Локдаун як вирок. Чи готовий бізнес далі інвестувати в Україну?

Більшість керівників компаній-членів Асоціації (78%) вважають поточний інвестиційний клімат несприятливим для ведення бізнесу.

"Насичений негативними подіями і процесами 2020 рік вплинув на настрої та плани інвесторів щодо ведення бізнесу в Україні", — розповідає Анна Дерев’янко, виконавчий директор Європейської Бізнес Асоціації (ЄБА).

"Ефект пандемії та карантинних обмежень на економіку не вичерпується одним роком навіть при його уявному закінченні в 2020-му", — вважає Юрій Шоломицький, керівник Центру макроекономічного моделювання Київської школи економіки (KSE). "Песимістичні очікування зумовили скорочення споживання домогосподарств подекуди до рівня базових потреб. Попит на товари довготривалого використання упав найсильніше, але основного удару їх виробникам завдало падіння інвестиційного попиту. Активність українського бізнесу в частині капітальних інвестицій під впливом COVID-19 різко зменшилася", — стверджує експерт.

У II та III кварталах капінвестиції були в середньому на 35% меншими проти 2019. Найглибше падіння — в секторах з обов’язковим фізичним контактуванням — сфера послуг (дозвілля, спорт, ресторани та готелі) і роздрібна торгівля. Рекордсменом з негативу був саме сектор дозвілля — стійке скорочення інвестицій на 50%.

У KSE зацікавилися впливом падіння галузевих інвестицій на економічний потенціал та здійснили симуляцію в економічній моделі зростання, що спирається на принцип зносу основного капіталу та необхідність інвестицій для його оновлення і постійного розширення, адже це генерує економічне зростання. Виявилось, що недостатнє інвестування в 2020 році щонайменше призведе до втрати 1% ВВП у 2021-му.

На думку економічного експерта Олександра Охріменка, після введення локдауну обсяги капітальних інвестицій в Україні в 2020 році зменшились майже втричі. "Бізнес, як український, так і закордонний, взяв паузу і відмовився інвестувати гроші в Україні. Як можна вкладати гроші, коли в країні постійно вводяться обмеження та заборони? Вводити локдауни в Україні було помилковим рішенням", — каже він.

Програти сусіду

Учасники українського ринку впевнені, що негативних наслідків коронакризи можна було уникнути або принаймні мінімізувати. "Локдауни сильно вдарили по індустрії гостинності - інвестиційна привабливість цієї галузі, на жаль, різко знизилась. У зв’язку з локдаунами Холдинг емоцій !FEST заморозив інвестиції до весни 2021 року", — розповідає Андрій Худо, співвласник компанії. Наслідком жорстких карантинних обмежень для холдингу стало падіння виторгу за рік на 50%.

На думку Оксани Середюк, співвласниці мережі ресторанів Mafia та низки інших, обмеження роботи бізнесу повинні спиратись на об'єктивні показники захворюваності та смертності від Covid. "Безпека в ресторанах точно вища, ніж у транспорті. Якщо їх закривають, щоб наочно продемонструвати свою діяльність, тоді мені дуже прикро", — констатує Оксана Середюк.

За даними голови Української ради торгових центрів Максима Гаврюшина, через січневий локдаун українські ТРЦ недоотримали близько 1,5−2 млрд грн орендних платежів, в той час як втрати товарообігу їх орендарів склали близько 10−12 млрд грн.

"За підсумками 2020 року група компаній „Епіцентр К“ сплатила до державного та міських бюджетів 5,6 млрд грн податків і обов’язкових платежів. На 2021 рік сума сплати податків планується до 8 млрд грн. Чи є при цьому захищеними українські інвестиції та український інвестор? Ні, ми не захищені. Які програми для бізнесу, що інвестує, створені в Україні? Ніяких", — заявила під час пресконференції в агентстві "Інтерфакс-Україна" засновниця та голова компанії "Епіцентр К" Галина Герега.

"Локдаун значно скоротив споживчу активність, що негативно вплинуло на інвестиційну активність бізнесу. Якщо в інших країнах масштабно впроваджувались державні соціально-економічні стимулюючі програми, то в Україні ці дефіцити державою не компенсувались", — стверджує економіст Олексій Кущ.

"Під час криз інвестори покидають ринки, що розвиваються, та переводять свої капітали в більш стабільні економіки. Локдаун загострив проблеми української економіки та істеблішменту — корупцію та введення додаткових складнощів для бізнесу. Тобто усіх тих показників, що входять до рейтингу Doing Business і тягнуть сьогодні Україну на нижні позиції", — переконаний експерт Дискусійного економічного клубу Олег Пендзін.

"З початку 2021 року інвестиційна активність в світі почала пожвавлюватись, деякі інвестори готові покидати „тихі гавані“ та вкладати в більш ризикові ринки", — додає радник президента з економічних питань Олег Устенко. Проте кількість інвестиційних пропозицій все ще залишається обмеженою, а попит на них багатократно зростає. Україна змушена конкурувати за ці капітали з групою країн, що розвиваються. "Це стосується не тільки іноземних інвесторів, а й українських. Багато вітчизняних компаній при рівних можливостях можуть обрати для інвестування замість України інші ринки", — говорить він. До прикладу, навіть український холдинг! FEST у лютому планує відкриття двох ресторанів "П‘яна вишня" в Бухаресті та Варшаві.

Розвиватися всупереч

"Бізнес в Україні звик працювати в непередбачуваних умовах", — говорить Анна Дерев’янко. За даними ЄБА, 60% директорів все ще очікує на позитивну динаміку розвитку свого бізнесу. При цьому вони погіршили свої очікування щодо рівня отриманих доходів у 2021 році: більшість розраховує отримати до 10% зростання доходів у гривні, тоді як минулого року очікувалося збільшення на 10−20%. Нові великі інвестиційні проєкти планують 31% опитаних компаній, тоді як минулого року цей показник складав 33%.

У світі ведуться дискусії про "економіку-2030", водночас для бізнесу в Україні зараз повністю закритий горизонт планування, вважає Олексій Кущ: "Гроші в наших внутрішніх інвесторів є, проте точки їхнього застосування ще не визначені та не розраховані. Бізнес не знає, які тренди будуть домінувати в найближче десятиліття, а держава не робить жодних кроків для того, аби бодай ці тренди сформулювати та не створює жодних стимулів для розвитку активності українських інвесторів".

За словами генерального директора ГК "Епіцентр К" Петра Михайлишина, компанія планує в декілька разів збільшити інвестиції в економіку держави в найближчі два роки, однак побоюється непередбачуваних обмежень, які створюють суттєві ризики для бізнесу. "Ми сподіваємося і маємо намір у цьому році здійснити безпрецедентну інвестицію в розвиток усіх галузей нашої компанії, всіх бізнесів. Це будівельна діяльність, агросектор, виробництво керамічної плитки, інших будматеріалів, а також розвиток логістичних фулфілмент-центрів", — розповів Петро Михайлишин. За підсумками 2020 року компанія інвестувала $375 млн, створивши 1350 нових робочих місць. А на 2021−2022 роки запланувала $1,22 млрд інвестицій.

Власники мережі Mafia також готові інвестувати надалі. Мережа розвивається по франчайзингу, залучаючи інвестиції від регіональних партнерів.

"Сьогодні багато українських компаній хочуть і можуть інвестувати в економіку України. Таких чимало навіть в колі наших партнерів-постачальників. Але уряд має підтримати нашу інвестицію та захистити її. Бізнес України не є ворогом держави. Бізнес України є стратегічним партнером, який завжди підставляє державі своє плече", — наголосила Галина Герега.

"Модель внутрішнього інвестування може використовуватися як "акумулятор", який дає стартовий імпульс для повноцінного запуску потужного двигуна під назвою "економіка", — переконаний Олексій Кущ. Водночас прямі іноземні інвестиції можна порівняти з паливом, яке потрібно для руху економіки. "Одне не є замінником іншого. Проте, якщо автомобіль не заводиться, наявність палива не врятує. У тих умовах, які склалися в Україні, сьогодні реально можна розраховувати лише на внутрішні інвестиції та наших українських інвесторів", — резюмує експерт.