На самому початку літа, коли Київ поступово виходить з карантину, в столиці у черговий раз «замінували» міст Метро.
Цей об’єкт критично важливий для інфраструктури міста, бо з’єднує лівий та правий береги, тому кожен такий інцидент призводить до транспортного колапсу у Києві.
Чоловік в медичній масці просто стояв на мосту з великим пакетом та тримав в руці дріт.
До того поступив дзвінок в екстрені служби з інформацією про мінування.
«Мінера» досить швидко затримали.
Виявилось, що це мешканець Вишневого 1988 року народження, який раніше не притягувався до кримінальної відповідальності.
А «бомба» виявилась пакетом з землею.
Поки важко сказати, наскільки ця людина є психічно адекватною, але, за попередньою інформації поліції, він казав про якісь проблеми в сім’ї.
Того разу до роботи було задіяно близько 300 працівників МВС та до 350 бійців Нацгвардії, сьогодні йшлося про ті ж 300 поліцейських та 100 нацгвардійців.
Щоправда, восени ситуація мала інший суспільно-соціальний контекст.
«Мінером» тоді виявився 42-річний ветеран АТО, уродженець Криму Олексій Белько.
Тоді в соцмережах підійнявся великий галас – у Белька з’явилась армія несподіваних прихильників, які були впевнені, що насправді на такий відчайдушний вчинок його штовхнула «капітуляція» української влади на Донбасі.
Тоді на окремих ділянках в зоні АТО відбувалося розведення військ, активно обговорювалась імплементація в українське законодавство «формули Штайнмаєра», тож історія з «мінуванням» добре лягла в інформаційний порядок денний.
Не допомогли навіть подальші пояснення самого Белька на камеру, що його мотиви були пов’язані з особистими проблеми, він має проблеми з наркотиками.
Ті, хто вже назвав його героєм, а президента – зрадником, вважали, що поліція тиснула на Белька, аби той озвучив «побутову версію» свого вчинку та покаявся.
Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков тоді навіть зворушливо закликав надати колишньому військовому, який потрапив у важку ситуацію, другий шанс та закликав суд дати йому мінімальне покарання.
Також Аваков пообіцяв, що правоохоронці допоможуть «мінеру» пройти курс реабілітації від наркотиків, та закликав взяти його на поруки.
З Більком зустрілись тодішній міністр у справах ветеранів Оксана Коляда, нардеп від «Європейської солідарності» Яна Зіневич, було сказано багато слів про соціальну адаптацію військових.
Зіневич разом з Аваковим була готова взяти його на поруки, згодом суд запроторив його до СІЗО з можливістю внесення застави в 288 тис.
грн, і… на цьому про Белька всі забули.
Обидва ці випадки – і торішній, і нинішній – об’єднує один показовий момент.
А саме проблеми, які починаються у незмінного вже шість років глави МВС Арсена Авакова.
У вересні минулого року тільки був сформований «уряд молодих обличь», в якому було дуже незвично бачити Авакова.
Зеленського тоді критикували за таке призначення, і міністру-довгожителю було треба швидко продемонструвати результат.
Ефектна Історія з «мінером» моста допомогла йому набрати політичних балів і показати, що він не дарма їсть свій хліб.
Зараз над Аваковим згущаються хмари.
Незамінність, якою пояснюють таке політичне «безсмертя» головного важковаговика уряду, все більше ставиться під сумнів такими подіями, як перестрілка маршрутників в Броварах і згвалтування поліцейськими жінки просто у відділку поліції.
Питання викликають і кадрові призначення.
Хоча нещодавно за грубі прорахунки було звільнено керівника поліції Винничини Юрія Педоса, до його наступника – ексзаступника голови поліції Одеської області Ігоря Іщенка – також є претензії.
Зокрема, щодо його пасивної участі в подіях в Одесі 2 травня 2014 року.
Над Арсеном Аваковим почали згущатися хмари.
На засіданні Погоджувальної ради сьогодні теж якраз підіймалося питання щодо заслуховування звіту міністра внутрішніх справ цього тижня в парламенті щодо цих резонансних подій.
А фракція «Голос» прямо вимагає звільнення Авакова та голови Нацполіції Ігоря Клименка.
На такому фоні і відбулося яскраве затримання поліцією чергового «мінера».
Багато хто вважає, що таким чином міністр намагається в черговий раз довести президенту свою ефективність та вберегтись від відставки.
Але повтор одного і того самого спектаклю вже не так вражає.
Павло Вуєць, «Главком».