення.

Такі протести - реакція на подібні рішення.

Я не виключаю, що щось подібне ми бачитимемо і в інших європейських країнах», – зазначив він у коментарі «Главкому».

Втім обіцянки Макрона матимуть не лише політичні, а й економічні наслідки.

Держсекретар Олів'є Дюссо зазначив, що оголошені президентом заходи коштуватимуть Франції 8-10 млрд євро, пише Le Figaro.

За його словами, зараз уряд Франції перебуває у процесі «тонкого налаштування економічних механізмів».

Дюссо додав також, що уряд поки не визначився з фінансуванням оголошених Макроном заходів.

Російський слід.

Однозначно звинувачувати Росію в організації протесту «жовтих жилетів», звісно, не можна.

Водночас на користь цієї теорії свідчить низка фактів.

По-перше, фото двох чоловіків, які у Франції розгорнули «прапор» «ДНР».

Світлина облетіла інтернет, СБУ ідентифікувала цих людей.

За даними СБУ, на фото зліва – Сорлін Фабріс, справа – Ксав’є Моро.

Перший є членом так званого аналітичного центру «Катехон», який діє під егідою фінансиста «руского міра» Костянтина Малофеєва та очолюваного ним фонду Святителя Василія Первозванного, та функціонером так званого інтеграційного комітету «Росія-Донбас», що створений та фінансується російськими спецслужбами.

До наглядової ради «Катехону» входять ідеологи російського «євразійства» Сергій Глазьєв (радник президента РФ) та Олександр Дугін (сповідує праворадикальні, екстремістські, терористичні та ультранаціоналістичні імперські ідеї).

Другий є фейковим «спостерігачем» на псевдовиборах в ОРДЛО.

Протягом 17 років проживає в РФ, громадянин РФ з 2013 року.

Засновник «Європейського центру стратегічного аналізу «Стратпол» (складова «п’ятої колони» РФ у Франції).

Функціонер ГО «Схід Франція – Солідарність Донбас», яка підконтрольна російським спецслужбам.

СБУ також підкреслює, що протягом останніх років Москва наполегливо намагалася взяти під контроль європейські радикальні громадсько-політичні структури.

По-друге, більш як 600 прокремлівських Twitter-акаунтів взялися поширювати фейки щодо протесту «жовтих жилетів».

Ці дані надав Альянс для Захисту Демократії, підрозділ Німецького Фонду Маршала у США, який відстежує ці акаунти та іншу прокремлівську активність.

За інформацією альянсу, акаунти зазвичай містять в собі американські або британські новини, проте, щонайменше тиждень, французькі протести займають найвищі позиції на цих сторінках.

Більшість інформації у твітах проросійських акаунтів надходить від російських медіа.

Зокрема «Спутник», RT та Ruptly.

Відтак, «Спутник» та RT повідомляли, що більшість французьких поліцейських не підтримує Макрона і переходять на сторону протестувальників.

як джерела вони зазначили представників двох поліцейських об’єднань, які разом отримали менше 4% голосів на загальнонаціональних виборах профсоюзів цього місяця.

По-третє, демонстранти мають одночасну підтримку партій-антагоністів, крайніх лівих та крайніх правих.

Цікава деталь: і ті, і ті є друзями президента РФ Володимира Путіна.

Так, крайніх правих представляє «Національне об'єднання» Марін Ле Пен (яка всіляко підтримує Путіна і бажала йому успіху на попередніх виборах), крайніх лівих – «Нескорена Франція» Жан-Люка Меланшона (який свого часу «із розумінням» поставився до анексії Криму Росією).

Крім того вимога негайного виходу Франції з ЄС і НАТО дуже співзвучна бажанням Росії розвалити ці два об’єднання.

Закордонні ЗМІ висловлюють сумнів щодо того, чи зможуть поступки Макрона покласти край протестам.

Водночас на акціях протесту, організованих «жовтими жилетами» у Франції, затримали 1726 людей.

Наталія Сокирчук, «Главком».