Зелений Центрвиборчком. Усі кандидати

Якщо Верховна Рада досить швидко впоралася з розгоном минулого складу Центральної виборчої комісії, то з формуванням нового вийшла заминка.

У мегафракції «Слуга народу» до останнього тримали в секреті список своїх висуванців до комісії нібито через небажання наражати їх на передчасний тиск.

Відомо було лише, що «слуги» передали на вибір Володимиру Зеленському список з двох десятків осіб, хоча вакантних місць в ЦВК лише 17.

І от нарешті перелік кандидатів від президентської фракції оприлюднений – їх виявилось 18.

Зі своїми кандидатами визначились й інші парламентські фракції, з яких президенту також доведеться зробити вибір.

Є ще й варіант, коли голова держави внесе до парламенту всі подані кандидатури, а депутати вже визначатимуться з кожною окремо, але він є малоймовірним.

Хоча старому складу комісії дорікали «недостатньою виваженістю і політичною упередженістю», через що нібито і були припинені його повноваження, в новому складі можуть залишитись кілька старожилів.

Всіх їх внесла фракція «Слуга народу».

Можна іронізувати, що «старих» залишили «на фарт», бо саме вони кували перемогу президенту і його партії.

Так, повторно внесений Олег Діденко, який почав дрейфувати в «зелений» бік ще до президентських виборів.

Свого часу цього юриста делегувала у ЦВК фракція «Удар», коли ще така існувала в парламенті.

У парламентських колах припускають, що Діденка на Банковій розглядають як майбутнього голову комісії.

На «повторне коло» пішов ще один колишній «ударівець» Валерій Плукар, який до своєї першої появи в ЦВК працював в Адміністрації президента при Порошенку і був делегований до комісії від партії екс-президента.

Також хороші шанси лишитися у ЦВК мають дружина екс-генпрокурора Катерина Махніцька, що була призначена ще в 2014 році за квотою свободи «Свободи», та колишня «народна фронтовичка» Ірина Єфремова, багаторічний патрон якої Арсен Аваков зберіг свою міністерську посаду в новому уряді.

Закон про Центральну виборчу комісію передбачає, що при її формуванні у поданні президента враховуються пропозиції депутатських фракцій і груп, утворених у поточному скликанні парламенту.

У Зеленського вирішили врахувати їх таким чином: «Опозиційна платформа «За життя» як друга за чисельністю фракція може розраховувати на двох членів комісії, а «Батьківщина», «ЄС», «Голос», «За майбутнє» – по одному.

Щоправда, де-факто «Батьківщина» за домовленістю отримає двох членів.

Представника від цієї партії в минулому складі комісії Андрія Євстігнєєва внесли «слуги» по своїй квоті.

Від себе ж офіційно «Батьківщина» подала дві кандидатури на вибір – ветерана ЦВК Жанну Усенко-Чорну та головного консультанта відділу представництва в судах секретаріату ЦВК Вікторію Глущенко.

За інформацією «Главкома», Банкова вже виступила категорично проти персони Усенко-Чорної.

«Завернули» і пропонованого «Європейською солідарністю» екс-народного депутата Олександра Черненка.

«ЄС» в комісії буде представлений іншим колишнім нардепом – юристом Юрієм Булгаком, який працював в бізнес-структурах Петра Порошенка з 1996 року.

Одне місце й у найменшої фракції парламенту – «Голосу».

Власне, єдину кандидатуру вона й пропонувала – співзасновника Громадянської мережі «Опора», колишнього заступника міністра освіти і науки Андрія Гевка.

Останнім часом він керував роботою відділу адвокації Реанімаційного пакету реформ і балотувався в Раду від «Голосу» на 23 місці в списку, яке виявилось непрохідним.

Друга за величиною фракція «Опозиційна платформа «За життя» подала Зеленському прізвища двох кандидатів – вони обидва є в поданні президента.

Для нардепа чотирьох скликань екс-«регіонала» Юрія Мірошниченка це буде своєрідною компенсацією за те, що він не проскочив у нинішній парламент.

Компанію йому складе заступник керівника секретаріату ЦВК Сергій Дубовик, який вже працював членом комісії і навіть був її секретарем.

Минулий склад комісії через складні перемовини між фракціями був штучно розширений з 15 до 17 осіб.

У «Слузі народу» висловлювали наміри повернути старі розміри ЦВК, але в результаті вирішили залишити все, як є.

І подали президенту на вибір аж 18 осіб, і це ще без врахування пропозицій інших фракцій.

Хто ж ті новачки, яких пропонують до ЦВК «слуги народу»? Поки відомі лише прізвища та імена по-батькові кандидатів, тож ми можемо лише з великою ймовірністю припускати, хто ці люди.

Оксана Боярчук – під таким саме прізвищем та ініціалами зареєстрований київський приватний нотаріус.

Юрій Волошин – декан факультету міжнародних відносин Національного авіаційного університету, доктор юридичних наук, професор.

Олена Гатаулліна – поки мер Києва Віталій Кличко воює з новою владою, його колишні однопартійці чудово наводять мости з зеленою командою.

Юрисконсульт юридичної групи «Колегіум» балотувалася в Верховну Раду від «Удару» під непрохідним 196 номером і навіть досі значиться в реєстрі юридичних осіб підписантом від цієї партії.

За інформацію джерел «Главкома», кандидатуру Гатаулліної в комісію лобіював її старий знайомий Діденко.

Євгеній Гетьман – доктор юридичних наук Київського національного університету ім.

Шевченка, є автором низки праць щодо кодифікації законодавства України.

Віталій Грень – керівник юридичного департаменту партії «Укроп».

У нього є схильність до співпраці з набожними депутатами – в парламенті шостого скликання був помічником нардепа Віктора Уколова (БЮТ), а в минулого скликанні допомагав нардепу від «Народного фронту» Павлу Унгуряну.

Грень також дуже релігійний – очолює Асоціацію християн-юристів України.

Наталія Камінська – професор кафедри Національної академії внутрішніх справ, що в поєднанні з «недоторканістю» згаданої вище Єфремової можна трактувати як кандидат від Арсена Авакова.

Олександра Кармаза – кандидат юридичних наук, головний консультант юридичного управління Апарату Верховної Ради.

Викладає в Київському національному університеті ім.

Шевченка та в приватному ВНЗ «Університет сучасних знань».

Оксана Кваша – завідувач кафедри галузевих правових наук Київського університету права НАН України, доктор юридичних наук, професор.

Головними напрямами її наукових досліджень є проблеми співучасті у злочині та протидії корупції.

Павло Любченко – професор кафедри державного будівництва Національного юридичного університету ім.

Ярослава Мудрого (Харків).

В 2014 році балотувався до Верховної Ради від Радикальної партії Ляшка, а минулого року подавав декларацію як претендент на посаду судді Конституційного суду.

Є власником приватної фірми бартер та СП «Біомашприлад-Україна», задекларував на рахунках близько 1,5 млн грн та $25 тис.

Валентин Орлов – пошуковики видають сайт професійного весільного ведучого з таким ім’ям та прізвищем.

Таке призначення було б цілком в дусі нової влади.

Але, скоріш за все, це – доцент кафедри менеджменту і публічного адміністрування Криворізького економічного інституту, кандидат наук з державного управління.

Саме в цьому інституті працює батько Володимира Зеленського Олександр.

Володимир Перепелюк – науковий консультант відділу забезпечення діяльності голови та заступника голови секретаріату Касаційного адміністративного суду.

Сергій Постівий – колишній керуючий справами виконкому Білоцерківської міської ради.

В парламенті 7-го скликання був помічником Андрія Пишного та Володимира Полочанінова (обидва – «Батьківщина»), в парламенті 8 скликання – Сергія Кудлаєнка (БПП).

Юрій Фрицький – завідувач кафедри конституційного, адміністративного права та соціально-гуманітарних дисциплін приватного університету «Україна».

Плюс вже згадані вище п’ятеро кандидатур, яких «слуги» пропонують перенести зі старого складу.

Враховуючи, що іншим фракціям треба теж щось дати (6 вакансій з 17), Зеленському треба обрати з запропонованих фракцією прізвищ 11 осіб, які забезпечать йому тотальний контроль над виборчим процесом.

Можна й більше, якщо «кинути» якусь з малих фракцій, або ще більше роздути склад ЦВК.

Депутати та Зеленський вже порушили всі терміни щодо подання персонального складу ЦВК.

Згідно з законом, президент мав це зробити протягом трьох днів після дострокового припинення повноважень попередньої комісії, але все загальмувалось ще на етапі подачі кандидатур фракціями.

Проте цього року, судячи з всього, ніяких виборів не планується.

Тож голова держави ще вдосталь часу подумати.

Павло Вуєць, «Главком».