Лікарям доводиться обирати, кому віддати рятівний кисень: яка ситуація в лікарнях України для хворих на коронавірус

В Україні кількість нових заражень коронавірусом знову б'є рекорди.

До нового локдауну країна наближається стрибками.

Вже сьогодні лікарям доводиться обирати, кому віддати рятівний кисень - найцінніше для хворого на COVID-19.

Про це йдеться 22 листопада в сюжеті ТСН.

Усі пацієнти відділень для хворих на COVID-19 кажуть, що дихати – то є щастя, бо без кисневої маски вони наче йдуть на дно, захлинаючись водою.

За словами львів'янина В'ячеслава Семененко, який перехворів на коронавірус і нещодавно виписався з лікарні, з десяти палат життєво необхідний кисень був в двох.

Волонтерка Леся Литвинова, яка допомагає знайти концентратори тим, хто задихається, каже, що ситуація із отриманням кисню хворим наче у кошмарному сні.

За день приймає близько 400 благань – "хочемо дихати".

"Ті цифри, які заявляються про кількість вільних місць з доступом кисню, не мають нічого спільного з дійсністю.

Що робити з пацієнтами, які після виписки залишаються киснезалежними, наша держава теж не спромоглася подумати.

Я знаю людей, які тижнями стоять в черзі на госпіталізацію", - каже Литвинова.

В Україні від COVID-19 пацієнтів лікують не навмання.

Існують чітко прописані правила, протоколи.

Це десь 50 друкованих аркушів, на яких чітко описано, як потрібно лікувати хворих легкого, середнього чи важкого ступеню тяжкості.

І рекомендації, наприклад, у середніх і важких хворих перевіряти рівень цукру в крові, у багатьох він зашкалює.

Лікарка-пульмонологиня Світлана Гук каже, що ситуація суттєво погіршується: "От скільки виписалося, стільки заповнюється.

Так було і на тому тижні, і на цьому.

Але киснезалежних під час надходження дуже зросла.

Серпень-вересень були пацієнти, яким дихати треба киснем було інколи.

А зараз більшість з них надходять і вони мають бути на постійній кисневій підтримці".

Вона розповідає, що одна з величезних проблем – люди намагаються подолати вірус самотужки: "Те, що я бачу в нашому відділенні, побільшала кількість людей, які засиджуються вдома.

Вони довго температурать, щось собі приймають.

Якісь там сусіди щось рекомендують.

Такі пацієнти потрапляють в досить важкому стані".

Тому потрібно за перших ознак хвороби звертатися до лікаря.

У разі, якщо сатурація, яку можна виміряти за допомогою пульсоксиметру, нижча за 92, ще й висока температура, треба терміново викликати "швидку".

Щоправда, за правилами, якщо у людини немає тесту на COVID-19, спочатку її відвезуть до так званої сортувальної лікарні.

Від вірусу, який з'їдає легені, тепер змушені лікувати і травматологи.

Їх просто благають змінити тимчасово свій фах.

"Лікарів взагалі не вистачало і в мирному нашому житті.

Хто взагалі має лікувати COVID-19? Інфекціоніст.

Але скільки їх там є? Долучили пульмонологів.

Скільки тих пульмонологів? Але все ж таки навіть травматолог має вищу медичну освіту.

Вони справляються", - каже лікарка-пульмонологиня Світлана Гук.

Головне, навіть якщо назбирали "ковідні" медбригади, - без кисню вони безсилі.

"Я впевнена, що десь в регіонах люди просто навіть не потрапляють в лікарні.

І вони гинуть від задухи.

Від того,що в них немає кисню", - додає Світалана Гук.

Як лікують в Європі.

Медичний підхід в Німеччині інший, утім, по-своєму теж жорсткий.

Там громадяни не сидять в сортувальній лікарні або тиждень дома, поки чекають на тест.

Про це розповіли Олександра Гнир та Віталій Пушкар, які живуть в цій країні уже 7 років.

Нещодавно вони теж захворіли на коронавірус.

Коли дівчина пішла до лікаря, їй одразу безкоштовно зробили тест на COVID-19.

Всім контактним особам – теж.

Наступного дня їй повідомили про результат.

На той час дівчині вже стало дуже кепсько, з'явилися галюцинації, вона падала, коли вставала з ліжка.

Однак лікар навіть не призначив дівчині лікування.

Попри це, пара впевнена, якби стан погіршився, в прагматичній і наче байдужій Німеччині їх точно врятували би.

"Якщо ти не помираєш, образно кажучи, то лікуйся сам.

Але якщо дійде до серйозніших речей, то там можна покластися на лікарів.

Знаю, що в Німеччині досі вистачає всього, але ситуація вже критична.

Навіть Німеччина вже переживає, що їм не вистачить місць", - каже Віталій Пушкар.

Але і в Україні і в Німеччині навіть ті, хто вже начебто одужав, досі відчуває цей вірус на собі.

Волонтери ж переконують, ми реагуємо лише на вершину айсберга.

Поряд з тяжкими наслідками короновірусу і можливістю повторного зараження є відкладена катастрофа на звичайну медицину.

Для її мінімізації повинен розроблятися план.

Мільйони сердечників, людей з хворими нирками і інсультники можуть стати тою новою хвилею уже не епідемії коронавірусу.