В Україні підвищили "мінімалку": чи справді українці стануть заможнішими і яку небезпеку приховує рішення

В Україні вже від 1 вересня цього року мінімальна зарплата зросте на 277 гривень - до п'яти тисяч на місяць. Таке рішення сьогодні, 25 серпня, ухвалила Верховна Рада України на позачерговому засіданні, проголосувавши за президентський законопроєкт про підвищення мінімальної заробітної плати в Україні. Ініціативу Володимира Зеленського підтримали 295 народних депутатів. Це не останнє підвищення мінімальної зарплатні. Схвалений урядом минулого тижня макропрогноз передбачає підвищення мінімальної зарплати 2021 року у два етапи - до 6 000 і 6 500 гривень. 

ТСН.ua зібрав прогнози і думки відомих економістів та інвесторів, за рахунок чого відбуватиметься підвищення, хто виграє від цього, які можуть бути наслідки та ризики. Зокрема, радника президента України з економічних питань Олега Устенка, фінансиста, керівного партнера "HUGS'FUND" Еріка Наймана, директора економічних і соціальних програм Центру Разумкова Василя Юрчишина та директора Інституту соціально-економічної трансформації Іллі Несходовського.

Як зросте мінімальна заробітна плата

Як порахував Ерік Найман, за рік мінімальна заробітна плата зросте на 38%. Так, за його підрахунками, від 1 вересня цього року мінімальна заробітна плата зросте на 277 гривень - до 5 тисяч грн на місяць (+6% до нинішнього рівня). Від 1 січня до - 6 тисяч грн (+27%) і від 1 липня 2021 - до 6,5 тисячі грн (+38%). "Тобто менш ніж за наступні 12 місяців пропонується підняти мінімалку на 38%. І це при очікуваній інфляції 5-7%...Головним бенефіціаром цього рішення стануть бюджетники. Для них з держбюджету за оцінками Мінфіну потрібно знайти додаткові 3 млрд грн. Якщо взяти ці цифри за основу, то всього від 1 вересня 2020 року до кінця 2021 року на ці цілі може знадобитися з держбюджету додатково майже 70 млрд грн", - пояснює експерт на своїй сторінці у Facebook.

Натомість директор економічних і соціальних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин називає це незначним зростанням, яке не матиме суттєвого впливу на підвищення купівельної спроможності та рівня добробуту українців. За його словами, на доходи населення таке підвищення не вплине, а отже не матиме впливу і на економічний розвиток.

За рахунок чого підвищать "мінімалку"

Радник президента України з економічних питань Олег Устенко телефоном ТСН.ua повідомив, що на підвищення мінімальної заробітної плати потрібно 4 млрд грн, які повинні надійти до бюджету внаслідок боротьби з контрабандою. "Вартість цього пакету 4 млрд грн. Президент поставив чітку задачу взяти ці кошти за рахунок боротьби з контрабандою. Звісно президент хотів підвищити мінімальну заробітну плату на більш високий рівень, але це консенсусне рішення, те що країна може дозволити собі зараз", - говорить Олег Устенко.

Натомість Ерік Найман впевнений, що підвищення мінімальної заробітної відбудеться за рахунок збільшення податкового навантаження і цього вимагатиме МВФ. "Передбачається збільшення податкового навантаження не менше, ніж на ці 70 млрд грн або на 1,5-2% ВВП. Тобто податкове навантаження може вирости на 1,5-2% від ВВП. Частково їх можна зібрати у вигляді додаткових ПДВ і акцизів - адже більша частина приросту зарплат піде на споживання. Це дасть близько 20% з 70 млрд грн. А ще 80% доведеться добирати з платників податків. Що стосується інфляції, у 2017 році НБУ оцінював вплив підвищення мінімалки у додаткові 2%. Наразі ми можемо оцінити підвищення мінімалки у додатковий 1% для інфляції на наступні 12 місяців", - говорить експерт.

Думку Наймана про зовнішній вплив поділяє і директор економічних і соціальних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин. У розмові телефоном ТСН.ua він зазначив, що гроші на цю президентську ініціативу влада може знову просити зовні, тим самим збільшуючи і так великий зовнішній борг перед міжнародними кредиторами. "Виглядає це так, що видатки з бюджету будуть розширюватися, Треба буде шукати за рахунок чого їх покривати. Добре, якщо за рахунок внутрішніх ресурсів. Або, що дуже ймовірно, влада буде просити на це зовнішні запозичення", - застерігає економіст.

Наслідки для економіки, бізнесу та бюджетників

Директор Інституту соціально-економічної трансформації Ілля Несходовський переконаний, що з підвищенням мінімальної зарплати зростуть і виплати, які обчислюються від неї. А це судові збори, податки на нерухомість, ставка єдиного податку для малого бізнесу. Та й передумов зростання "мінімалки", мовляв, немає. 

Керівний партнер "HUGS'FUND" Ерік Найман вважає, що мета підвищення заробітної плати не поліпшення добробуту населення, а зібрати податки. На його думку, це повністю політичне рішення, яке матиме великі ризики для інфляції і зростання бюджетних витрат. "І НБУ і Мінфін справедливо кажуть, що зростання економіки потрібно стимулювати через підвищення капітальних витрат і інвестицій, а не стимулюючи споживання. Але для зростання інвестицій потрібні системні реформи - реформи судової та правозахисної системи, податкові новації та інші реформи. А цього зробити не виходить - то чи сил і бажання замало, чи опір потужний. А може і перше, і друге. Тому влада обирає простий шлях - підвищення мінімальної зарплати. Але насправді метою цього рішення є не спроба зробити багатшими українців, а навпаки, зібрати побільше податків. Ця мета була в уряду Гройсмана і закладена зараз. Якщо вже влада так вирішила подбати про людей, то чому мінімальна пенсія в Україні зростає зовсім іншими темпами і зараз становить жебрацькі 1712 грн. У 2016 році мінімальна пенсія становила 1247 грн і від того часу виросла на 37%, а мінімальна зарплата на 195%", - говорить економіст.

Директор економічних і соціальних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин називає рішення підвищення мінімальної заробітної плати скоріше популістичним, яке збігається з початком виборчої кампанії. На думку експерта, таке незначне підвищення мінімальної зарплати не матиме впливу на поліпшення добробуту людей. "По-перше, це популізм. Рішення, яке спрямоване на те, щоб показати, що влада дбає про добробут людей. Однак, це підвищення не є елементом економічного розвитку та єдиної соціальної политики, коли підвищують усі соціальні виплати, у тому числі і пенсію. По-друге, це незначне зростання, яке не матиме суттєвого впливу на розвиток економіки, підвищення купівельної спроможності. Також це рішення не враховує поточну ситуацію в країні, кризу через коронавірус", - вважає Юрчишин. 

Натомість радник президента України з економічних питань Олег Устенко запевняє, що усі ці застереження - це міфи, які не відповідають прогнозним показникам економічного і соціального розвитку України на 2020-2022 роки. Так, за словами економіста, перший міф те, що підвищення мінімальної заробітної плати призведе до приросту інфляції. Другий, що до девальвації гривні. "Підвищення мінімальної заробітної плати незначне, на рівні 6%, а це означає, що суттєвого впливу на інфляцію воно не матиме. Прогнозований приріст інфляції буде на рівні 2%, що на порядок менше, ніж закладено у макроекономічному прогнозі уряду, де інфляція закладена на рівні 5%. Так, підвищення заробітної плати може впливати на курс гривні, однак при такій низькій інфляції та понад 28 млрд золотовалютних резервів це вдарить по курсовим параметрам. Враховуючи обсяги золотовалютних резервів, на фоні того, що у нас продовжується співробітництво з міжнародними інституціями, на фоні того, що Україна робила успішне розміщення своїх європейських бондів говорити, що мінімальна заробітна плата підірве курс, як мінімум неправильно", - зазначає радник президента.

Третій міф - підвищення мінімальної заробітної плати веде до зростання тіньової економіки. "Що стосується тіньового сектору. Так, дійсно приріст мінімальної заробітної плати може призводити до росту тіньового сектору економіки, але у такому випадку мінімальну заробітну плату треба було б підвищити разів у 5, аніж так, як було запропоновано. Це перше, А друге те, що зростання мінімальної заробітної плати призведе до зростання тіньової економіки, якщо це рівень"тіні" недостатньо високий. А в умовах України "тінь" досить висока. І до зростання тіньової економіки це навряд чи призведе. У тих, хто отримували мінімальну заробітну плату на руки, а решту у конверті, просто зміниться сума у конверті. Це єдина загроза, яка може бути. А решта - це міфи, які експлуатуються", - переконаний Устенко.

Він також спростовує і тезу щодо підвищення податкового навантаження на бізнес, оскільки, за словами радника президента, це зовсім не суттєві суми. "Той, хто перебуває у приватному секторі дійсно платитиме податки з цих 227 грн (на таку суму зросте від 1 вересня мінімальна заробітна плата - ред.), але обсяг його податку буде до 100 грн. Наприклад, якщо на підприємстві працює 10 людей  - це 1000 гривень, плюс до мінімальної зарплати цим 10 робітникам треба додати загалом ще 2500 грн. Тобто для малого підприємства це 3500 грн на місяць. Це критично, що завалить це підприємство? Я не думаю", - вважає Устенко.