Дмитро Чекалкин: Зеленський ніколи не дозволяв собі глузувати над Путіним

Дмитро Чекалкин – перекладач, дипломат, шоумен, генеральний директор компанії Diva Production, яка займається організацією статусних урочистостей, святкувань та розіграшів.

Відомим став завдяки участі в телевізійному шоу «Золотий Гусак».

Творець популярних проектів «Веселі яйця», «Операція ПроФФесор», «Все геніальне – у тостах» та «Розіграли!».

Проте свій свідомий життєвий шлях Чекалкин починав в сфері, абсолютно далекій від шоу-бізнесу.

Завдяки вільному володінню англійською, арабською та івритом, кілька років перед розвалом СРСР працював військовим перекладачем на Близькому Сході та у країнах Азії.

Після отримання Україною незалежності – у вітчизняному МЗС.

Був першим консулом України в Ізраїлі та першим секретарем посольства з політичних питань.

«Главком» поспілкувався з відомим шоуменом про інформаційно-психологічні атаки в умовах гібридної війни, про природу «порохоботів» і «зелеботів» та небезпеку проросійських каналів.

Що входить до сфери ваших сьогоднішніх інтересів і захоплень?.

Як кажуть, ми відповідаємо за тих, кому наливаємо (сміється).

В мене зараз велика аудиторія у Facebook і сьогодні для мене це важливий канал комунікації.

Минулого місяця навіть поставив рекорд – 11,54 млн підписників.

Тому я відчуваю передусім відповідальність перед ними.

Загальносвітові і українські тенденції зараз такі, що телебачення відходить на задній план, а на перше місце серед джерел отримання інформації українці ставлять саме соціальні мережі.

В першу чергу – Facebook і You.

Але Facebook став головним майданчиком для обміну думками і просування важливих меседжів, зокрема в площині протидії російській агресії.

Висновки всіх аналітичних центрів західного світу свідчать, що головною загрозою стабільності цивілізованого світу сьогодні є не Талібан чи ІДІЛ, не ядерні програми Північної Кореї чи Ірану, які сьогодні забезпечують кадровим потенціалом мої колишні однокашники (Чекалкин закінчив Московський військовий інститут іноземних мов – «Главком») та фізики-ядерники з інституту Курчатова.

Головною загрозою стабільності світу є кремлівська мавпа з ядерною гранатою в одній руці і потужним пропагандистським апаратом в іншій.

Якщо ця мавпа змогла розхитати такі стабільні демократичні країни, як США чи Британія, то що вже казати про Україну, яка сьогодні зазнає інформаційно-психологічних атак? Російська пропагандистська машина отруює свідомість не лише українців – жертв сотні мільйонів по всьому світі.

Я свого часу був маленьким гвинтиком цієї машини і бачив на власні очі, наскільки дієвою вона була тоді.

Адже нас готували військовими перекладачами і ми були на перших рубежах ідеологічного фронту.

Ми розхитували арабський світ, де розкручували ненависть, відправляючи туди літаками пропагандистську літературу.

Саме руйнуванням цієї машини я й переймаюсь.

«Ким би був Зеленський без каналу 1+1?».

Які слабкі місця людини використовуються для того, щоб ця пропаганда була ефективною?.

«60 на 40», «Перевернутая пирамида», «Большая ложь», «Абсолютная очевидность», «Гнилая селедка» – це ті прийоми і методи, які прописані ще в російських підручниках зі спецпропаганди.

Саме їх застосовують сьогодні агенти російського впливу – такі канали, як 112, ЗІК, Наш, News One чи навіть 1+1 – вони дають якусь частину правдивої інформації і потім накачують людей брехливими пропагандистськими меседжами.

Якщо Гебельсу свого часу вдалося перетворити націю, яка дала світу рекордну кількість титанів духу, в стадо свиней, то що вже казати про Україну, яка десятиліттями була об’єктом наруги над свідомістю.

Яка частина нашого суспільства є чутливою до подібного впливу? Чи можна цей відсоток вивести з результатів соціологічних опитувань?.

Це болото не є стабільним.

Ця маса постійно кудись перетікає – вчора вони були послідовниками Зеленського, сьогодні вони вже послідовники Шарія.

Це люди, які не здатні критично аналізувати весь спектр інформації.

В цьому кабінеті, де ми зараз знаходимось (офіс на Шовковичній – «Главком»), бувають академіки, люди не просто з вищою освітою, а зірки світової науки.

І навіть вони під впливом московської пропаганди стають жертвами облуди, вони на сьомому році війни продовжують дивитися програми російського ТБ і стають адептами його риторики.

Деякі з них насправді вірять в те, що американці перетворюють нас на своїх рабів чи що Україна потрібна Європі лише як звалище ядерних відходів.

Виявляється, що всі ті меседжі, які Росія просуває через ТБ, тут знаходять поживний ґрунт навіть в головах свідомих українських громадян.

Що вже казати про пересічних людей?.

Ми вже п’ять місяців живемо в умовах карантину через пандемією коронавірусу.

Темп життя у всіх серйозно змінився і не факт, що повернеться до попереднього стану.

Як все це позначилося на вас: моральний стан, бізнес, плани на життя?.

В умовах цього карантину можна знайти навіть позитивні речі.

Ми в себе в офісі з’ясували, що всі співробітники можуть якісно працювати у віддаленому форматі, з дому, раз на два-три тижні зустрічаючись тут.

Я лише прихожу і контролюю, щоб мережа працювала.

Люди не витрачають, як раніше, дві-три години на дорогу, в них з’явився час на заняття спортом і спілкування з родиною.

Ми зберегли для них ту ж зарплату, але вони не витрачають гроші на дорогу.

Таким чином щомісяця вони заощаджують близько тисячі гривень і десятки годин вільного часу.

Хоча певні сегменти нашої роботи постраждали, як і у всіх.

Те, на чому ми непогано заробляли раніше, – організація статусних чи масштабних урочистостей сьогодні не працює.

Це велика втрата для нас, але ми намагаємось адаптуватись до нових умов, знаходимо нові джерела.

В нинішніх політично-карантинних умовах є енергія для жартів?.

Як казала Леся Україна, «щоб не плакати, я сміялась».

Схожа версія була і в Беранже – я поспішаю засміятись, інакше мені доведеться плакати.

Витівки цієї «зеленої» команди надихають в цьому плані.

Адже те, що відбувається в нас – прояв психологічної операції, яку будуть вивчати науково-дослідні центри всього світу.

Наразі збіглися інтереси двох таких підступних ворогів, як Путін і Коломойський.

Треба визнати, що ця операція з приведення до влади Зеленського була досить вдало проведена і це відкидає країну на декілька років назад.

Ті досягнення, які були здобуті, на жаль, втрачаються.

Люди повинні перестати вірити в те, що існують прості рішення складних проблем.

Ледь не щодня у нас в інформаційному полі якісь батли – як не політичні, то вибухи, терористи.

Але за кілька днів ми про них забуваємо, бо на підході нові порції компроматів, надзвичайних ситуацій і т.

Як ви справляєтесь з цим шаленим інформаційним потоком?.

Я відчуваю певною мірою відповідальність.

Є два способи поширювати світло.

Один – бути джерелом світла, а інший – бути дзеркалом.

Я свою роль бачу не в тому, щоб бути джерелом, а щоб віддзеркалювати.

Тому, маючи велику аудиторію в Інтернеті, на ТБ і на радіо, я повинен орієнтуватися в ситуації.

Для цього стають в нагоді визнані авторитети, які є взірцем якісної аналітики.

В нас це взаємовигідно.

Адже є персонажі, яких і я активно просуваю.

Вони іноді підтверджують, що після того, як я роблю репост їхніх матеріалів на свою сторінку, у них додатково з’являються десятки тисяч нових підписників.

Є фахівці, яким я довіряю і вважаю за доцільне їх активно просувати.

Наприклад, в економічних питаннях – це Сергій Фурса.

Що стосується історичних питань – Вахтанг Кіпіані.

До активних блогерів належать також Віталій Портніков, Карл Волох, Павло Казарін.

Я їх активно поширюю для того, щоб їхня думка була почута більшою кількістю співвітчизників.

І це є інструментом протидії психологічній диверсії з боку Москви.

Сьогодні багато публічних людей віддають перевагу соціальним мережам, а не традиційним медіа.

Які електоральні дивіденди приносять своїм власникам ТБ-канали?.

Ким би був Зеленський без каналу 1+1? Чи міг би він претендувати на першу посаду в державі, якби не було серіалу «Слуга народу» і шаленого промо через інший контент? Впізнаваність Зеленського була 99,9%.

Не було такого українця, який би не знав про «Квартал 95».

Тут важко переоцінити роль ТБ.

Це абсолютна заслуга піарників Коломойського.

До мене потрапила одна аналітика – в розкрутку і просування тих рекламних роликів, де Зеленський-актор розстрілює парламент, було витрачено кілька мільйонів.

То був шалений психологічний тиск.

Адже треба було вкласти людям думку, що в нас головна проблема – це корупціонери, які розкрадають державу.

Хоча насправді, як свідчать серйозні аналітичні центри, п’ять основних джерел корупції, які існували в часи Януковича, були подолані за каденцію президента Порошенка.

Це – «Нафтогаз», через який кралося до 4 млрд щороку, держзакупівлі, майданчики Сашы Януковича для «обналічки», схеми з НДС і будівництвом доріг.

Тобто ці головні проблеми були подолані, але суспільству була нав’язана думка, що головна українська проблема – це корупція, а не ворог, який напав і має мету знищити нашу країну.

Недооцінювати роль такого фактору, як ТБ, – це велика помилка.

Коломойський пропонував вам участь в проекті «Слуга народу»?.

Він пропонував мені очолити різні політичні проекти.

Ще до того, як вони вигадали ідею з «зеленою» командою, вони перекупили Партію зелених і шукали нового лідера для неї.

Для проекту «Буратіно» давно шукали виконавця.

Був собі актор комедійного жанру, мав славу, гроші, бізнес.

Навіщо йому знадобилося президентство? Адже є ризик помножити на нуль всі свої успіхи, популярність, отримати велике розчарування..

Якою може бути мотивація в такому випадку?.

Мова не лише про розчарування.

Він реально ризикує своїм життям і, між іншим, я його через наших спільних знайомих КВНщиків про це попереджав, коли дізнався про серйозність його намірів.

Був такий ізраїльський комік Дуду Топаз, який мав свої телевізійні шоу і був абсолютним рекордсменом за кількістю переглядів.

У Зеленського був «Квартал 95», «Ліга сміху» і «Розсміши коміка».

В Топаза теж було три дуже популярних і успішних проекти, які мали шалені рейтинги.

Більше половини восьмимільйонного населення Ізраїлю дивилися його програми в прайм-тайм.

Де ще можна було таке побачити? Але він свого часу теж зробив необачний крок, публічно підтримавши один політичний проект.

Як тільки він став політично заангажованим, його посунули з першої кнопки, він втратив свої програми, популярність, рейтинги і останні три роки життя провів між тюремною камерою і психіатричною лікарнею.

Врешті з третьої спроби повісився в душовій кабіні в ізраїльській в’язниці «Ніцан».

До речі, я коли був консулом в Ізраїлі, то відвідував у цій в’язниці наших затриманих співвітчизників.

Це яскравий приклад того, як людина переоцінила свої можливості.

Йому здавалося, що він кум королю, що може опанувати принципово нову для себе роль.

Це виявилась неадекватна оцінка.

Але у випадку із Зеленським ситуація була такою, що він створив свої проекти на російських грошах і був дуже залежним від них.

Ще під час його перебування на посаді головного продюсера телеканалу «Інтер» росіяни виділяли $60-70 млн на ретрансляцію свого порядку денного через цей канал.

Ці гроші заходили через Хорошковського і мого колишнього однокашника Сергія Шекланова, який був керівником Фонду ім.

Пушкіна і співзасновником телеканалу «Інтер».

Про смерть Сергія мені повідомив його колишній партнер Коломойський в останньому своєму дзвінку.

Він пішов із життя при загадкових обставинах – рік тому його знайшли мертвим на яхті.

«На кожний сезон серіалу «Свати», який паплюжив українців, канал РТР виділяв $5 млн».

Можете прикинути, скільки Зеленський і команда «Квартал 95» втратили і втрачають від того, що російський ринок для них закрився?.

Уявіть собі – з неба падають десятки мільйонів доларів, на які вони створили свою імперію, заснували різні продакшн-студії.

Тільки в одному лише низькосортному мультиплікаційному проекті «Сказочная Русь», який створили на «Інтері», а потім перейшли з ним на «1+1», за зізнанням самого Зеленського працювало декілька сотень людей.

Вони створили імперію, яка виготовляла телепродукт (в тому числі й серіали «Свати» та «Слуга народу»), розрахований у першу чергу на російський ринок.

Я, як людина, яка до війни значну кількість надходжень отримувала на російському ринку, уявляю собі, якими були їхні можливості і фінансові показники.

Адже мої програми транслювали радіостанції в 160 містах Росії і тільки за одну програму «Ми разыграли» я заробляв на порядок більше, ніж за всі радіопроекти в Україні.

Російський ринок набагато потужніший.

Тому він розраховував, що після його приходу до влади він замириться з Путіним і поверне собі цей ринок і контракти.

Байдуже, яка в цих серіалах ідеологія.

Як написано в російських джерелах про «Сватів», вороватому, тупуватому, бидловатому завгару Будько (українцю) протистоїть інтелігент, високоосвічений академік Ковальов.

То що ж ви, українці, не хочете погоджуватись на цивілізаційний вплив «русской весни»? Ви ж бачите, яке у вас бидло, а в Росії освічені високодуховні люди? Це ж конфлікт двох світів.

На кожний сезон серіалу «Свати», який паплюжив українців, канал РТР виділяв $5 млн.

На рік це $10 млн.

Це тільки один з їхніх продуктів, але ж вони знімали і виготовляли там і іншу туфту.

Головним чином все це було затребуване саме на російському ринку.

Вони розраховували і «Слугу народу» там запустити.

Одна справа, коли артиста гумористичного жанру називають клоуном і сміються з нього.

Інша – коли цей актор стає президентом і люди вже сміються з нього як з президента.

Як гадаєте, сьогодні президент болісно реагує, коли його продовжують називають «клоуном»?.

Дехто прямо каже, що це ознака професійної непридатності, коли клоун ображається, що над ним сміються.

Так сталося, що я впродовж свого професійного життя перші 17 років був пов’язаний із дипломатією, політикою, як президент провідної ТРК, коли існувало радіо «Київські Відомості», а потім ще 17 років діяв вже як шоумен і організатор заходів.

Я спілкувався з першими особами держави на сімейних урочистостях і корпоративних застіллях.

Тобто я бачив всю українську еліту з першого дня Незалежності і мав можливість порівняти зі світовою елітою.

Той самий Кучма, якого я супроводжував під час поховання Іцхака Рабина і впродовж двох днів ми перебували в оточенні всієї світової еліти.

Кучма був один з небагатьох, хто не спілкувався англійською і мені довелося весь час перебувати з ним поруч.

У центральній залі президентського палацу поруч стоїть король Хусейн, з іншого боку Хуан Карлос, тут Білл Клінтон, позаду чуєш голос Гельмута Коля, біля нього Маргарет Тетчер.

Тобто навколо вся світова еліта, на фоні якої Леонід Кучма виглядав не зовсім презентабельно.

Зелеський на їх фоні виглядав би краще?.

В тому то й справа, що ні.

Той рівень знання мови, який він демонстрував у спілкуванні з Трампом і під час відповідей на запитання журналістів, свідчив, що він ще початківець.

Якщо він весь час був в КВНі, то коли в нього був час вивчати англійську? На рівні школи хіба що.

Я пишався, коли ми нарешті на посаді першої особи держави отримали Порошенка – людину, за яку не соромно, яка може на рівних розмовляти з будь-яким європейським лідером.

Він шістьма мовами спілкується, досвідчений міжнародник, фахівець в банківській справі, в безпекових питаннях, економіст, який створив одну з найбільших в світі кондитерських імперій.

Я зрозумів чому так ненавиділи його різні жириновські, суркови і путіни.

Бо він власним авторитетом знищив їхні стереотипи про недолугих тупих хохлів.

Тому тепер я ставлю питання Юлії Мостовій чи Олені Притулі – як ви разом з Пальчевським та Жванією, Коломойським, Онищенком та Деркачем опинилися в таборі найзапекліших ворогів Порошенка.

Я розумію, чому до його критиків приєднались різні шарії.

Чому ви нехтуєте досягненнями людини, яка створила антипутінську коаліцію.

Досягла запровадження санкцій, відбудувала армію та зберегла Україну від розвалу? Сьогодні Саакашвілі б’є себе в груди і кричить, що він такий реформатор, але не зміг захистити 20% своєї території і добитися жодних санкцій проти Росії.

В Україні захоплено 7%, з’явилась антипутінська коаліція, задіяний режим санкцій.

Крім того, впроваджений безвіз, проведена декомунізація, українізація, створена помісна українська церква.

Це ж реальні досягнення.

Я часто під час теледебатів ставлю питання націоналістам: а як так сталося, що людина, яка реалізувала всі ваші гасла, з якими ви 30 років виборюєте владу, стала для вас найбільшим ворогом? Тому досить гидко усвідомлювати, що людина, яка заслуговувала на шану та подяку, отримала більше нанависті та прокльонів, ніж всі українські президенти разом узяті.

Для мене це виклик гідності, свідомості і здоровому глузду.

Як ви гадаєте, чим закінчаться ці кримінальні справи проти Порошенка, яких вже є кілька десятків?.

Найбільший ворог нашої незалежності Путін просто в захваті від того, що проти українського президента, який зміг його зупинити, сьогодні така кількість кримінальних справ.

Виходить, що ми самі граємо на боці ворога.

Тут велика заслуга тих антикорупціонерів, які винесли на перше місце порядку денного українську корупцію і перевернули все з ніг на голову.

Ваші слова парадокасальні: антикорупціонери за гранти західних держав мочили президента Порошенка? Тобто за гроші демократичного світу мочили прозахідного президента України….

Це визнають і деякі європейські та американські дипломати.

Виявилось, що вони просто грали на боці ворога, розставивши неправильні пріоритети.

В цьому була їхня велика помилка – були витрачені великі гроші з бюджету Сполучених Штатів на те, щоб фактично підіграти Путіну.

Вони це визнають.

«Це найбільша оборудка за всю історію існування банківської системи!».

Під час минулорічних виборів з’явився запит на нові обличчя.

Зараз більшу частину депутатського корпусу навіть профільні журналісти не можуть запам’ятати.

Зеленський привів у владу багатьох людей, серед яких артисти, сценаристи, режисери, фотографи.

Що ви можете сказати про ефективність цієї команди за перший рік її діяльності?.

Я про наслідки попереджав, посилаючись на досвід Києва.

Київська громада була максимально пограбована тоді, коли прийшли «нові обличчя» Черновецького.

«Молода команда», яку завів на Хрещатик Черновецький, роздерибанила київської землі на мільярди доларів.

За одне засідання Київради розлітались сотні гектарів землі.

З юридичного боку схема була досконала і сьогодні придертися до цих оборудок важко, як і до «вишок Бойка».

Їхні юристи все розписали таким чином, щоб не можна було знайти криміналу.

Сьогодні мені телефонують ізраїльські журналісти і просять дати посилання на справи Коломойського.

Світова преса, зокрема в Ізраїлі, пише про ті мільярди Коломойського, які заарештовані в банку «Дисконт».

Питає, що у вас там в країні відбувається? Це ж гроші, які вкрали у вас.

Судові органи Ізраїлю, Кіпру, Швейцарії, Британії і США розглядають в рамках позову «Приватбанку» оборудки на $470 млрд.

Це загальна сума операцій з урахуванням всіх оборудок із відмиванню грошей, які розслідуються в різних судах.

Я кажу нашим відомим журналістам-розслідувачам Лещенку та Найєму: ви ж колись за гроші Григоришина сиділи в Штатах і місяцями досліджували історію про $170 млн Лазаренка, чому вас не цікавлять оборудки Коломойського, які в три тисячі разів! масштабніші за оборудки Лазаренка? Чому про це пише американська преса, а нашу пресу це не цікавить? Мій знайомий, який цікавиться цією темою, пише мені з США, що більше ста американських слідчих з п’яти штатів сьогодні займаються розслідуванням справ Коломойського і нишпорять по всьому світу в пошуках грошей, які пройшли в тому числі й через руки нашого нинішнього президента.

А де ж українські журналісти-розслідувачі, які били себе в груди і так активно боролися з корупцією? Адже це найбільша оборудка за всю історію існування банківської системи! Де наші сміливі журналісти-розслідувачі?.

Тому нинішні нові обличчя – на жаль, це девальвація державних органів.

Зеленський колись кричав на стадіоні до Порошенка: «яка ваша особиста вигода від формули Ротердам+?» Сьогодні виявилось, що скасування цієї формули завдало державі збитків на 6 млрд.

Можна згадати ще «Центренерго» і «Укрнафту».

Структури, які контролюються Коломойським, виявились збитковими і все це впливає на ситуацію з бюджетом.

Наразі бюджет наповнюють лише три структури, до яких Коломойський з Зеленським поки ще не добрались, – націоналізований Приватбанк, «Нафтогаз» і Нацбанк.

Хоча НБУ вже переходить під контроль Зеленського.

Але за перше півріччя більшість надходжень до держбюджету забезпечили саме ці структури і на них зазіхає Коломойський.

Чим пояснюються періодичні скандали з представниками «зеленої» команди? Це від недосвідченості?.

Люди ж прийшли з зовсім іншої сфери діяльності і в них відсутня уява про якісь норми парламентаризму.

Очікувати від них якоїсь високої культури поведінки не варто.

Не думаю, що вони планують подальший свій шлях в політиці.

Маючи можливість з ними спілкуватися, я бачу, що це тимчасові люди – на одну каденцію.

Як йшлося в одному перехопленому журналістами листуванні в парламенті: «тут можна збагатитися так, що і внукам вистачить».

У них немає ніяких реальних шансів залишитися в українській політиці.

Але сподіваюсь, що це стане корисним уроком для населення.

Голосувати за нові обличчя лише заради нових облич – безвідповідально.

Адже ми фактично мали справу з популістичними більшовицькими лозунгами: «Владу – народу, землю – селянам, фабрики – робітникам! Зробимо їх разом! Кінець епохи бідності».

Люди, які 100 років тому повірили подібним лозунгам, вже через 13 років їли своїх дітей.

Судячи з соціології, відчутно зросли рейтинги проросійських сил.

Нам не знадобиться ще й щеплення від цього?.

Частина електорату Зеленського дійсно перетікає до них.

Але їхня максимальна база підтримки – не більше 35%.

Все ж абсолютна більшість населення налаштована антиросійськи.

Тому в них бачать реальну перспективу лише ті, хто наївно вірять, що з літер О, Ж, П, А можна скласти слово «ЩАСТЯ».

Ви цікавитесь тим, що зараз відбувається на Далекому Сході Росії, на землях Зеленого Клину?.

Всі імперії розвалюються.

Тому Росія теж приречена.

Свого часу, коли я ще був перекладачем і об’їздив увесь СРСР, дивувався, як тогочасна Туркменія могла існувати за одними й тими ж законами, що й Естонія чи Литва.

Як в рамках однієї країни можуть співіснувати сьогодні Петербург і Дагестан, Нижній Новгород і Чечня, Калінінград і Якутія.

Це абсолютно різні світи.

Тому рано чи пізно така імперія має припинити своє існування.

Тим більше, що від неї набагато більше шкоди, ніж користі.

Так сталося, що всі Чекалкини походять з маленького селища Чекалкино з-під Іжевська.

Це були старообрядці, які тікали від переслідування Московського патріархату, і з сьогоднішньої Слобожанщини переселилися в Удмуртію.

Тому я слідкую за тим, що відбувається там.

Десять місяців тому акцію самоспалення влаштував професор, викладач удмуртської мови на знак протесту проти того, що цю мову в Росії знищують.

Ця мова вмирає, її ніде не викладають і вся культура регіону звелася лише до «Бурановських бабушок», які колись стали фіналістами Євробачення.

Але сьогодні у повсякденному вжитку цієї мови, так само, як башкирської, чуваської і інших, немає.

Тому ми повинні зберегли свою мову і культуру.

Повернемось до внутрішніх трендів.

Така технологія очевидно втрачає свій потенціал.

Адже кількість переглядів цих «відосіків» впала на порядок.

Навіть лояльна аудиторія їх перестає дивитися.

В суспільстві вже є певна втома від такого формату.

Воно викликає більше роздратування і навіть огиди, аніж симпатії.

У нас є такий споріднений проект від «Веселих Яєць» (Один з гумористичних проєктів Дмитра Чекалкина – «Главком») – «Ми із ОПи», в якому ми робимо сатиричну переозвучку таких звернень.

Вони отримують набагато більш схвальні відгуки.

Дмитро Чекалкин.

«Я позиціоную себе як порохобот».

На скільки сьогодні безпечно глузувати з президента, висміювати певні його дії?.

Ми ж вже маємо судові позови проти Пояркова, Федини, Звіробій.

Тобто є прояви утисків тих, хто критикує Зеленського.

Все це виглядає абсолютно нелогічним на тлі того, що нинішній президент здобув свою популярність завдяки саме політичній сатирі.

Те, чого за визначенням не могло відбутися в Росії стосовно Путіна.

Пригадуєте, в одному з виступів Зеленський ставав на коліна і сказав: я звертаюсь до людини, від якої залежить все на світі: «Владімір Владіміровіч, забєрітє мєня отсюда!».

Він ніколи не дозволяв собі глузувати над Путіним і, можливо, Аваковим.

Це ті персонажі, які для нього завжди були поза критикою.

А всі інші політики проходили в «95 кварталі», як об’єкти насмішок.

Ви – активний громадянин? Ходите на акції протесту, які періодично відбуваються зокрема на Банковій?.

Слава Богу, мені тут йти до цих місць всього квартал.

Тому і під ОПУ, і під Верховну Раду, і на Майдані буваю.

Я живу на Садовій вулиці і мої вікна виходять на Кабмін, а під’їзд як раз навпроти службового входу в будинок уряду.

Під час Революції Гідності мені йти до антимайдану було ближче, ніж до Майдану.

Ми малювали карикатури до «Веселих яєць» і я ходив роздавати їх на антимайдан в Маріїнський парк, сподіваючись хоч трохи перевиховати тих тітушок, яким платили по 200-300 грн на добу.

У важливі для країни моменти активісти влаштовують акції на Банковій – нещодавно перед оголошенням чергового перемир’я на Донбасі, перед Нормандськими зустрічами в Парижі в грудні.

Як гадаєте – такі акції впливають на поведінку і рішення Зеленського?.

Абсолютно очевидно, що спротив активної частини суспільства є ефективним.

Я не думаю, що якби сьогодні під судом опинився Зеленський, то на його захист вийшла бодай сотня його прихильників.

У мене є великі сумніви стосовно об’єктивної кількості людей, які зібралися привітати його під час інавгурації.

Це була масовка з «95 кварталу», які вишикувались біля будівлі Ради.

Є такий славетний принцип Паретто – 20 на 80.

Зрештою ці 20% пассіонаріїв і вирішать його долю.

Ті, хто сидять на диванах і дивляться «Слугу народу», ніколи не будуть рушійною силою для великих зрушень.

Це абсолютно виправдано тим, що ми живемо в умовах шаленого тиску з боку РФ і п’ятої колони.

Адже в нас крім цієї Зеленсько-Коломойської команди, ще є команда Медведчука, Шарія, певним чином і Тимошенко до них належить.

Адже судячи з їхніх голосувань в парламенті вони теж іноді підтримують проросійський порядок денний.

На жаль, загроза стабільності України досить серйозна і ми не маємо права мовчати.

Тому що саме з «мовчазної згоди байдужих відбуваються найбільші злочини».

«Все, що потрібно для тріумфу зла – щоб хороші люди сиділи, склавши руки і нічого не робили».

За словами Платона, покаранням за громадську пасивність є прихід до влади злодіїв.

Сьогодні бездіяльність теж є злочином.

А ви порохобот?.

Я позиціоную себе як порохобот.

Останнім часом трапилось кілька надзвичайних подій, природа яких викликає багато запитань.

Історії з терористами – луцьким і полтавським, до цього – дивні теракти на столичних мостах.

У результаті все це сприймається як якесь кіно, в якому роль Брюса Віліса виконує Аваков.

Але режисура дуже шкутильгає.

Як ви ставитесь до цього кіна?.

Ми жартували так: луцькому терористу було висунуто звинувачення, що він не дотримувався сценарію.

Дуже багато питань до цієї постановки.

Було навіть вибране відповідне місце – театральна площа – щоб розіграти цей спектакль.

Я пригадую, як теракти відбувалися в Ізраїлі.

Наступного дня всі ЗМІ виходять з портретами заручників, вони розповідають свої історії.

А тут – єдиний канал комунікації через «1+1».

Їхній матеріал передруковують інші ЗМІ.

Навіть у волинських журналістів не було доступу до жодного заручника чи навіть його родича.

Крім того, серед них впізнали колишніх співробітників МВС.

Дехто після звільнення виходить з автобуса, доїдаючи банан – ніби з відрядження повернувся.

Волинські журналісти написали прохання – дайте нам можливість поспілкуватися із заручниками бодай на основі анонімності.

Жоден з них не вийшов на контакт.

Пропонували навіть винагороду за інтерв’ю – ніхто не зголосився.

Це абсолютно нереально.

В Ізраїлі люди, які опинялися серед заручників, згодом книжки пишуть про те, що з ними сталося, заробляють на цьому.

А тут люди набагато бідніші, їм пропонують гроші, але жоден не погоджується.

Чого вони бояться? Адже вони врятувалися після страшенного теракту.

Чому ж не поділитися своїми враженнями і переживаннями? Адже 13 годин вони сиділи в автобусі і не знали чи залишаться в живих.

Якщо це постановка, то заради чого?.

Всі попередні постановки – із захопленням мостів в Києві – завершувались за 15-20 хвилин до вечірнього прайм-тайму.

Щоб потрапити в вечірні новини.

Мета – підняти рейтинг президента.

Скажіть, чому весь час, поки луцький терорист тримав заручників, на місці операції перебував Кирило Тимошенко (заступник глави Офісу президента, відповідає за інформаційну політику – «Главком»)? Яка нагальна необхідність перебування там людини, яка відповідала за рекламні ролики «95 кварталу»? Чому він опинився там разом з Аваковим? У той же час на тому місці не було голови СБУ Івана Баканова.

Раніше, коли траплялися подібні форс-мажори, Зеленський по кілька днів взагалі не виходив на зв’язок – як це було під час збиття нашого літака в Ірані.

А тут співробітник ОПУ, який відповідає за піар і різні «відосіки», разом з Аваковим перебуває на місці теракту… Згадайте, ще була інформація про те, що самі співробітники луцької поліції напередодні «теракту» повідомляли своїм родичам, щоб цього дня вони не їхали в центр міста, бо там будуть якісь навчання.

Так що питань дуже багато.

Зараз популярним є жарт: «тільки помирився з усіма, а тут знову вибори»… Які ваші прогнози щодо майбутніх місцевих виборів, зокрема у столиці? Порохоботам не шкода, що висуванець їхньої політсили не має шансів в мерських перегонах?.

Я думаю, що партія, яка є сьогодні лідером електоральної підтримки в Києві має висунути свого кандидата.

Як на мене, то (Олексій) Гончаренко є перспективним персонажем і він якраз доводить, що притомні люди з колись проросійською позицією мають переходити на проукраїнську позицію.

Він не кон’юнктурник в цьому плані?.

Я думаю, що це його переконання.

Він же сам розповідав, як відбулася його трансформація, коли він побачив, що діється в Криму і на Донбасі.

Він повністю зрікся своїх проросійських настроїв, коли зрозумів, що Росія є найголовнішим ворогом для нашої держави.

Тому я лише за те, щоб таких людей, як Гончаренко, ставало більше.

Треба активно боротися за тих людей, які ще вчора були проросійськими і врешті стали на проукраїнські позиції.

Саме так має відбуватися трансформація всього нашого суспільства.

Це правда, що в нього немає шансів скласти реальну конкуренцію Кличку, але на виборах в Київраду його внесок буде вагомим і в ній буде створена нормальна проукраїнська коаліція.

Якщо нічого форс-мажорного не відбудеться, то я сподіваюсь, що Кличко залишиться на своїй посаді.

Адже для мене головним є мотивація людини.

А я не вірю, що Кличко йшов в мери для того, щоб заробляти гроші.

Для нього, як для небагатьох українських політиків, головне – це власне реноме, слава і місце в історії.

Ви задоволені його діяльністю на посаді мера?.

Він міг би зробити більше, ніж зробив.

Але якщо порівняти його діяльність з попередниками, то він принаймні не завдав такої шкоди Києву, як Омельченко чи Черновецький.

Так що Кличко може не є ідеальним (адже ідеальним місце в музеях), але шкоди місту від нього було набагато менше.

Висуванці від «зеленої» команди чи той же Пальчевський, які є кандидатами від антиукраїнських сил, можуть завдати набагато більшої шкоди.

Руслан Поліщук, для «Главкома».