Українські демократи готують дружнє самоспалення
Українські демократи готують дружнє самоспалення

Українські демократи готують дружнє самоспалення

Цього тижня завершилася подача партійних списків до Центральної виборчої комісії і вже можна констатувати, що умовний прозахідний фланг буде розпорошений на кілька таборів.

На «біло-блакитному» фланзі, який просуває ідею замирення з Росією, також дві «опоблоківські» колони, у однієї з яких всі шанси пролетіти повз парламент.

Але все ж це поле досить обмежене і наразі не є домінуючим.

А от євроінтегратори та антикорупціонери всіх мастей йдуть в Раду такою кількістю колон, що у виборця у кабінці може запаморочитись голова.

Якщо винести за дужки лідера рейтингів «Слугу народу» з її надто строкатим електоратом, то важко буде знайти принципові відмінності між «Голосом» Святослава Вакарчука, «Батьківщиною» Юлії Тимошенко, «Європейською солідарністю» Петра Порошенка, «Силою і честю» Ігоря Смешка, «Громадянською позицією» Анатолія Гриценка, «Самопоміччю» Андрія Садового, «Українською стратегією» Володимира Гройсмана та «Рухом нових сил» Михайла Саакашвілі, який в останній момент теж вирішив йти до парламенту.

До цього ряду з обмовками можна додати і Радикальну партію Олега Ляшка, і «Свободу».

Нібито таке багате меню дає можливість вибору, скажімо, за особистими якостями лідера, що досі грають велику роль для українців.

Але при цьому поточні рейтинги демонструють, що шанси подолати 5%-й бар’єр є тільки у перших трьох партій, лишаються шанси у партії Смешка.

А от всі інші добряче не дотягують навіть до 3% і головне – незрозуміло, за рахунок чого збираються ламати ситуацію на свою користь за місяць до виборів.

Тож більше 10% голосів, відданих за численних непрохідних, просто розчиняться між переможцями пропорційно їхнім результатам.

Кусючий «Голос».

Петро Порошенко в нещодавньому великому інтерв’ю «Главкому» поскаржився на такий розбрат в демократичних силах: «Я прекрасно розумію, що розпорошення демократичних сил точно не грає на користь України.

Порушується система стримування і противаг, розпорошуються голоси демократичного табору.

І результатом цього може бути дуже небезпечні процеси у Верховній Раді… Є сили, які претендують забрати голоси у «Європейської солідарності».

Вони марнують голоси демократичного табору, голоси українців, які є прихильниками демократичного курсу – це є відповідальність конкретних політиків».

Петра Олексійовича зрозуміти можна: деякі останні соц.

«Цілком очевидно, що далі буде рости «Голос», який забирає потрохи в усіх, – прогнозує соціолог Ірина Бекешкіна.

– І «Європейська солідарність» вже потрапила в зону ризику, бо «Голос» відбирає, перш за все, у них».

Cеред інших вище перелічених учасників виборчих перегонів соціолог дає шанси на подолання виборчого бар’єру тільки «Батьківщині» і проєкту Смешка.

Бекешкіна також звертає увагу на проблему явки посеред літа, яка може вплинути на результати.

«З одного.

Битва ілюзій.

Одночасний похід на вибори завідомо непрохідних сил з плюс-мінус однаковими гаслами, політолог Володимир Фесенко пояснює ілюзіями, які завжди є у політиків: «Малорейтингові політики люблять дивитись на число тих, хто не визначився, і вважають, що саме це – їхні виборці, які не хочуть голосувати за старих політиків.

Але чому вони мають голосувати саме за тебе?».

«Вічно непрохідний» Анатолій Гриценко на президентських виборах набрав майже 7% голосів, але на парламентських такий результат йому може тільки снитись – зараз показник його «Громадянської позиції» менший у рази.

«Та ж «Самопоміч» прийняла рішення йти на вибори самостійно ще десь два роки тому, а зі Смешком ми різні – яким чином ми можемо об’єднатись? – пояснює Гриценко відсутність спільного списку з іншими партіями, який міг би поліпшити шанси перетнути бар’єр.

– І ми віримо, що пройдемо самі.

За даними «Соцмоніторингу», у нас 4% – це нормально, далі буде більше».

Ще гірші справи у згаданої «Самопомочі» – шанси не те, щоб повторити результат 2014-року, а принаймні доповзти до рятівних 5%, у неї видаються нульовими.

Остаточно добила її поява того ж «Голосу», який разом зі «Слугою народу» сповна задовольняє запит на нові обличчя.

«Голос» та «Самопоміч» намагались хоча б узгодити кандидатів на мажоритарних округах, але перемовини нічим не завершились.

«Я переконаний, що «Самопоміч» отримає парламентську фракцію і за списком, і за мажоритарними округами, – всупереч рейтингам впевнений заступник голови партії Садового Олег Лаврик.

– А щодо об’єднання з кимось списків, то частина нашого була відкрита для тих, хто раніше не був дотичний до «Самопомочі».

По округах ми далі ведемо перемовини з «Громадянською позицією» та, сподіваюсь, будемо продовжувати з «Голосом».

Ще одна велика загадка цих виборів – реінкарнація «Руху нових сил» Михайла Саакашвілі, якому новий президент повернув українське громадянство.

Саакашвілі вже заявив, що, крім нових облич, в парламенті мають бути ті, хто має досвід боротьби з системою і готові судити і саджати.

Ірина Бекешкіна та Володимир Фесенко не вірять, що цей проєкт матиме якісь перспективи на цих виборах, проте очевидно, що якісь відсотки у демсил він теж відкусить.

«Нам всі пропонували об’єднуватись і ми з багатьма в добрих відносинах, але вважаємо, що самі можемо всього досягти, бо у нас більше всіх шансів і довіри, – малює ідилічну картинку соратник Саакашвілі Давид Сакварелідзе.

– У нас є сильний таран в особі лідера партії, який може зіграти важливу роль, наша сила жорсткіше всіх пручалася колишньому режиму, тому наші прихильники заслуговують, щоб «Рух нових сил» як ідеологічна політсила ішов на вибори самостійно.

Думаю, ми всіх здивуємо нашим результатом».

Як бачимо, всі випромінюють оптимізм, але насправді ж більшість учасників процесу, які зараз вірять в свою виняткову зірку, після виборів будуть пояснювати, як вони докотилися до своїх 1–3%.

Якщо на той момент ще будуть комусь цікаві.

Павло Вуєць, «Главком».

Источник материала
Поделиться сюжетом