Конституційна криза: як зупинити скандальне рішення КСУ і не втратити безвіз з ЄС

Україна була за крок до втрати безвізу, співпраці з МВФ і довіри міжнародних партнерів. Все через скандальне і сумнівне рішення Конституційного суду України (КСУ) 27 жовтня щодо діяльності Національного агентства з питань запобігання і протидії корупції (НАЗК) і реєстру е-декларацій політиків, чиновників і суддів. Наразі реєстр закритий, стаття Кримінального кодексу України (ККУ) 366-1 за недостовірне декларування втратила чинність, а розпочаті за нею кримінальні провадження припинені. 

Співрозмовники ТСН.ua в найвищих провладних кабінетах зізнаються, що такого зовнішньополітичного екстриму не відчували давно. Дзвонили майже з усіх західних столиць. І вихід на Банковій знайшли. Проте політичний, а не законний. Верховній Раді пропонується розпустити КСУ, визнати його рішення від 27 жовтня "нікчемним" і прийнятим в умовах реального конфлікту інтересів. Міжнародні партнери схвалили такий законопроєкт Зеленського, а юристи і конституціоналісти засудили. Але парламент не готовий його схвалити - немає голосів. 

ТСН.ua розібрав можливі сценарії розвитку подій, їх правові і політичні наслідки, та розпитав у політиків та експертів, чи є законні шляхи виходу з політичної та конституційної кризи. Бо на виході з КСУ рішення ще й по закону про мову, земельну реформу і Вищий антикорупційний суд. 

Що сталося 27 жовтня?

КСУ на закритому засіданні ухвалив рішення у справі за поданням 47 народних депутатів (більшість з проросійської ОПЗЖ) щодо окремих положень Закону "Про запобігання корупції" і статті 366-1 ККУ. Якщо коротко, у КСУ були питання до повноважень НАЗК щодо судової влади, суддів та суддів КСУ, посилаючись на їх незалежність. Проте у резолютивній частині КСУ одним махом позбавив НАЗК повноважень стосовно всіх суб’єктів, а не лише суддів. 

Але це не єдине скандальне рішення КСУ останнім часом. У вересні суд визнав неконституційним призначення президентом Порошенком у 2015 року Артема Ситника директором НАБУ. Ще раніше КСУ визнав неконституційною статтю 368-2 ККУ про незаконне збагачення. 

Хто винний?

Всі хто звинувачують Петра Порошенка, мовляв це його судді в КСУ, він не довів до кінця судову реформу і ухвалив такі погані антикорупційні закони, одночасно праві і не праві. По-перше, закони дійсно недосконалі. І наскільки відомо ТСН.ua, тодішню провладну команду попереджали, що деякі норми законів про НАЗК і НАБУ можна буде оскаржити в КСУ. Але, якщо подивитися на те, хто ж з суддів проголосував за рішення по НАЗК, ми побачимо, що лише один із десяти цих суддів був призначений по квоті Порошенка. Більшість - це квота Януковича і з’їзду суддів. Ну, і по-третє, ухвалюючи рішення по НАЗК, судді КСУ дійсно дещо вийшли за межі своїх повноважень. 

Чи можна скасувати рішення КСУ?

Всього в КСУ 18 суддів. Але наразі їх 15 - двоє мають бути призначені за квотою ВР, ще один - з’їзду суддів. Чому вони тягнуть з призначенням трьох суддів невідомо. Чи змінило б це розклад під час голосування 27 жовтня? Навряд. 

Ні оскаржити, ні скасувати рішення КСУ не можна. Звільнити суддів КСУ, які призначаються на 9 років, теж не можна окрім як 2/3 голосами самих же суддів КСУ. Притягнути до відповідальності суддів КСУ за їх рішення теж не можна - за Конституцією у них повний імунітет. Змінами до Основного закону проблему також не вирішити, бо такий законопроєкт має пройти погодження КСУ. 

Виходить замкнене коло? То який же вихід з цього глухого кута? 

Три сценарії розвитку подій

Представник президента у Конституційному суді Федір Веніславський вважає, що судді КСУ діяли у конфлікті інтересів: напередодні 13 із 15 суддів взяли самовідвід саме через конфлікт інтересів, до того ж у недостовірному декларуванні підозрюються двоє суддів - Ірина Завгородня і Сергій Головатий. Є питання і по змінах у майновому стані самого голови КСУ Олександру Тупицькому. Зокрема, ЗМІ знайшли у нього ділянку в тимчасово окупованому Криму, яку він оформив у 2018 році. 

Тому перший і найідеальніший для всіх сценарій - якби судді КСУ самі склали свої повноваження. Бо на думку Володимира Зеленського, "сьогоднішній демарш КСУ - це публічний прояв змови частини старих еліт і олігархів проти президента і країни". Проте з огляду на заяви Олександра Тупицького про те, що оточення президента хоче зробити з КСУ "кнопочний суд", саморозпуску чекати не варто. 

Другий сценарій - залишити все як є, підкоритися волі КСУ і почати виправляти всі невідповідності антикорупційного законодавства Основному закону. Такий варіант підтримує більша частина експертів, юристів і конституціоналістів. І, судячи зі слів спікера ВР Дмитра Разумкова, це один з основних шляхів виходу з кризи. Він пообіцяв, що 2 листопада у Раді з’явиться законопроект про відновлення функцій НАЗК і реєстру е-декларацій, а депутатам буде надано два місяці на врахування зауважень КСУ і приведення антикорупційного законодавства у відповідність до Основного закону. 

У коментарі ТСН.ua голова комітету з питань верховенства права НААУ Марина Ставнійчук зауважує, що в публічному доступі декларацій наприклад європейських чиновників немає, бо публічно свої декларації вони не виставляють. До того ж, у нас склалася ситуація, коли НАЗК щодекілька місяців видає нові інструкції, розпорядження, накази про порядок декларування. І люди дуже часто не можуть зрозуміти їх зміст у той час, коли це має бути визначено законом. 

"Я не наполягаю на публічності  чи непублічності декларацій, але треба  проаналізувати стандарти, міжнародну практику і власний вже існуючий досвід. Якщо в Конституції є стаття, яка захищає життя кожної людини, а в антикорупційному законодавстві йдеться про моніторинг способу життя, тоді треба дивитися, щоб порядок моніторингу був визначений через закон, а не саме НАЗК чи інші органи на підставі якихось нормативних актів чи на власний розсуд відстежували, чи відповідає спосіб життя поданій декларації. Ухвалюючи відповідне рішення, КСУ діяв в межах своїх повноважень. Тоді чому судді КСУ мають складати свої повноваження? Вони ухвалили рішення, яке треба виконувати. Більше того, я вам скажу, що є ціла низка зауважень до антикорупційного законодавства, яке треба спокійно переглядати, без популізму і оцінювати на предмет відповідності Конституції. Треба сідати, аналізувати законодавство і практику, не за одну хвилину відновлювати все, що було, а подивитися на цілу низку статей Конституції, яким це законодавство має відповідати", - зазначає Марина Ставнійчук. 

Колишня заступниця міністра юстиції Наталія Бернацька також вважає, що ВР має зібратися і прийняти нову редакцію статтей антикорупційного законодавства, які були визнані неконституційними. Також можливо розглянути зміни до закону про КСУ задля впровадження ефективного контролю над конституційним судочинством. А в більш довгостроковій перспективі - опрацювати судову реформу, щоб законом встановити запобіжники від суддівського свавілля.

Я критично ставлюся до рішення КСУ по НАЗК, вважаю його необґрунтованим.

"На мою думку, всі органи державної влади та їх посадові особи мають діяти виключно в межах і спосіб передбачених Конституцією та законами. Я критично ставлюся до рішення КСУ по НАЗК, вважаю його необґрунтованим. В той самий час, вирішувати проблему, що виникла, не можна, порушуючи законодавство України. Верховна Рада не наділена повноваженнями оцінювати рішення КСУ і визнавати їх нікчемними. Також законодавство чітко визначає перелік підстав звільнення з посади судді КСУ. Я вважаю, що є законні шляхи виходу з кризи", - говорить ТСН.ua Наталія Бернацька. 

Третій сценарій - підтримати пропозицію Зеленського і розпустити КСУ. За інформацією ТСН.ua, таке рішення навіть схвалили посли G7, з якими керівник ОПУ Андрій Єрмак мав зустріч у п'ятницю, 30 жовтня. Дипломати зауважили, що це стане продовженням судової реформи, яка так і не була завершена. Поспіх мав як мінімум дві причини: загроза безвізу і подальшої співпраці з МВФ, і наступні спірні рішення КСУ по земельній реформі (суд вже почав розгляд 2 листопада), закону про мову і Вищому антикорупційному суду. 

Ніхто не приховує, що із законом законопроєкт Зеленського не має нічого спільного. Це суто політичне рішення, ухвалення якого матиме дуже негативні наслідки. По-перше, воно суперечить Конституції. По-друге, звільнені в незаконний спосіб судді КСУ підуть в ЄСПЛ, поновляться на посадах, а держава Україна має виплатити їм багатотисячні компенсації. По-третє, новий склад КСУ стане на сто відсотків пропрезидентським, бо більшість суддів буде призначена по квоті Зеленського і Верховної Ради, де у "Слуги народу" моно-більшість, що загрожує узурпацією влади. 

Цікаво також і те, що у червні 2019 року, ухвалюючи рішення про конституційність розпуску Верховної Ради VIII скликання з огляду на політичну доцільність, до якого також було багато питань, КСУ був хороший. А тепер, ухваливши сумнівне рішення по антикорупційному законодавству, КСУ поганий і всіх суддів треба звільнити. 

Проте, як стало відомо ТСН.ua від джерел у самій фракції "Слуга народу", наразі у моно-більшості немає голосів за президентський законопроєкт про розпуск КСУ. Ініціативу взяв на себе спікер Дмитро Разумков, наполягаючи, що Верховна Рада має вийти з цієї конституційної кризи у правовий спосіб. Тому треба чекати з довгого напрацювання законодавчих змін до антикорупційного законодавства. Але остаточне офіційне рішення ухвалюватиметься ввечері 2 листопада на засіданні фракції "Слуга народу", куди, можливо, завітає президент.