Законопроєкт про референдум: на яке підводне каміння чекати українцям

У Конституції України записано, що єдиним джерелом влади в Україні є народ. Змінити все мало б право на референдум. І воно теж записане в Конституції. Закон про нього знову спробували ухвалити минулого тижня.

Про це йдеться в сюжеті ТСН.Тижня.

Хочете пенсії по тисячі доларів? Від завтра скасувати закон про землю? Перегорнути прапор України догори дриґом? Чи може змінити державну мову? А ще відчепитись від євроблях? Чи заборонити касові апарати для ФОПів. Цілком можливо, будь-яке з цих запитань вже завтра може опинитись на всенародному обговоренні. Бо 252 народних депутати сказали - “так” президентському законопроєкту про народовладдя. І по суті дали в руки народу потужну "гармату" під назвою “Референдум”.

Дати українцям право вирішувати долю країни президент Володимир Зеленський обіцяв від самого обрання. Та й в принципі, цей законопроєкт латає правову дірку. Бо в Конституції референдум є, а як його проводити, не знав ніхто. Підходити до цього "снаряду" пробували всі потрохи. Остання спроба була у Віктора Медведчука, але Конституційний суд скасував його творіння.

"Цей закон був не інструментом народовладдя, а він був додатковим інструментом влади. Коли вона хотіла руками народу ухвалити якесь рішення і перекласти всю відповідальність", - каже експертка з Конституційного права Центру політико-правових реформ Юлія Кириченко.

Один з них прямо зараз триває в Росії про вічне правління Путіна. Власне як і Гітлер став фюрером, з'єднавши через референдум дві гілки влади. Спільне тут одне - всі говорили про мудрий народ, який ніколи не помиляється. Біда лиш у тому, що завжди знайдуться охочі допомогти мудрому народу визначитись з правильною  думкою.

"Суть питання - одне і теж. Але вже від формулювання запитання можна отримати кардинально різні відповіді. І це буде кардинально різний результат", - пояснює аналітик Фонду демократичних ініціатив Андрій Сухарина.

Референдум. Український варіант

Український референдум, по-перше, дозволяє скликати всенародне голосування самому народу, а не тільки президенту чи парламенту. Для цього потрібно зібрати три мільйони підписів. Обійтися силами, скажімо багатомільйонного Києва, або Одеси, не вийде. Виборці мають підписатись в двох третинах регіонів, щонайменше 100 тисяч в кожному з них. Процедура не така вже і легка.

Одна з розробниць законопроекту Юлія Кириченко переконує, навіщо народу референдум.

"Це так зване правове право на повстання. Це було цілком правильне рішення надати нам право скасовувати закони, якщо ми вважаємо, що вони є несправедливими", - пояснює  експертка з Конституційного права Центру політико-правових реформ.

Втім, несправедливих законів, як вважають деякі групи населення, хоч греблю гати. І групи ці вже довели свою організованість на справжніх протестах. Єдине, чого не вистачає цим потужним групам, грошей, але це тимчасово.

"Кожна партія, або громадська організація може зареєструватися як прихильник питання, або опонент питання. Вони можуть збирати гроші від виборців, від пожертв. І за ці гроші агітувати", - каже співкоординатор руху "Простір свободи" Тарас Шамайда.

Переможе той, в кого буде рупор. Тобто доступ до телевізора і правильно поставлене питання.

Референдум. Український сценарій

Для того, щоб референдум визнали дійсним, потрібно, щоб на нього прийшло мінімум 50% виборців. Тобто, винесене питання має зачепити кожного другого українця. Але перемога за тим, хто забере половину голосів плюс один. Тобто фактично чверть населення вирішить долю держави.

За словами Андрія Сухарина, який вивчає суспільну думку, політики легко можуть перетворити демократію в охлократію - тобто голос народу в голос натовпу. Бо це рай для популістів.

"Вони пропонують дуже легкі рішення на дуже складні проблеми. Побудувати стіну від мігрантів, зробити щось безкоштовним, що є в дефіциті. Ми живемо в таких умовах, що люди у нас бідні. Бідні, або дуже бідні. Бо в нас сперечаються про збільшення пенсій, а не про те, де гроші на них взяти", - пояснює аналітик Фонду демократичних ініціатив.

Змінити територію держави теж можна на референдумі. Але розробниця законопроєкту Юлія Кириченко заспокоює, мовляв, документ містить усі запобіжники. І перш, ніж народ скаже своє вирішальне слово, спершу мають домовитись на міжнародній арені.

"Спочатку з цим має погодитись президент України, потім з цим має погодитись парламент і то парламент не вирішує, вирішуємо ми. І це всеукраїнський референдум. І ці люди мають сказати "так". Отак міняється територія. Ця зброя, назвемо її демократична, має бути як рушниця, яка висить. Якщо нам вже треба буде, у нас є демократична процедура, як провести той референдум", - запевняє Юлія Кириченко.