В Україні кількість нових заражень коронавірусом знову б'є рекорди.
До нового локдауну країна наближається стрибками.
Вже сьогодні лікарям доводиться обирати, кому віддати рятівний кисень - найцінніше для хворого на COVID-19.
Про це йдеться 22 листопада в сюжеті ТСН.
Усі пацієнти відділень для хворих на COVID-19 кажуть, що дихати – то є щастя, бо без кисневої маски вони наче йдуть на дно, захлинаючись водою.
За словами львів'янина В'ячеслава Семененко, який перехворів на коронавірус і нещодавно виписався з лікарні, з десяти палат життєво необхідний кисень був в двох.
Волонтерка Леся Литвинова, яка допомагає знайти концентратори тим, хто задихається, каже, що ситуація із отриманням кисню хворим наче у кошмарному сні.
За день приймає близько 400 благань – "хочемо дихати".
"Ті цифри, які заявляються про кількість вільних місць з доступом кисню, не мають нічого спільного з дійсністю.
Що робити з пацієнтами, які після виписки залишаються киснезалежними, наша держава теж не спромоглася подумати.
Я знаю людей, які тижнями стоять в черзі на госпіталізацію", - каже Литвинова.
В Україні від COVID-19 пацієнтів лікують не навмання.
Існують чітко прописані правила, протоколи.
Це десь 50 друкованих аркушів, на яких чітко описано, як потрібно лікувати хворих легкого, середнього чи важкого ступеню тяжкості.
І рекомендації, наприклад, у середніх і важких хворих перевіряти рівень цукру в крові, у багатьох він зашкалює.
Лікарка-пульмонологиня Світлана Гук каже, що ситуація суттєво погіршується: "От скільки виписалося, стільки заповнюється.
Так було і на тому тижні, і на цьому.
Але киснезалежних під час надходження дуже зросла.
Серпень-вересень були пацієнти, яким дихати треба киснем було інколи.
А зараз більшість з них надходять і вони мають бути на постійній кисневій підтримці".
Вона розповідає, що одна з величезних проблем – люди намагаються подолати вірус самотужки: "Те, що я бачу в нашому відділенні, побільшала кількість людей, які засиджуються вдома.
Вони довго температурать, щось собі приймають.
Якісь там сусіди щось рекомендують.
Такі пацієнти потрапляють в досить важкому стані".
Тому потрібно за перших ознак хвороби звертатися до лікаря.
У разі, якщо сатурація, яку можна виміряти за допомогою пульсоксиметру, нижча за 92, ще й висока температура, треба терміново викликати "швидку".
Щоправда, за правилами, якщо у людини немає тесту на COVID-19, спочатку її відвезуть до так званої сортувальної лікарні.
Від вірусу, який з'їдає легені, тепер змушені лікувати і травматологи.
Їх просто благають змінити тимчасово свій фах.
"Лікарів взагалі не вистачало і в мирному нашому житті.
Хто взагалі має лікувати COVID-19? Інфекціоніст.
Але скільки їх там є? Долучили пульмонологів.
Скільки тих пульмонологів? Але все ж таки навіть травматолог має вищу медичну освіту.
Вони справляються", - каже лікарка-пульмонологиня Світлана Гук.
Головне, навіть якщо назбирали "ковідні" медбригади, - без кисню вони безсилі.
"Я впевнена, що десь в регіонах люди просто навіть не потрапляють в лікарні.
І вони гинуть від задухи.
Від того,що в них немає кисню", - додає Світалана Гук.
Як лікують в Європі.
Медичний підхід в Німеччині інший, утім, по-своєму теж жорсткий.
Там громадяни не сидять в сортувальній лікарні або тиждень дома, поки чекають на тест.
Про це розповіли Олександра Гнир та Віталій Пушкар, які живуть в цій країні уже 7 років.
Нещодавно вони теж захворіли на коронавірус.
Коли дівчина пішла до лікаря, їй одразу безкоштовно зробили тест на COVID-19.
Всім контактним особам – теж.
Наступного дня їй повідомили про результат.
На той час дівчині вже стало дуже кепсько, з'явилися галюцинації, вона падала, коли вставала з ліжка.
Однак лікар навіть не призначив дівчині лікування.
Попри це, пара впевнена, якби стан погіршився, в прагматичній і наче байдужій Німеччині їх точно врятували би.
"Якщо ти не помираєш, образно кажучи, то лікуйся сам.
Але якщо дійде до серйозніших речей, то там можна покластися на лікарів.
Знаю, що в Німеччині досі вистачає всього, але ситуація вже критична.
Навіть Німеччина вже переживає, що їм не вистачить місць", - каже Віталій Пушкар.
Але і в Україні і в Німеччині навіть ті, хто вже начебто одужав, досі відчуває цей вірус на собі.
Волонтери ж переконують, ми реагуємо лише на вершину айсберга.
Поряд з тяжкими наслідками короновірусу і можливістю повторного зараження є відкладена катастрофа на звичайну медицину.
Для її мінімізації повинен розроблятися план.
Мільйони сердечників, людей з хворими нирками і інсультники можуть стати тою новою хвилею уже не епідемії коронавірусу.