Дмитро Андрієвський: біографія, досьє і компромат на народного депутата України

Дмитро Андрієвський – український державний і політичний діяч, бізнесмен.

Дата народження – 6.01.1967.

Місце народження – селище Ольга, Приморський край, Російська Федерація.

Знак зодіаку – Козеріг.

У 17 років, після закінчення середньої школи, вступив до Калінінського політехнічного інституту на факультет електронно-обчислювальної техніки.

Після першого курсу його призвали до армії.

Служив у Підмосков'ї, Прибалтиці, Середній Азії, потрапив до Афганістану, де отримав осколкове поранення.

Після двох років служби та лікування в шпиталі приїжджає до Києва, де вступає на другий курс столичного політехнічного інституту.

Навчався на факультеті гірничої електромеханіки та автоматики.

Червоний диплом отримав у 1992 році.

Кваліфікація - інженер із енергопостачання.

З 1987 року проживає в Україні.

Дмитро Андрієвський.

У 1992 році закінчив Київський політехнічний інститут, факультет гірничої електромеханіки (отримав диплом інженера з енергопостачання).

У 2005-му отримав другу вищу освіту - з червоним дипломом закінчив магістратуру Національної академії держуправління при Президентові України.

У 2011 році захистив кандидатську дисертацію з держуправління в Академії муніципального управління.

У 2005-му захистив диплом з відзнакою магістра держуправління Національної академії державного управління при президенті України.

У 2011 році захистив кандидатську дисертацію з державного управління в Академії муніципального управління.

Кар'єра та бізнес.

1992 рік - інженер-технолог на Київському заводі реле та автоматики.

У 1992-1996 роках.

займав керівні пости в господарських структурах, які здійснювали науково-виробничу діяльність.

У 1996-2001 роках - голова представництва «Франклін Груп, Лтд» (Великобританія) в Україні.

У 2001-2007 роках - віце-президент ТОВ Концерн Київпідземшляхбуд, який спеціалізується на будівництві і реконструкції інженерних мереж.

З 2007 року - президент ТОВ «Концерн Київпідземшляхбуд».

У 2008-му обраний на пост голови ради директорів ТОВ «Інтеко-Холдинг».

З 2002 по 2006 рік — депутат Київради IV скликання від 81 виборчого округу (Солом'янський район Києва), де був членом фракції «Наша Україна», членом постійної комісії Київради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку.

Під час Президентської виборчої компанії 2004 року — довірена особа кандидата на посаду Президента України Віктора Ющенка по територіальному округу № 222 (Солом'янський район Києва).

У 2006 році обраний депутатом Київради V скликання, член фракції Блоку «Наша Україна» у Київській міській раді, член постійної комісії Київради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку.

У п'ятому скликанні очолював фракцію «Наша Україна», але вийшов з партії, коли фракція стала брати участь в земельних аферах команди Черновецького.

До 2008 року — член Ради політичної партії Народний Союз «Наша Україна», член ради Київської міської та Солом'янської районної в місті Києві організації партії.

У 2008 році вийшов з політичної партії НСНУ.

З травня 2008 року — депутат Київради VI скликання, член депутатської фракції Блоку Віталія Кличка, з вересня 2010 року — позафракційний.

2 серпня 2008 року обирається головою Української селянської демократичної партії.

На виборах до Верховної Ради 2012 року кандидат у народні депутати в окрузі № 222 (Солом'янський район міста Києва) від Об'єднаної опозиції «Батьківщина».

Переміг, отримавши 33,87 % голосів виборців.

Заступник голови Комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики, член Спеціальної контрольної комісії з питань приватизації.

18 вересня 2012 року було скоєно напад на його помічника Максима Шкуро, який Дмитро Андрієвський пов'язав зі своєю політичною діяльністю.

18 вересня 2012 було скоєно напад на його помічника Максима Шкуро, який Дмитро Андрієвський пов'язав зі своєю політичною діяльністю.

У 2013-2014 роках був активним учасником революції Переваги.

Спільно з колегами депутатами організували роботу депутатської приймальні в наметі на Майдані Незалежності.

На дострокових виборах до Верховної Ради 2014 був обраний депутатом від «Блоку Петра Порошенка» по 222-му одномандатному виборчому округу м Київ (Солом'янський район).

У Верховній Раді VIII скликання є членом фракції «Блок Петра Порошенка» і обраний Першим заступником голови Комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.

Скандали і компромат.

Бізнес зі спецслужбами.

За свою кар'єру Андрієвський не раз співпрацював зі спецслужбами.

Так, після закінчення ВНЗ в 1992 році Дмитро Йосипович був розподілений на завод «Реле і автоматика».

Якимось дивним чином він зайняв посаду не інженера, як вимагала його освіта, а пост у відділі якості військової продукції.

Потрапити на подібну посаду міг не кожен, оскільки такі відділи контролювали військові і спецслужби.

Лише через рік Андрієвський створює власне підприємство «Онікс».

Ця фірма, за словами депутата, проводила якісь угоди між країнами СНД, а приватні підприємці брали за свої послуги 10% від угоди.

Як повідомляли деякі джерела, підприємство організували ГРУшники, а сина розвідника Андрієвського призначили главою.

А в 2008 році в ЗМІ з'явилася інформація, що Андрієвський був радником ГРУ в економічних питаннях.

«Дерибан» бюджету Києва.

У 2001 році Андрієвський починає працювати віце-президентом компанії «Київпідзембуд», власником якої був Валерій Борисов.

У 2007 році Дмитро Йосипович очолив організацію.

Як заявляли тоді журналісти, компанія Андрієвського брала активну участь в «розпилі» бюджету столиці.

Так, екс-керівник «Кіевподземстроя» Борисов зайняв посаду заступника тодішнього київського голови Олександра Омельченка.

І завдяки цим зв'язкам Андрієвський і «Київпідзембуд» вигравали всі тендери на ремонти та реконструкції столичних комунікацій.

А це не малий фронт робіт.

Наступний мер Києва Леонід Черновецький якось заявив, що Андрієвський за допомогою своєї компанії вкрав з бюджету міста понад 563 мільйони доларів.

Однак передавати інформацію в прокуратуру Черновецький не став.

Ходять чутки, що Андрієвський вирішив це питання, давши відкат новому меру.

Через два роки після виходу з «Кіевподземстроя» Андрієвський вже депутат Київради, перебуває в «Блоці Віталія Кличка».

Дмитро Йосипович відкриває дві будівельні фірми, а через короткий час несподіваним чином виграє столичний тендер на будівництво дитячих і спортивних майданчиків у всьому місті.

На ці цілі з бюджету міста виділили 284,3 мільйона гривень.

Всього було заплановано встановити в київських дворах 2 843 майданчики.

Фірма Андрієвського «Інтеко» якраз і спеціалізувалася на цьому.

Незаконна приватизація.

Ще одна фірма Андрієвського «Ерде девелопмент» отримала у власність будівлю басейну «Первомайськ» в Солом'янському районі столиці.

Все б нічого, але в Україні заборонено законом приватизувати спортивні об'єкти.

Залишається здогадуватися, яким чином Андрієвський провів цю операцію.

Андрієвський публічно заявляв, що реконструює будівлю басейну на радість киянам.

У підсумку, історія закінчилася класичним для України фіналом: басейн знесли, а на його місці розпочато будівництво житлових будинків.

А до невдоволення жителів мікрорайону, природно, нікому не було діла.

Андрієвський відомий ще й тим, що за скромну плату готовий вирішити чужі питання.

Так, наприклад, коли проти колишнього керівника «Укртатнафти» і власника агрохолдингу «Агрейн» Павла Овчаренка порушили кримінальну справу, а сам фігурант втік до Франції, Андрієвський, який отримав від того 10 мільйонів доларів, зміг домовитися з тодішнім прокурором Віталієм Яремою.

У підсумку – всі звинувачення зняли.

Політичний пристосуванець.

У своїй політичній діяльності Андрієвський відрізняється нерозбірливістю.

У 2002 році він стає депутатом Київради від партії «Наша Україна».

На початку 2006 року його призначають на посаду керівника виконкому київської міської організації партії «Народний союз «Наша Україна».

Через два роки Андрієвський стає депутатом Київради вже від «Блоку Віталія Кличка».

Однак у серпні 2010 року народного обранця виключають з фракції через порушення партійної дисципліни.

І ось чому.

Після того, як на президентських виборах переміг Віктор Янукович, Андрієвський вирішив приєднатися до регіоналів.

При цьому «Блок Віталія Кличка» не покидав.

Але послуги ПР надавав.

Так, наприклад, всупереч рішенню «Блоку Віталія Кличка» голосував за ліквідацію районних рад Києва.

За підтримку «регіонали» нібито обіцяли Андрієвському посаду глави Солом'янського району Києва.

«Кличковці» з цим не змирилися і вигнали його з фракції.

Втім і «донецькі» свою обіцянку не виконали.

Зрадник виборців.

Обіцяв своїм виборцям Андрієвський багато.

Однак обіцяти – не означає одружитися.

Під час своєї виборчої кампанії Андрієвський обіцяв побудувати соціальне житло для молодих сімей.

Можливо, ця обіцянка і стала причиною перемоги на виборах.

Але станом на 2018 рік жодного квадратного метра і не було введено в експлуатацію.

Андрієвський відзвітував тільки про побудований за державний рахунок гуртожиток для сімей військовослужбовців-контрактників.

Також депутат обіцяв у своєму окрузі побудувати дитячий сад.

Депутатський термін Андрієвського добігає кінця, а будівництво так і не почалося.

Кілька років тому політик заявив, що займеться реконструкцією басейну в дитячій лікарні №3, хоча це і не входило в повноваження нардепа.

Проте, басейн так і відновили.

Під час виборчої кампанії Андрієвський обіцяв голосувати за подання прокуратури про зняття недоторканності з колег по парламенту, даючи їм таким чином можливість захищатися в суді.

Це зобов'язання теж не виконано.

Так, наприклад, Андрієвський виступив проти зняття депутатської недоторканності з Лозового, Колесникова, Вілкула.

Противник свободи слова.

Андрієвський увійшов в число депутатів, які в 2008 році підтримали скандальний закон Пашинського.

Цей законопроект визначав введення інтернет-цензури.

Якби ця ініціатива була прийнята, то спецслужби без рішення суду могли б заблокувати будь-який сайт.

У своїй декларації політик зареєстрував не маленьку суму – понад 5,8 млн гривень доходів тільки за 2018 рік.

Народний обранець володіє 13 земельними ділянками, будинком під Києвом (360 квадратних метра), двома дачними ділянками в Чернігівській області, двома гаражами і квартирою в столиці.

Також він орендує офіс у Києві.

Крім того, політик вказав квартиру і чотири нежитлових приміщень в розділі «Об'єкти незавершеного будівництва».

Пересувається Андрієвський на елітному автомобілі Bently Continental.

Також він володіє моторним човном і орендує Lexus LX570 2016 року.

Крім цього, у Андрієвського є власна колекція творів мистецтва: 64 картини від знаменитих художників, в числі яких є Рєпін, Шагал, Айвазовський, Кандинський, а також 15 скульптур.

Андрієвський любить дорогі годинники.

У банках політик зберігає 26 тисяч гривень, 127 тисяч гривень в дорогоцінних металах і 17 тисяч євро.

Готівкою – 6 мільйонів гривень.

Дмитро Андрієвський.

Дмитро Андрієвський.

Дмитро Андрієвський.

На момент виходу публікації на сторінку народного депутат були підписані 14 тис.

818 осіб, подобається 14 тис.

581 передплатникам.

Офіційний сайт.

Адреса, контакти: 03057, вул.

Металістів, 9, м.

Київ (громадська приймальня).

Телефон +38 (044) 383-03-41.