Протистояння трьох гілок влади через скандальне рішення КСУ: кому це вигідно і якими будуть наслідки для країни

Україну досі лихоманить після рішення Конституційного суду щодо декларацій чиновників. Всі три гілки влади увійшли в жорсткий клінч. Те, що простого виходу не буде, стало зрозуміло одразу. І тиждень, що минає, протистояння ще поглибив.

Про це йдеться 8 листопада в сюжеті ТСН.Тижня.

Так, якщо ти держслужбовець в Україні, то маєш щороку звітувати скільки грошей у тебе, членів твоєї родини, які подарунки ви отримували, де мешкаєте і на чому їздите, і скільки витрачаєте. У Британії, Німеччині, Молдові і Румунії антикорупційним органам цікаво все це, окрім доходів родичів. Не декларують своє майно служителі Феміди цілої низки країн Європи, це: Австрія, Бельгія, Чехія, Данія, Ірландія, Франція, Німеччина, Португалія, Іспанія.

Минулого тижня судді Конституційного суду України (КСУ) угледіли тиск на самих себе через електронні декларації. І фактично їх скасували, чим поставили під загрозу існування усієї антикорупційної вертикалі. Лише потім вони пояснили, що оскільки декларування для суддів і всіх інших чиновників записане в одній статті закону, то скасували цю статтю в цілому. Однак, полум'я конфлікту вже розгорілося і не вщухає досі.

Що отримає президент?

"Останнє рішення Конституційного суду – прямий і швидкий шлях до кровопролиття. І якщо той хаос, який творить Конституційний суд за гроші, ми не зупинимо, тоді отримаємо протистояння на вулицях. Треба вжити жорстких рішень по Конституційному суду. Обов'язково. Це навіть не прохання. Чи готові ми поставити на кон смерть країни?", - заявив президент України Володимир Зеленський.

Цими словами гарант Конституції намагався переконати власну фракцію підтримати його законопроєкт, суть якого - рішення КС не визнавати, суддів - звільнити. Таким чином, президент хотів продемонструвати суспільству, що готовий вирішувати проблему не стільки законними методами, скільки політичними, навіть якщо це порушує Конституцію. Бо на кону непередбачуваного суду нині стоїть не лише саме існування антикорупційної вертикалі, а й інші реформи Зеленського. Зокрема земельна. Перезавантаження КСУ на руку главі держави ще й тому, що наразі в складі суддів - жодного призначеного самим Зеленським. В узурпації влади главу держави вже поспішили звинуватити і опозиційні фракції, і самі люди у червоних мантіях. Проте, відступати від задуманого плану президент не збирається. Навіть у випадку, коли його не підтримає власна парламентська фракція.

"Чи готовий я розпустити Раду? Дивіться, хочу, щоб цей парламент працював на державу, кажу вам відверто. Від реалізації нашого плану і висновків, які зроблять наші депутати, це теж буде залежати. Якщо буде так, що це буде політичний колапс, політичний конфлікт, і я побачу, що не буде підтримки у ВР, а перш за все, у "Слуг народу". Якщо підуть в розріз, ми будемо виходити з цього кута навіть таким шляхом", - заявив Зеленський.

І тут підніжку Зеленському поставив парламент. Домовлятись про розв’язання кризи вони сіли окремо від президента.

Що отримає парламент?

Те, що на рішучість президента не готова підтримати сесійна зала, стало зрозуміло фактично одразу. На сьогодні значно більше депутатів готові голосувати за проєкт спікера Верховної Ради Дмитра Разумкова, ніж за президентський. Його голова парламенту подав у понеділок, 2 листопада, ввечері. Під ним підписалось понад сотні депутатів. Але навіть його не винесли у залу. Нардеп за "Слуги народу" Олександр Дубінський подав альтернативний проєкт закону, отже все доведеться відтермінувати поки альтернативу не розглянуть в комітеті. Тому у Разумкова вирішили, що краще не порушувати регламент.

Але ця гра прояснила новий розклад сил - тон політиці нині задає Верховна Рада, а не Офіс президента. Депутати можуть звільнити прем’єра, депутати можуть розвалити коаліцію, створити нову чи піті на дострокові вибори. Але це вже буде не рішення президента. Нові конфігурації союзників тепер легко відстежити за голосуванням по важливих питаннях. У п’ятницю, 7 листопада, наприклад, депутати ледь не надягли червону мантію на Юрія Павленка, представника ОПЗЖ і одного з авторів подання в КСУ, яке і роздмухало скандал. Рейтингове голосування він виграв, а от до призначення не дотягнув.

Спробу заповнити два вакантних місця у Конституційному суді за квотою парламенту перенесли на наступний пленарний тиждень, як і голосування за закони. Однак на тлі звернення депутатів до людей в червоних мантіях про добровільне складання повноважень, це виглядає як затягування часу.

Що отримає Конституційний суд?

Судді ж задовго до цієї кризи вибудували власну оборону - правову. Усі погрози президента і Верховної Ради сприймають як наступ на державний устрій. Зокрема, нагадали про загрозу можливого параду суверенітетів у регіонах, який нікому буде зупинити під час Конституційного суду, який не працює. Розпускати самих себе не збираються. І тепер все затятіше демонструють, що теж борються за окрему гілку влади і вихід із під опіки парламенту і Банкової.

"Якщо в когось є ілюзії, що будуть обирати нових суддів, а потім ці люди зайдуть і будуть судити, нехай цих ілюзій позбавиться. Вся ця схема застосовується лише для того, щоб знищити суд. Якщо це реалізують, то Україна розпадеться мінімум на дві частини", - заявив суддя КСУ Ігор Сліденко.

Тим часом, ще на початку тижня у цій будівлі намагались увімкнути свій турборежим. На порядку денному у суддів була земельна реформа. За поданням одразу трьох фракцій - "Батьківщини", "За майбутнє", а також ОПЗЖ судді мали розтлумачити наскільки ухвалений законопроєкт відповідає нормам Основного закону. На думку нардепа Ігоря Палиці, існує велика ймовірність, що на ухвалений в березні законопроєкт чекає така ж сама доля, як і антикорупційну вертикаль. А тому деякі сили захотіли зіграти на випередження.

"КС почав розглядати закон про землю і він про це заявив. А що таке закон про землю? Чому піднялись оці всі антикорупціонери, оці всі хто фінансується закордонними приватними фондами? Ай-яй-яй, треба заблокувати роботу Конституційного суду. Завтра КС може відмінити закон про землю. Все зупиниться, а вони вже під це взяли фінанси, а вони вже домовились з чиновниками, які пхали цей закон", - заявив народний депутат фракції "За майбутнє" Ігор Палиця.

Оприлюднений суддею Сергієм Сасом узгоджений проєкт рішення КСУ, де кажуть, що не дозволять позбавити українців "національного багатства, створення великих землевласників і латифундій, а також не допустить позбавлення права власності громадян України на землю", - політичний крок, пов'язаний, за словами судді, із тиском на Конституційний суд. Але й він мав свої наслідки. Через нього четверо суддів відмовились брати участь у засіданнях, позбавивши палату суддів необхідного кворуму.

Здається, поки шансів на остаточну перемогу немає в жодної зі сторін. Президент не має достатньої кількості голосів у парламенті для розгону КСУ. Судді явно не сприйняли на ура ані реакцію вулиці, ані жорсткості глави держави. Верховна Рада взяла паузу до наступного пленарного і тільки тоді надасть свій варіант виходу з патової ситуації. Потрібен вихід, який би влаштував усіх. Але поки на горизонті лише тривале протистояння.